Новини

Десять уроків для недосвідчених ужгородців, які раптом захворіли

Чергова скарга на організацію медичного обслуговування у місті Ужгород наштовхнула мене на ідею поділитися своїми здобутками у цій сфері.

Чому саме здобутками? Бо я, як і, напевно, багато молодих людей поки не так часто відвідую медичні заклади (і чесно кажучи, не сильно хочеться). Тому майже кожен такий похід для мене стає водночас стресом і життєвим досвідом, який здобуваю тяжкими помилками. Принаймні так воно все здається, якщо дивитися на реакцію медперсоналу)

Коліно

Почнемо з історії про коліно, яка вже, мабуть, всі набридла, але я не втомлююся її переповідати, бо вона весела

Отож, іще в університеті мене стало боліти коліно. Ліве, здається. Просто так, при швидкому русі, хаотично. Іноді я думала, чи встигну перебігти пішохідний перехід. Тоді я звернулася до найближчої поліклініки (Урок №1. Направлення від терапевта спрощує процес лікування у спеціалістів ). Там мені сказали, що сьогодні моя лікарка приймає лише пообіді, а до іншої мені ніяк не можна і те, що я заради цього пропустила першу пару мало кого цікавить. (Урок №2. Графік прийому “свого” лікаря варто дізнаватися заздалегідь. Часто у цьому допомагають телефони реєстратури).

Тому я пішла на пари, а вже після них поперла до університетської дільнички біля гуртожитків. Тамтешня лікарка постукала моє коліно, попитала про дерматологічні проблеми чи травми (яких не було) і прийшла до висновку, що винен у всьому мій пірсинг, від якого я маю запалення по всьому тілу. До слова, пірсинг на той час жив зі мною майже рік і навіть знати про себе не давав. І от я отримала направлення на, увага, флюорографію легенів (Урок №3. Змирися: що би тебе не боліло, а у лікарів є норма по перевірці туберкульозних. Головне частіше ніж раз на рік не піддавайся на цю тему), аналізи і, барабанний дріб, дерматолога-венеролога. Остання мала підтвердити зв'язок якихось прищів на обличчі, пірсинга і хворого коліна. Ну, аналізи я пройшла, флюорографію зробила, а у лікарки було цікаво. Спершу я довго пояснювала їй дивну ціль свого візиту, а вона випитувала, де там у мене шкірні проблеми. Зійшлися ми на тому, що все пройде на обличчі, а для профілактики я можу поприймати ліки від венеричних інфекцій. Лікарка саме повернулася зі семінару, де пропонували так експериментально лікувати прищі на обличчі. Теорія про пірсинг була спростована. В університетській поліклініці причини болей у коліні ми так і не знайшли, а закінчилося все “Фастум-гелем” і епічною фразою “Скільки лікарів, стільки й думок”.

Прищі 

Іще раніше, у школі, мама вирішила боротися зі моїми підлітковими прищами і повела мене до лікарки. Спершу та насварила мене, що я сама у всьому винна, а потім виписала якісь зовнішні мазі. Вонючі страшенно. І допомагали, доки мазюкалася лише... Тому Урок №4. Наполягайте на аналізах. У випадку з коліном я вже від іншої дільничої добилася обстеження у хірурга та рентгену. Правда, на той момент і коліно майже не боліло, то й причин ми толком не виявили. Зійшлися на задавненій травмі. Таке.

