Пам’ятаєте казку про дурненьке Мишеня, яке мама-миша ніяк не могла вкласти спати? Вона кликала колихати Мишеня - курку, качку, свиню, врешті, покликала кішку (потенційно небезпечну для миші), яка таки приспала Мишеня.
Якщо перевести казку на людські стосунки, то виявляється, що йдеться в ній про, так званий, сімейний симптом, в даному випадку, глупість. Носій цього симптому – дитина, якій неможливо догодити, яка несвідомо шукає небезпечних ситуацій. Симптом працює дивним чином так, що навіть доросла людина – мати, не здатна вже розрізняти небезпеку, тож сама «приводить» її в дім.
Сімейним симптомом може бути як риса характеру або почуття, так і розлад чи хвороба. Відомі випадки, коли доросла людина «любить» хворіти або ходить по лікарях до тих пір, поки хтось-таки врешті ставить бажаний діагноз. Є і дітки, які маніпулюють батьками з допомогою хвороби: «Не купиш мені…, захворію!» І на ранок у дитини, як мінімум, підвищена температура тіла.
Якщо описані випадки з хворобою доступні спостереженню, аналізу і розумінню, то у випадку з симптомом «глупості» все складніше: його носій – дитина, весь час вміє знайти небезпечні ситуації (мама не вміє їх відрізняти сама, отже, не навчила цьому і дитину). Такі діти у віці 10-11 років мають в анамнезі, до прикладу, струс, забій головного мозку, переломи рук-ніг різної важкості, дрібні побутові травми. Дитину в школі називають гіперактивною, не слухняною. Мати такої дитини займає позицію «страуса», мов, усе добре, дитина її цілком влаштовує, претензій немає, змінювати нічого не потрібно. В дорослому віці діти з таких сімей крім небезпечних ситуацій знаходитимуть ще й «небезпечні» стосунки, в які принесуть сімейний симптом батьківської системи.
Сім’я з подібними сімейними симптомами не йде до психолога чи психотерапевта, так як живеться їй важко, часом нестерпно, зате знайомо і через це безпечно (парадокс: безпека в небезпеці). Якщо забрати симптом – сімейна система опиниться під загрозою існування. Адже саме навколо нього гуртується така родина. Він стає сенсом життя, як от хвороба. А хіба можна жити без сенсу?
Зазначена тема спонукає до роздумів: про сім’ю, сенси і… «дурненьке Мишеня» з відомої казки і, з невідомим до сьогодні багатьом, сімейним симптомом.
Схожі матеріали читайте на сайті: www.bratasyuk.com