Днями знайшов під дверима до оселі газету. Що називається – один умовний аркуш, чотири сторінки. На вигляд, газета. Але оскільки продукція зроблена не у редакції, вона не є ЗМІ, то називатимемо це – газетною листівкою.
Месидж газетної листівки – одна з громадських організацій та її лідер допомогли чимось там з ремонтом будинку; інформація про цю ГО; її діяльність. Інформація із цієї газетної листівки – явно зроблена уже під місцеві вибори.
Беручи до рук газетну листівку, спочатку обурився – що за спам під двері? Але потім подумалось – це ж просто один із способів донесення інформації. Видавець листівки спокійно міг розмістити свою інформацію у місцевих газетах. Міг «попросити» редакції не позначати ці тексти та фотографії до них як рекламу. І, відповідно, читач отримав би, що називається, класичну джинсу. Ще й з ознаками прихованої агітації.
Натомість видавець вирішив не джинсувати у газетах, а самому виготовити газетні листівки з тим, що хоче донести споживачеві інформації, майбутньому виборцю. Ну й доніс. У будинок під двері квартир людей. Мешканці будинку можуть читати, можуть не читати ці листівки. Зрештою, так само як споживачі інформації можуть ознайомлюватися або ж ігнорувати контент на конкретних сторінках свого улюбленого ЗМІ.
Писати відверто рекламні, іміджеві тексти, друкувати їх на газетних листівках і розносити під двері до осель чи у поштові скриньки – це набагато чесніше, ніж продукувати тексти і розміщувати їх у газетах під виглядом звичайних інформаційних матеріалів.
Будемо надіятися, що з кожними новими виборами людей, що думають саме так, ставатиме все більше й більше.
Варто наголосити – засилля політичної джинси напередодні виборів – вина не лише редакцій, що погоджуються не без вигоди для себе на такі правила гри, а й безпосередньо – політичних сил. Адже саме партії надзвичайно часто ініціюють, аби матеріали про них були виключно джинсові.
І тут біда не лише у тому, що читача намагаються ввести в оману. Надзвичайно цинічно й те, що такі матеріали оплачуються не з виборчого фонду. Відповідно, гроші на появу джинси знаходяться десь у тіньових конвертах. Це гроші, з яких не сплачуються податки і, відповідно, бідніє бюджет.
Звідси бачимо: джинса отруює не лише наші голови, а й нашу економіку.
Не треба цього робити. Зробіть листівки, заплатіть друкарні з урахуванням податків, і просто принесіть людям інформацію про себе. Давайте будемо просто чесними.
Ярослав Гулан,
регіональний представник
Інституту масової інформації
в Закарпатській області