Новини

Біль...

Вона буває фізична та душевна...але звичайно найчастіше зустрічається душевна біль,яка з'їдає із середини всі наші надії та сподівання...якщо фізичну біль можна втамувати то душевна може згаснути тільки з часом...який нам дозволяє забути про її причину...
Сила душевної болі в тому,що людина її ніколи не очікує...в цьому її темна сторона...але осад залишається назавжди...
Дуже прикро що найбільшу біль відчуваєш від розчарування в тій людині,яка приносила або навіть і приносить велике щастя...це люди,які є в наших серцях...яким ми віддані...і от приходить момент коли ця людина робить дуже боляче...до найглибших струн душі йде відлуння розчарування...суму...безвихідності...
Чому так відбувається?Чому люди ламають все життя одним словом або дією?Тут я можу сказати тільки одне-на сьогодні дуже мало тих хто може відповідально відноситися до тог,що він робить,до тих хто є поряд і того що він каже...Звичайно ніхто із нас не святий...нам характерно помилятися але...людей має відрізняти здатність признавати свої проступки та знаходити слова,які можуть виправдати нас в очах тої людини,якій ми принесли біль...вміння вибачатися щиро взагалі зараз вимирає мені здається як і щирість,правдивість,вірність і ще багато речей,які роблять нас справжніми...
Біль знайома кожному із нас...всі її переживали...терпіли...але є ті моменти,які при згадуванні зразу можуть викликати негативні внутрішні емоції і розчарування...але від цього ніхто не застрахований і тому варто просто перед тим як щось зробити чи сказати подумати про наслідки...адже подумайте самі...якщо Ви важливі людині для неї кожне Ваше слово є в два рази більш важливим ніж слово когось іншого...саме вони...наші найближчі менше всього заслуговують на те,щоб страждати із-за нас...
Пам'ятайте одне...ні одне слово...ні одна наша дія на цій Землі не проходить по невидимій лінії...все нам повертається....скільки вже зафіксовано смертей такого характеру ..скільки розбитих сердець...все тому,що ми не завжди думаємо про наслідки...життя-це як гра в шахи...нам потрібно думати на декілька ходів вперед...
Просто подумайте скільки зайвих слів та болі ми принесли вже тим хто від нас цього не чекав...як багато разів ми жалкували але мовчали про це...розуміючи що далеко неправильно поступили...але ми змовчали...проігнорували залишивши людину наодинці із думками та болем з яким дійсно важко справитися...і так одна людина за іншою...одна за іншою...жорстоко...
Знаєте,в такі моменти потрібно сховати якнайдалі свою гордість і вибачитися...це не так важко...
Душевну біль переживають далеко не всі...навіть ті,кого вважають дуже сильною особистістю...і потім протягом життя в очах з'являється сум...згадки...негатив...
ЛЮДИ,НЕ РОБІТЬ БОЛЯЧЕ СВОЇМ РІДНИМ ТА КОХАНИМ ...ЯКЩО ВЖЕ ЗРОБИЛИ ТО ПРИЗНАЙТЕ ЦЕ І ЗМІНІТЬ СИТУАЦІЮ...ВСЕ У ВАШИХ РУКАХ...НЕХАЙ ВОНИ ПЛАЧУТЬ ТІЛЬКИ ВІД ЩАСТЯ,РАДІЮТЬ КОЖНІЙ МИТІ ЖИТТЯ...БО ЖИТИ ІЗ БОЛЕМ ДУЖЕ ВАЖКО...А ІНКОЛИ І НЕМОЖЛИВО...
Щиро бажаю кожному із Вас ставати архітекторами відношення людей до Вас самих...
Живіть так,щоб не було соромно комусь дивитися в очі і бачити там віддзеркалення тих переживань,які Ви принесли...

Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.