Горло

Стався у мене якось лорингіт. Ми тоді вчилися у другу зміну в університеті і я близько 10-ї ранку (дня) встала і зрозуміла, що не можу розмовляти. Хоча звечора іще була цілком навіть здорова. Пішла одразу до університетських лікарок. Там якась старша сердобольна пані довго і натхненно мене вичитувала з приводу запущених хвороб, але по-доброму. Ну я намагалася своїм хрипом пояснити, що все сталося якось спонтанно і нічого я не запускала. Мені виписали направлення до лора, і з напутнім словом: “Пізно ви прийшли, але, може, ще вас приймуть..”, відправили у міську поліклініку. У міській поліклініці я показала направлення (Урок №5. Реєстратура міської поліклініки плювати на вас хотіла. Можна почати говорити, шкрябати скло ресепшна, і тоді на вас звернуть увагу. А стояти перед ними можна вічність як і слухати їх особисті розмови). Мене якось спробували зрозуміти. Взагалі у всіх реєстратурах сидять доктори Хауси, які готові вислухати всі ваші симптоми, правда з ціллю зрозуміти, куди краще вас направити: геть звідси чи все ж до якогось свого спеціаліста. Талончиків уже не було, тож мені порадили прориватися з хрипом. І справді лікарка спершу зауважила, що я у її графік вже не вписуюся, але мої голосові потуги ці аргументи відкинули геть-чисто, тому мене чесно обдивилися і виписали якісь ефективні ліки (Урок №6. Якщо ви такий хворий, що аж помираєте, не переживайте, вас оглянуть. У таких випадках ще можна спробувати піти в обхід реєстратури прямо до потрібного лікаря. Це працює).

Простуда

Наведу більш свіжий приклад. У листопаді 2015-го розібрала мене сильна простуда. Навчена чужим досвідом (Урок №7. Зі ГРВІ краще йти спершу до дільничного лікаря і при цьому уточнити його графік) я пішла одразу до нашої місцевої амбулаторії. Там у мене перевірили прописку, завели картку і направили до двох лікарок на вибір (от вона цілодобова удача, поки моя дільнича на якихось курсах по підвищенню кваліфікації). Щодо подальшого лікування не буду казати нічого, бо я не спеціаліст, але від антибіотиків у мене довго нили зуби( Хоча в цілому, амбулаторією я залишилася задоволена.

Перелом

Для різноманітності наступна історія не моя, а мамина. Якось вона впала на лікоть. Перелому не було, але біль і сумніви так. Я її умовила покинути господарство і піти до лікарів. Пішли якось одразу до оперативної травматології. Чесно відсиділи чергу. У результаті, в мами виявили тріщину. Я з якоїсь радості носилася по поверхах із рентгеном. Насправді не пам'ятаю, чому. Врешті хірург сказав, що є відламаний шматочок кістки, і його варто вирізати, хоча й не обов'язково. На рішення ми мали час, тож відправилися додому. Там раптом згадали про родинні зв'язки і пішли до знайомого хірурга, який висловив таку ж позицію, але наполягав на варіанті нехірургічному. Мовляв, кістка може і зажити, а відрізати її встигнемо. Лікування, відповідно, було більш тривалим і незручним, але спадковість зіграла своє і кістка таки прижилася, хоч моя мама далеко і не молода людина. (Урок № 8.У випадках операцій, а також великого списку дорогих ліків, варто почути думку декількох спеціалістів, якщо це можливо). Чи буде це мати наслідки у майбутньому, покаже лише час.

Гінекологія

Наостанок делікатна історія. Сталися якось у мене і такі проблеми. Кров і все таке... Я у шоці поперлася до міської поліклініки. На реєстратурі мене довго не помічали, аж доки я не почала всіляко подавати ознаки своєї стурбованої присутності. Але тут мене чекало розчарування — чергові повідомили, що я маю лікуватися у своїй гінекології на районі. Я, мабуть, виглядала дуже блідо, бо вони все ж перейнялися ситуацією і додали, що я можу спробувати пробитися до лікарки: “Може, вона вас прийме”. (Урок №9 для жінок. У багатьох ужгородок є гінекології районні. Як про це дізнатися, я не знаю, але майте на увазі). Я була занадто розстроєна, щоб битися за прийом і у результаті не пішла ніде... Розповіла про все подрузі, а та запропонувала зводити мене у мою районну гінекологію до своєї знайомої лікарки, яка не зовсім мала мене приймати. Медик мене вислухала і сказала прийти трохи пізніше, коли огляд буде можливим фізично. Наостанок подруга занесла лікарці пакет-подяку... (Урок №10. Не вмієте давати хабарі самостійно, не вв'язуйтеся у схему. І краще взагалі їх не давати). Я у тій гінекології більше не була, але проблема, на щастя, зникла сама по собі. Психанула.

Наостанок бажаю всім не хворіти і сподіваюся, що мої поради не здалися надто істеричними і комусь допоможуть. Бо хворіти у нас легше зі знанням процесів, а краще конкретних місць і людей..

Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.