Про тему роздержавлення комунальних ЗМІ, мабуть, не говорив тільки лінивий. Втім віз і досі там – в Україні державні адміністрації та місцеві ради й далі утримують роздуті штати журналістів заради того, аби хвалити владу.
Обласна газета є, бо так вирішили депутати
Як уже повідомляв ІМІ, на обласну газету «Новини Закарпаття» депутати не пошкодували 355 тисяч гривень. Ще додатково цій газеті дадуть 80 тисяч гривень як оплату за те, що влада інформуватиме про свою діяльність з її сторінок.
Власне, остання витрата логічна – влада дійсно десь може інформувати про себе, і за це треба платити. У газеті «Новини Закарпаття» є дві сторінки, де позначено – матеріали підготовленні у стінах ОДА та облради. Тобто тут, що називається, читач попереджений, звідки йде контент.
Втім, на решті сторінок газети також є «позитивні матеріали» про те, що зробив голова ОДА і як прокоментував подію голова облради. І цей контент уже готують журналісти редакції – така собі «провладна» джинса. Чого так? Вірно, бо газета де-факто підпорядкована ОДА та облраді.
«Моя позиція щодо ЗМІ – вони повинні бути приватними», – наголосив у коментарі ІМІголова Закарпатської обласної ради Володимир Чубірко. Водночас щодо ситуації з вливанням грошей платників податків у комунальну газету, то тут пан Чубірко вказує на депутатів: мовляв, вони прийняли таке рішення, тож воно й виконується. Якщо є ініціатива реформувати, то треба переконувати депутатів. І додав: обласна рада ніколи не фінансувала потреби свого комунального ЗМІ повністю і не буде цього робити.
Про те, що ініціатива має йти саме від депутатів, говорить іголова Закарпатської ОДА Василь Губаль. Він наголошує: засновниками комунальних ЗМІ є ради, відтак має бути колективне рішення. «Я готовий вийти з пропозиціями, але ініціатива має йти від депутатів» – констатував пан Губаль. З його слів, він прихильник роздержавлення, але проти, щоб це робилося не продумано, миттєво одним рішенням. «Тому що за редакціями стоять колективи, у них є читачі, які добровільно купують і передплачують ці газети», – каже очільник ОДА.
Також він розповів: коли працював головою Хустської районної ради Закарпаття, то вже тоді пропонував пустити тамтешню комунальну газету у вільне плавання. Однак наткнувся на опір, у тому числі й чиновників. Василь Губаль визнає: комунальні ЗМІ не відчувають себе вільними, не відчувають себе незалежними. Є, за його спостереженнями, й такі, які окрім сухої інформації про владу не пишуть нічого цікавого. «Я за те, щоб роздержавлювати ЗМІ, за те, щоб вони мали можливість себе утримувати і не виконували завдання влади, – резюмує Василь Губаль. – Я не прихильник, щоб газети писали що і де зробив голова ОДА. Я прихильник, щоб вони писали цікаве для читача».
І додав: до роботи у райраді сам був засновником приватної газети «Нарцисова долина», яка ніколи не отримувала дотацій із бюджету. Ця газета, зі слів пана Губаля, є й досі хорошою альтернативою комунальній, тому що пише цікаві для читача матеріали.
Тож, як бачимо, і голова Закарпатської облради, і голова Закарпатської ОДА відповідальність за утримання обласної комунальної газети перекладають на депутатів.
Знаючи якісний склад Закарпатської обласної ради можемо зробити висновок – принаймні цієї каденції ініціативи від них пустити газету «Новини Закарпаття» у вільне плавання точно не буде.
А ще в області є 12 районок, де ситуація дзеркально подібна. І це вже не кажучи про газети міських рад.
В Ужгороді не здатні вирішити долю муніципальної газети
В обласному центі Закарпаття з початку року перестала виходити муніципальна газета «Ужгород». Міський голова Віктор Погореловзаявив, що цього року місцева влада інформуватиме про свою діяльність через прес-центр, сайт та бюлетень. На перший погляд, таку ідею лишалося лише хвалити і ставити Ужгородську міську раду всім у приклад.
Втім насправді виявилося, що ситуація із муніципальною газетою – просто черговий приклад непрофесійності керівництва та депутатів міськради.
На вулиці уже скоро четвертий місяць року, а про створення прес-центру мерії нічого не чути. Міський голова без пояснення причини не виніс на розгляд депутатів питання ліквідації газети. Відтак із нового року журналісти редакції, не маючи можливості випускати газету, сидять без зарплати. Підприємство не закрито – отже підстав звільнятися немає. Водночас людям не кажуть, що буде завтра.
Депутати міськради, судячи з усього, не готові попрощатися із безкоштовним для себе рупором. Відтак в Ужгороді із муніципальною газетою унікальна ситуація: і не закривають, бо треба рупор; і не випускають, бо не хочуть витрачати гроші на її випуск. Як наслідок – численні борги, які з кожним днем лише збільшуються.
Район без районки
На Закарпатті є одна РДА та райрада, які не витрачають грошей на утримання редакції. Мова йде про Мукачівський район.
Як повідомив ІМІ т.в.о. голови Мукачівської райдержадміністрації В.Кубарич,про свою діяльність райдержадміністрація інформує через офіційний сайт – http://mukrayon.gov.ua та на сторінках міськрайонної газети "Мукачево", газети "Панорама".
Як повідомив ІМІ голова Мукачівської райради І.Михайло, про свою діяльність орган інформує на сайті http://muk.rayrada.org.ua/ ( до 2014 року – на http://mukrayon.gov.ua ), а також у тих же газетах – «Панорама», «Мукачево». Висвітлення прийнятих нормативно-правових актів районної ради відбувається через телебачення (М-студіо) та радіо.
На роздержавлення чекають зверху?
Схоже, поки не буде прийнятого закону, комунальні ЗМІ навряд чи будуть роздержавлені. Спокуса мати безкоштовний рупор – надто велика як для чиновників, так і депутатів. Чимало редакцій, що звикли сидіти на фінансовій голці дотацій, теж не особливо прагнуть стати незалежними.
Питання роздержавлення дійсно не варто вирішувати різко, тим більше у час, коли медіа переживають економічно-складні часи. Але ж щось таки треба робити. Для початку, органи влади могли б й надалі розміщувати інформацію «про свою діяльність» у «роздержавлених» ЗМІ. Відтак газети мали б за це гроші і конкретний прибуток на старті роботи. (Звичайно, ці матеріали мають бути означені як такі, що у прямому смислі слова замовлені– Авт.). Також влада «роздержавленим» ЗМІ допомогла б тим, якби забезпечила їх приміщенням за пільговою, навіть – символічною орендою за гривню. Ну а далі – справа за редакцією. Є стимул працювати, працюйте «по-новому».
Втім принаймні на Закарпатті сьогодні жодних кроків до роздержавлення ЗМІ не робиться. Схоже, поки не буде волі зверху, процес прощання з «комунальною журналістикою» й далі витатиме на рівні «чудової ідеї».
Ярослав Гулан,
регіональний представник ІМІ
в Закарпатській області