Я думаю, що це місце справило на мене таке сильне враження з двох причин: перша – я нічого про нього не знала; друга – я обожнюю широкий відкритий простір.
Ми просто їхали автобаном, краєвид був не дуже (сіре похмуре небо і вже звільнені від снігу коричневі пагорби), радіо теж не радувало, і розважав нас лише Тудор – наше приватне радіо, яке майже ніколи не вимикається.
І якимось швидким і раптовим був наш виїзд на міст, і вже за мить ми опинилися у морі. Нас оточило сіре молоко: лінія горизонту губилася десь між небом і сріблястою водою, а міст прямував вперед і там, в далечині, танув у густому тумані.
Вітер був таким сильним, що автобус зносило, а коли я витягала руку за вікно, то ледь могла її втримати. Ліворуч працювали на повну вітрові електростанції – такі здорові білі вітрові млини. Усі ми були настільки враженими, що позабували усі людські слова, і вигукували лише звуки, що могли б означати якісь позитивні емоції.
- У-у-у-у! - кричав Тудор.
- Да-а-а-а… - тягнув Діма.
- Круто-о-о-о, - видихала я.
- КОУПЕНХАВН, дєтка! - останнє слово завжди за Тудором.
Коли ми нарешті звикли до цієї краси, заспокоїлися і повимикали фотоапарати (як же без цього), наш автобус наблизився до штучного острову Пеберхольм (Острів-Перець). Звідси ми вже їхали до Копенгагену тунелем. Тут не було нічого неймовірного, за тим лише виключенням, що тунель був прокладений під водою.
Це сполучення між Данією і Швецією з'явилося після входження цих країн до Шенгенської зони. А сама споруда – такий дивний напівміст-напівтунель – була збудована через близьке розташування аеропорту Копенгагена: звичайний міст перешкоджав би літакам під час зльоту та посадки. Ще один плюс – така конструкція не обмежує судноплавний рух через протоку Ересунн.
Довжина мосту становить 7845 метрів, тут є і двоколійна залізниця, і чотири смуги автомагістралі. А з тунелем міст з'єднується на штучному острові Пеберхольм. Довжина тунелю Дрогден становить 4050 метрів, по ньому прокладено 5 труб: по дві на залізничний та автомобільний рух, а п'ята труба – для надзвичайних ситуацій.
Ересуннскій міст-тунель будували 4 роки – з 1995 до 1999. Під час будівництва на морському дні було знайдено 18 снарядів часів другої світової війни. Закінчення будівництва було відзначено символічною зустріччю датського принца Фредеріка і шведської кронпринцеси Вікторії на середині мосту.
Спочатку проїзд тут коштував дуже дорого, але у 2005-2006 роках інтенсивність руху значно зросла, і для людей, які регулярно перетинають міст, були введені знижки (до 75% від вартості проїзду). Тим не менш, плата поступово зростає – ціни завжди можна знайти на сайті мосту: http://uk.oresundsbron.com/page/948. Тут є і веб-камера, яка показує трафік кожні 10 секунд: http://uk.oresundsbron.com/page/956.
Кажуть, що згори занурення цього дивного мосту в море виглядає неймовірним. Мені було цікаво подивитися, отже, я нарила фото в Інтернеті:
