Джинса буває різною. Шкала вимірювання – від відверто вираженої до майстерно прихованої. З початку року у закарпатських друкованих та електронних ЗМІ у малих порціях та все ж зафіксовано наявність джинси. Більше її у газетах. Менше – на Інтернет-ресурсах. Більшість джинсових матеріалів, що побачили світ з 1 січня по 1 березня, є відверто вираженою джинсою.
Джинса комерційна.Тут найбільше відзначились банки, експерти яких рекомендували і як краще розміщувати депозити в конкретній фінансовій установі; і чим може конкретний банк допомогти аграрному бізнесу. Загалом, джинсових публікацій про банки у закарпатських медіа найбільше, порівняно з іншими «клієнтами».
Хвалилися своїми послугами з друкованих шпальт та Інтернет-сторінок магазин окулярів; відпочинковий комплекс; автосалон; приватний освітній заклад; приватний стоматологічний заклад; приватна компанія, що займається візами.
Джинса культурна. Зафіксовано детальне, суто інформаційно позитивне інтерв’ю естрадного виконавця, що завітав до Ужгорода з концертом. Матеріал робив навіть не місцевий журналіст, що лише підсилює характеристику публікації як приховану рекламу.
Загалом, окремі ЗМІ Закарпаття практикують в якості прихованої реклами давати іміджеві інтерв’ю з гастролерами. Якщо підготовка такого матеріалу місцевого журналіста здійснюється самостійно, то великої біди, в принципі, нема.
Інша річ, якщо журналістові кажуть задавати артисту підготовлені питання. Або ж взагалі розміщувати у ЗМІ власні варіанти «інтерв’ю».
Джинса політична. Відверто політичної джинси, яка притаманна передвиборчому періоду, у закарпатських медіа не зафіксовано.
Втім було кілька матеріалів, де згадувалися конкретні політичні сили та їх лідери. Поява таких же матеріалів у ЗМІ з інших регіонів свідчить про їх замовне походження.
Зараз у закарпатських медіа більше спостерігається не політична джинса, а незбалансована інформаційна присутність імен політичних чи громадських діячів у конкретних ЗМІ.
Є випадки, коли реальний інформаційний привід для подачі думки політика є. Однак у більшості випадків реальний інформаційний привід відсутній. Інколи складається враження, що ЗМІ готові публікувати думку свого «улюбленого» політика навіть з приводу сьогоднішньої погоди на вулиці.
Як уже згадано, джинсових матеріалів значно менше в Інтернет-ЗМІ. Можливо тому, бо споживач інформації з Інтернету більше орієнтується в ситуації, і витрачати свій дорогоцінний час на джинсовий матеріал просто не буде. Споживач інформації з газети, оскільки вже купив друковані шпальти, хоч-не-хоч прочитає джинсову інфо. Але, можливо, уже більше до газети не повернеться.
Загалом, явище джинси у ЗМІ можна порівняти із явищем фонограми, яку використовують артисти. Адже і в першому, і в другому випадках мова йде про оману аудиторії. Ні перше, ні друге, у порядних колах не вітається. Втім, поки, і перше, і друге має місце у нашому житті. Така поки реальність. Сподіваємося, що поки.
Ярослав Гулан,
регіональний представник
Інституту масової інформації
в Закарпатській області