Дорогою зі Стокгольму до Мальме ми зупинилися у містечку Гренна. Вже готуючи цей матеріал, я дізналася, що це маленьке місто має напрочуд довгий перелік усіляких цікавинок.
Гренна славиться сусідством з озером Ваттерн (Vattern), великою кількістю неймовірних музеїв, серед яких Музей полярного дослідника Андре, Склодувна майстерня, Музей друкарні, Музей мопедів і мотоциклів. Ми, до речі, проїхали повз останній, ще й відпустили пару жартів на його адресу. Але всерйоз тоді вивіску з надписом «Музей мопедів» на будівлі десь серед поля не сприйняли. А якщо б знали, то може й зашли б на екскурсію.
Ще маленьке містечко відоме грушами і грушевими напоями: ми покуштували такий, він дуже смачний, але дорогуууущий – чого і слід було очікувати у цій недешевої країні. Ну а під час подорожі нам було відомо тільки те, що саме в Гренні місцеві кухарі зберегли рецепт відомих різдвяних шведських солодощів – полькагріс (polkagris).
Виявляється, ці смугасті біло-червоні льодяники виникли в I859 році, коли бідна вдова на ім’я Амалія Ерікссон отримала від влади дозвіл на виробництво і продаж солодощів. Рецепт Амалія у таємниці не тримала, і незабаром м'ятні льодяники стали дуже популярними. Однак, як і належить жінці, одну невелику таємницю вдова таки мала: Амалія так і не зізналася, як рецепт опинився у неї.