Отакого вірша написали нам у коментарі. Вирішила винести окремо сюди. Автор, на жаль, не підписався.
Пам'ятi Кузьми Скрябiна присвячується
Тебе ми не забудемо
нi в день та не вi снi.
За образ благотворний
ми дякуєм Тобi
за слово рiзке, точне,
за усмiшку ясну,
за пiснi, що у сердцi
пробуджують весну.
За те, що iскру Божу
зумів Ти зберегти,
та легко і так гiдно
по миру пронести.
В життi Ти нiсся стрiмко,
та часто без гальмiв
i саме так як жив -
Ти смерть свою зустрiв.
Кiнець свого сюжету
Ти сам намалював.
Та боляче нестерпно,
що рано вiн настав!
I ще лютiшою
здається нам зима,
бо йде вiд нас
улюбленець Кузьма...
Свiтлiй Людинi – свiтла пам'ять та вiчний спокiй...