Економія енергоресурсів та заощадження коштів актуальна тема як для бюджету родини так і для бюджету міста. Окрім підвищення тарифів на комунальні послуги до цього споживачів різного рівня спонукає законодавство. Як бахмутяни відреагували на встановлення теплових лічильників, скільки в місті індивідуальних теплових пунктів та котельних на альтернативному паливі, читайте в матеріалі.
Що відбулося в сфері реформування житлово-комунального господарства?
2017 рік без сумніву був дуже успішним для реформування сфери ЖКГ і виконання зобов’язань в УА в аспекті енергоефективності. В тому числі у 2017 році і був ухвалений один з галузевих законів, який суттєво трансформує і модернізує галузь, а також сприяє створенню конкурентного і відповідального середовища в сфері ЖКГ. Це закон «Про житлово-комунальні послуги, водопостачання, електрику, газ і поводження з відходами».
9 листопада парламент прийняв закон "Про житлово-комунальні послуги", історія якого налічує майже два роки. Законопроект був зареєстрований Кабміном ще в грудні 2014 року, кілька разів доопрацьовувався і тільки восени 2017 року вийшов на стадію розгляду. Закон мав запрацювати 10 червня 2018 року, крім пунктів, які стосувались нарахування пені і мали почати діяти 1 січня 2019 року. Однак, ближче до моменту набуття законом чинності, виконавці усвідомили, що не встигають зробити весь обсяг роботи, яка фактично уможливить його функціонування, тобто необхідні підзаконні акти (постанови Кабміну, порядки формування тарифів тощо).
Тож був ухвалений інший закон, 8424, яким відтерміновується введення в дію деяких норм закону про житлово-комунальні послуги.
Так, на 1 серпня 2020 року перенесли початок дії норми про штрафи для компаній за порушення строків встановлення лічильників на тепло, гарячу та холодну воду. Окрім того, людям, які встановлюватимуть лічильники, можна відшкодовувати витрати за допомогою пільг та субсидій.
Лічильник - це стимул оцінити енергоефективність будинку і рухатися далі
«Відповідальність лежить на нас. Ми повинні знайти гроші і поставити населенню лічильники, тобто фактично прокредитувати, а потім виставити окремий рахунок. Але найголовніше по закону, ми повинні прийти до мешканців і попередити їх, що ми збираємося поставити лічильник, щоб отримати стовідсоткову згоду і надати її до міськради. Згода має бути на те, що ставимо лічильник і його вартість люди готові протягом певного терміну (не більше п'яти років) відшкодувати. При вартості лічильника в будинку 20 тисяч гривень на 60 квартир це 67 гривень на рік з квартири. Сума не велика, але коли ми пішли до людей, то зіштовхнулись зі спротивом. Були випадки, коли люди блокували нам роботу, відмовляючись давати дозвіл на установку лічильників», - пояснює заступник директора ТОВ «Бахмут - Енергія» Сергій Логвінов.
На думку Логвінова, мешканці багатоквартирних будинків не хотіли встановлювати лічильники з двох причин – можливе збільшення оплати за теплопостачання та необхідність платити за вартість лічильника.
«У законі також зазначено, що лічильники можна встановити за бюджетні кошти. І коли за частину будинків оплатила міськрада, вже немає можливості решті поставити платно. Ми домовилися, що лічильники будемо ставити за рахунок частки коштів місцевого бюджету, джерелом яких є сплата наших концесійних платежів», - пояснює представник литовської кампанії ТОВ «Бахут-Енегія», що постачає теплову енергію в Бахмуті.
За данними на початок 2019 року за рахунок коштів ТОВ «Бахмут - Енергія» і міського бюджету тепловими лічильниками обладнано 354 житлових будинків (близько 69% від потреби).
Щодо підвищення оплати за центральне опалення, то тут ситуація не така оптимістична. Частина багатоквартирних будинків, що отримали рахунок вище середнього – це у більшості двоповерхівки, старі будівлі з високими стелями, та будинки, де більшість квартир перейшли на індивідуальне опалення.
«Нас звинувачували, що ми поставили лічильники, щоб збільшити платежі. Тоді ми проаналізували нарахування населенню за послуги. Аналіз за три місяці показав, що середня вартість опалення квадратного метра склала 45 гривень за лічильниками, 49 гривень без них. Як бачите нам не вигідно встановлювати прибори обліку. Але на мій погляд, це дуже важливе і перспективне рішення, з якого має початись зміна мислення у населення. У людей з’явився стимул рухатись далі, бо більшість навіть не замислювалась про такі питання», - доводить необхідність енергоефективних заходів Логвінов.
