Признаюсь чесно, не можу я стільки їсти: Різдво 25 грудня, Новий рік, Різдво 6-7 січня, тотальні канікули, коли доїдаєш те, що лишилось з усіх свят, бо викидати шкода. Сили варити щось нема, та й узагалі якийсь тотальний облом бути на кухні. Бо вже там був. Краще піти по гостях і полежати там на дивані, бо пити теж якось вже не сила :)
Одним словом вирішила я зробити "розгрузочний" день! Вичитала м у своєму Айпеді гарбузячий рецепт. Бо якраз гарбузів у мене в коморі доста. Навіть завалявся пармезан, про дрібниці типу оливкового масла вже й не кажу.
«Оранжевий крем-суп» така назва була у цієї помаранчевої маси з морепродуктами. Я зробила ментальний переклад, щоб ближче до народу. І пішла до магазину. Бо креветок таки у мене не було, а також молотої зіри (що за заморська трава?) і барбарису.
Одним словом подаю список інгредієнтів:
1,5 кг м’якоті гарбуза
700 г креветок
50г пармезану (сир такий)
2 ст.ложки оливкового масла
1 цибулина
3 ст.ложки соєвого соуса
Сік 1 лимона
4 зубчики часника
Сіль, перець
Молота зіра, барбарис (спеції)
Зразу скажу, що я всього взяла наполовину! І це мене врятувало! Супу вийшло 4 порції і він був такий ситний, що їсти не хотілося цілий день. Признаюсь, правда, що перша думка взяти всього удвічі менше прийшла тоді, коли я побачила майже кілограм креветок. Ну да, витратити 100 грн. тільки на креветки експериментального супу…Хіба б 10 гостей пришло :)
Отож:
Спочатку треба відварити креветки. Я купила вже очищені морожені, їх треба варити близько 5 хв. Потім замаринувати (тобто замочити) у суміші соєвого соусу, лимонного соку і 1 ст.ложки оливкової олії.
Поки креветки «томяться», відварюємо гарбуз, попередньо очистивши та порізавши на шматки. І тушимо цибулю з оливковою олією.
Потім гарбуз та цибулю розбиваємо блендером до консистенції сметани, додаємо гарбузового відвару (залежно від того, якої густини хочете суп). Додаємо подрібнені часник, спеції, креветки та сир.
На сирі я не економила, дала по повній програмі. Люблю.
Зверху цю помаранчеву жижу прикрасила цілими креветками та потерла ще трохи сиру.
Вийшло непогано. Хто не любить часнику - можна давати його ще менше. А хто любить- рецепт для вас.
Одним словом об’їлися ми постсвятковим супом. Може б то чого легенького приготувати? :)
Любіться і файно їжте!
Ваша Ержіка