У нас у селі був клуб. Клуб де крутили кіно і проводили новорічні танці. На таких я був десь в році 79-80му. Там ще показували мультфільм «Пригоди капітана Врунгеля». Бомбезна картина. Особливо ті кадри, коли показували моменти «дольче віта» - головний негідник пив мартіні (о, солодке слово) або курив сигару...
Потім нас водили туди на якісь шкільні фільми про молодогвардійців, але то шо назавжди впекалось в макітру – фільм «Екіпаж» друга серія. Нас валило при вході слово «до 16 років»...
Всі були достеменно впевнені, що в кінобудці лежать вирізані кадри з плівки с голими цицьками!
Декотрі відчайдухи туди таки лазили, і "якби" ніц не знайшли. Їм і вірили і не вірили...
Потім наш старий добрий клуб знесли, а натомість побудували Будинок Культури, в котрому були і кінотеатр, і бібліотека, і до біса всяких гуртків, на котрі мене одразу підписали і я мусів танцювати вальс і гопак. Єдине, що мене втримувало, щоб не втекти звідтіля то, що гопака я танцював чи не з найкрасивішою дівчинкою школи. Так, шо я і на сцені встиг засвітитись як танцюрист.
Ну, а потім було кіно...
Вінету, Олд Шеттерхенд, Чінгачгук... Команчі йдуть від Срібного озера, Інчучун сказав все, Хау! - то звучало так, ніби з Синевира, через Колочаву на Драгово йшла орда! )
Мамо моя, як ми чекали нових плівок. До нас в Драгово вони доходили десь через десять днів після Хусту (то наш райцентр), доволі почикрижені, задрючені і клеєні-переклеєні...
Індійське кіно – то окрема пісня. На нього збиралися з усіх приселків, і натовп міг запросто відметелити того, хро намагався пролізти без черги.
- Джіммі!!!
- Мама!!!
- Синок! І за гітару чап!
Весь зал – ААААААААААА!!!!! Сука!!!!!!!!!!!!
І трагедія, і того козла вбити нахєр!!!!!
Це ж треба, за свої шіздесять копійок так душу вимотають...
«Як три мушкетери» - як отого товстого цигана звали, Радж ЯкийсьТам. Коли він ловить на лезо ножа коробочку сірників. А! Всяк пробував – ні в кого не вийшло!
А цей Мітхун Чахроборді – і били його,і стріляли, і різали, і в воді топили, а він ап! І тут і тому товстому махараджеві по сусалам, і в стрибку. Куди там Ван-Дамм...
І як ще як заспіває і п'ять хвилин танцює, а з спини ножака стирчить, і кров кетчупом по білій сорочці...
А коли привезли «Ассу». Або «Ігла» з Цоєм...О!
То ми вже були великі і я вже грав на гітарі в клубнім ВІА. Ага)
І міг зайти безкоштовно, а потім долбити гітару – Пєрємєн, трєбуют наши сєрдца!!!
А потім ті «пєрємєни» настали... і в підсобці БК син завідуючого став крутити по відео порнуху... Рубль сеанс...
Потім розпродали і розікрали аппаратуру.
Потім взагалі розтягнули всю техніку...
А потім... не знаю, що потім, бо я виїхав у Чехію. А там, через десять років, побачив I-MAX…