Найбільш активно на законодавчі в сфері ЖКГ в місті реагують активні голови ОСМД. Одна з них Валентина Богун – також є головою постійної комісії по ЖКГ в Громадській раді при виконкомі Бахмутської міської ради.
«У мене в домі по вул. Горбатова, 89 лічильник стоїть з 2003 року. Нам його поставили за рахунок міськради, коли будинок с житлового кооперативу перетворився на ОСББ. І тоді нас навчили як регулювати. Таким чином вдається економити в порівнянні з нормою до 40% при тому що в домі 25% індивідуального опалення. Коли починається опалювальний сезон ми перші два тижні, щоб продавити всі повітряні прошарки встановлюємо подачу на 7000 літрів на годину, потім опускаємо на 4000 літрів на годину. Є відповідні формули і на кожний будинок це можна розрахувати. Поруч 83-му домі в двокімнатних квартирах рахунок більший ніж в трикімнатних. Вони попросили допомогти з регулюванням - у них стояла подача 14 тисяч літрів на годину. Тому я впевнена, що з лічильником потрібно правильно працювати, контролювати скільки води проходить, яка температура заходить і виходить», - розказує голова ОСББ Валентина Богун.
З приводу збільшення оплати по деяким домам після установки лічильників Богун вважає, що кожний будинок треба аналізувати окремо, підвищення завжди має причину і вони пов’язане з конструкцією дому. Але оплата по лічильнику це більш справедливий спосіб, до того ж кількість спожитої енергії можна регулювати.
«Завжди треба розбиратися в чому причина, деякі як я вже казала не вміють регулювати подачу тепла на будинок, а хтось не хоче розбиратись. Наприклад, у будинку по вул. Миру, 19 поставили лічильники і пішов великий перерахунок. Там стелі 3.30 метра, а в стандартному домі 2,5 метри, звичайно, що при опаленні їхньої кубатури потрібно більше теплової енергії. А раніше їм розраховували по квадратах як в стандартному домі, тобто вони оплачували менше ніж споживали, але рахунок був меншим і всіх це задовольняло», - пояснює голова ОСМД.
За втрати тепла і води по будинку будуть приходити окремі рахунки. Абонплата.
При загальному обліку тепла, що приходить на будинок, мешканці також починають думати про те, що квартири з індивідуальним опаленням не беруть участі в оплаті за місця загального користування. За оцінкою, це 15-20% від загального рахунку. Логвінов каже, що законодавчі зміни вже почали діяти і найближчим часом витрати теплової енергії будуть відокремлені від загального споживання по будинку і розподілятися на всіх співвласників квартир або нежитлових приміщень якщо в будинку існує центральне опалення.
Згідно з новим законом «Про житлово-комунальні послуги, водопостачання, електрику, газ і поводження з відходами», на споживачів послуг лягає відповідальність за всі втрати води і тепла в будинку. Всі втрати будуть рівномірно розподілятися між усіма мешканцями, а зона відповідальності постачальника послуги буде закінчуватися на вході в будинок. Тобто, якщо будуть проблеми з внутрішньобудинковими комунікаціями (наприклад, прорве трубу), то фінансування ремонту і наслідків буде вже вважатися проблемою самих мешканців. Щоб уникнути цього, передбачена плата за утримання і ремонт внутрішньобудинкових мереж. Але, є нюанси, залежно від того, яку форму угоди між постачальником та споживачем буде обрано.
В сфері надання комунальних послуг для створення ринку дуже важливо диверсифікувати послуги, зробити так званий анбандлінг. Тобто послуга постачання (транспортування) має бути відокремленою від послуги власне продажу товару (тепла, електроенергії, газу, води). Це має, знову ж таки, закласти основи для створення конкурентного ринку. І в процесі розділення з’являється абонплата.
Законом встановлена обов'язкова плата за абонентське обслуговування (вона включає обслуговування лічильників, плату за розподіл послуг і збір коштів з абонентів) за постачання гарячої та холодної води, а також опалення.
