Коли говорять про допомогу війську, ми часто уявляємо дрони, автівки та амуніцію. Проте є інша сторона цієї боротьби — повернення захисників до цивільного життя та підтримка їхніх родин. Протягом року команда «Руху підтримки закарпатських військових-Ужгород» доводила: міцний тил починається з турботи про людину.
Завдяки підтримці Закарпатської ОВА, організація втілила масштабний проєкт, що об’єднав понад 140 учасників навколо ідеї зцілення, розвитку та юридичної захищеності.
12 кроків до відновлення
Рік, що минув, став для організації справжнім марафоном підтримки. Це не були разові акції — це була системна робота, розділена на 12 ключових етапів. Кожен захід став відповіддю на конкретний запит ветеранської спільноти.
Арт-терапія як мова душі: Від патріотичних вербових букетів навесні до створення автентичних Різдвяних зірок узимку. Майстер-класи допомогли родинам ветеранів знайти нові точки дотику, а дітям — відчути тепло традицій.
Ретрити: перезавантаження на природі: тиша, риболовля та страви, приготовані на багатті. Виїзди на природу стали для багатьох ветеранів можливістю «видихнути» війну та знову відчути смак мирного життя.
Фахова допомога: Поруч із творчістю завжди була раціональна підтримка — групові психологічні кола та юридичні консультації. Це дозволило учасникам отримати відповіді на складні питання: від оформлення документів до подолання внутрішньої тривоги.
«Це наша щоденна передова”, - координаторка Руху Галина Ярцева переконана, що така робота є фундаментом майбутнього України.
«Для "Руху" це щоденна і буденна робота. Нам важливо поряд із допомогою фронту допомагати і підтримувати наших ветеранів, бо саме так ми зміцнюємо наше суспільство в тилу», — наголошує вона.
Для волонтерів кожен захід — це не просто звітна одиниця, а історія конкретної родини, яка змогла усміхнутися, отримати корисну пораду чи просто знайти друзів серед «своїх».
Соціальний ефект: за кожним з 140 учасників окрема унікальна історія. Хтось вперше за довгий час відчув спокій на березі річки, хтось нарешті розібрався в юридичних тонкощах статусу, а хтось приніс додому власноруч зроблений оберіг, який став символом нової надії.
Проєкт показав головне: ветерани та їхні рідні не залишаються наодинці зі своїми викликами. Громада в особі «Руху» та обласної влади готова бути поруч не лише словом, а й реальними справами.
Що далі?
Завершення календарного проєкту не означає зупинку роботи. Досвід, здобутий протягом року, стане базою для нових ініціатив. Адже підтримка тих, хто захищав нас — це не короткостроковий план, а обов’язок, який триває щодня.
Хочете дізнатися більше про наступні заходи або долучитися до підтримки? Слідкуйте за оновленнями на сторінках «Руху підтримки закарпатських військових».