Тобто поява сум за воду, навіть коли ви нею не користувались, а за опалення влітку – це абонплата. При цьому розмір платіжок за воду та опалення повинен знизитися на величину абонплати, тобто фактично товар - гаряча вода чи тепло – стає дешевшим.
Але ця норма стосується виключно індивідуальних споживачів (власник приміщення або той, хто ним користується), які укладають прямі договори з постачальником. У разі укладення колективних договорів (наприклад, від імені ОСББ) абонентська плата не нараховується (тож це доводить, що укладати колективний договір вигідніше). Там, де немає ОСББ, постачальники мають право вводити індивідуальні націнки або послуги, наприклад, абонплату, або індивідуальні тарифи за обслуговування лічильників. Кошти від абонплати повинні направлятися на обслуговування і ремонт існуючої інфраструктури водо- і теплопостачання.
Розмір абонплати буде прописуватись в індивідуальному договорі за згодою сторін. Нижньої планки абонплати немає, верхню має встановити уряд.
Україна іде Європейським шляхом
У попередньому матеріалі цієї тематики ми пояснювали, що Україна, після вступу в дію Угоди про асоціацію зобов’язалася запровадити у себе вимоги ЄС до розробки загальнонаціональних політик у сфері енергоефективності, стандартів енергоефективності будівель, а також двох пакетів законодавства у сферах енергетичного маркування енергоспоживчих продуктів.
З 2008 року Бахмут є членом Асоціації «Енергоефективні міста України». У 2009 році місто приєдналося до стратегічної ініціативи Європейського Союзу «Угода мерів» для спільної боротьби з глобальним потеплінням. У 2017 році Європейською комісією було затверджено «План дій сталого енергетичного розвитку міста Бахмут до 2020 року», згідно якого взято зобов'язання до 2020 року: знизити споживання енергоносіїв на 21%, знизити викиди СО2 на 21%; збільшити використання енергії від поновлюваних джерел на 20%. Для цього впроваджуються енергоефектвні засоби і ведеться моніторинг споживання енергоресурсів.
«Як каже наш директор ми йдемо по Європейському шляху. Такі події відбувалися у Литві 10-15 років тому. У порівнянні з Європою для обігріву одного квадратного метра, ми витрачаємо газу рази в два більше, тому, що там житло вже енергоефективне. Щоб виправити ситуацію, нам потрібні величезні капіталовкладення, але іншого шляху немає - житло буде утеплюватися. Заощаджувати можна тільки кількістю отриманої теплової енергії. Вплинути на ціну газу не можливо, бо вона формується на світовому ринку», - каже Логвінов.
Після підвищення вартості пелет працювати на цьому виді палива стає не вигідним.
Щоб зменшити залежність від газопостачання «Бахмут-Енергія» має плани на перехід на альтернативні джерела. Зараз працює котельна на пелетах, її відкрили після реконструкції будівлі гуртожитку Горлівського інязу. Декілька років до реконструкції готується, ще одна котельна біля ОШ№9, але цей проект поки що не реалізований в повній мірі. Фінансування закупки обладнання передбачено бюджетне і поки що 1,5 мільйони гривень з обласного бюджету не отримано. Є плани на перехід котельної по вул. Зелена на щепу. Загальна вартість проекту поки не відома, тільки розробка проекту, яку планують робити в цьому році коштує близько 1 мільйона гривень.
«Але якщо сьгодні порівнювати пелети і газ різниця не на боці пелети. Її вартість за останній рік зросла майже вдвічі. Ринок не розвинений, масового переходу на цей вид палива з такою завищеною вартістю немає. Тобто і попит невеликий і ринок не зростає. Близько 4,2 тисяч гривень коштує тонна пелетів, 8,4 тис.гривень ми платимо за тисячу кубів газу для населення і бюджету. Економічна доцільність використання пелети при такому співвідношенні повністю втрачена. З пелетами також є додаткові витрати: доставка, зберігання, вартість обладнання висока. Але сьогодні ціна газу буде рости, тому в перспективі це вигідно», - пояснює Логвінов.
Про ІТП в житлових будинках в Бахмуті тільки мріють
Ще одним варіантом зекономити на оплаті теплопостачання є використання індивідуальних теплових пунктів. Установку ІТП в Бахмуті навіть внесли до плану перспективного розвитку міста, але поки що в житлових будинках ІТП немає.
По інформації Управління економічного розвитку, в Бахмуті індивідуальними тепловими пунктами обладнано 6 закладів бюджетної сфери.
Чотири ІТП встановлено в 2017 році у школах № 4, 5, 18 та дитячому садочку № 4 «Лелеченька» за рахунок міського бюджету. У 2018 році в цих закладах споживання теплової енергії знизилося на 192 Гкал (в порівнянні з 2017 роком). Тобто в грошовому вираженні при вартості одній Гкал 1789 гривень це склало більше 342 тисяч гривень.
Два ІТП встановлено в 2018 році у ДНЗ № 52 (один ІТП) та ЗОШ № 24 (два ІТП) завдяки застосуванню ЕСКО механізму. У червні 2018 року Бахмут став першим в Донецькій області містом, яке уклало енергосервісні договори. ЕСКО - контракти укладені з компанією «ДТЕК-ЕСКО». За обома об'єктами підрядник буде надавати послуги енергосервісу.
Загальний обсяг інвестицій склав більше трьох мільйонів гривень. Управління освіти Бахмутського міської ради буде виплачувати вартість проведених робіт за рахунок досягнутої економії. За період жовтень - грудень 2018 року в результаті проведених заходів по ДНЗ № 52 зекономлено 13,46 Гкал (більше 24 тисяч гривень ) теплової енергії в порівнянні з базовим рівнем споживання, по ЗОШ № 24 зекономлено 47 Гкал (більше 84 тисяч гривень).
Середня економія за рахунок встановлення ІТП складає 10-15 %. На ці енергоефективні заходи можна взяти кредит, але більшість представників ОСББ кажуть, що люди поки не готові до таких тривалих відносин з банком і великих сум.
«В нашому місті вже є декілька утеплених будинків, де температура в квартирах підвищилась до 27-30 градусів тепла, хтось проживає в не утеплених будинках і готовий підтримувати заради економії 20-21 градус. ІТП допоможе мешканцям регулювати подачу тепла і відповідно оплату. З досвіду інших міст ми знаємо, що 1 градус зниження температури – це 5% зниження вартості у рахунку. Пристрій вартує від 350 до 700 тисяч гривень і його потрібно ще й обслуговувати, хоча обслуговування не така дороге. Ми розглядаємо питання участі у програмі «Теплих кредитів», але там не дають гроші на виконання робіт, а в цій вартості близько половини це саме робота. Тобто будинку треба зібрати 200-300 тисяч гривень. Звичайно можна брати участь у місцевій програмі допомоги ОСББ, але поки що люди не готові. Якщо б за рахунок міськради реалізувати хоча б один пілотний проект, на якому можна було б побачити реальну економію, люди були б активніші. Бо коли сусід показує значно менший рахунок, людей це мотивує», - розказує управитель житлових будинків Олександр Черненко.
Управитель каже, що виплату кредиту можна проводити за рахунок економії на теплопостачанні, головне зробити перший крок – зібрати гроші на оплату робіт, отримати фінансову підтримку від міськради.
«Раніше, коли всі рахунки покривала субсидія, люди навіть слухати не хотіли про ІТП. Зі зменшенням норм на субсидії і жорсткістю правил їх оформлення люди більше думають про всі можливі заходи по економії», - додає Черненко.
На думку представника «Бахмут-Єнергії» Сергія Логвінова, найефективнішим є встановлення ІТП після утеплення будинку, такі будинки в місті є. Тож можна зробити міську програму і на цих прикладах показати можливість економити на опаленні, не обов’язково використовувати бюджетні кошти, це можуть бути програми міжнародних донорів.
Наприклад мешканець квартири з індивідуальним опаленням утепленого ОСББ по вул. Захисників України, 21 вже відчув економію.
«У мене температура в квартирі 23-24 градуси. В порівнянні з минулим роком ми економимо 150-160 гривень на місяць», - розказує Андрій Жабін.
Сподіваємось, що реформа таки запрацює, і європейські підходи до надання комунальних послуг спонукатимуть надавачів послуги до зростання її якості та адекватної оплати, а споживача до впровадження заходів економії енергоресурсів. А фінансова підтримка держави у вигляді програм кредитування та фінансова підтримка місцевої ради буде гарним стимулом для початку енергоефективних заходів мешканців будинків.
Ця публікація була підготовлена в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу, який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та "Європейською правдою". Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.