На 25 жовтня 2020 року в Україні заплановані вибори до місцевих органів влади. Зокрема це будуть вибори до районних та обласних рад, а також вибори голів ОТГ та рад територіальних громад. Пересічному виборцю буде над чим подумати, адже подібне відбувається вперше.
Як відомо, 1 січня 2020 вступив в силу новий Виборчий кодекс, який вніс зміни у правила виборів до місцевих рад. В місцевих радах з населенням більшим за 10 тисяч жителів, голосування проходитиме за відкритими партійними списками та оновленою пропорційною системою, без самовисування кандидатів. Депутатські місця отримають партії, які подолають 5% бар'єр. І лише у територіальних громадах, що мають менше 10 тис. жителів, можливо самовисування кандидатів. Відповідно, нинішні кандидати у депутати змушені "шукати" собі підходящу партію, яка і формуватиме списки.
Одним з цікавих виборчих округів на Закарпатті - залишається Берегівщина. Цього року тут дещо змінилося. Так було утворено цілком новий район з центром у Берегові, до якого несподівано увійшла Виноградівщина. Угорські партії, які на минулих місцевих виборах отримали тут чималий мандат довіри від виборців, знов не можуть досягнути компромісу між собою. Натомість деякі з політичних сил не поспішають оприлюднювати прізвища кандидатів.
До Берегова також була прикута постійна увага, яку у період затишшя роздмухували не лише центральні, а й іноземні ЗМІ. Адже це регіон, де мешкає чисельна угорськомовна громада Закарпаття. І формування нового району почали співвідносити з черговим загостренням відносин між Україною та Угорщиною... 
Новостворений Берегівський район: вже не "під знаком" КМКС?
12 червня 2020 року Кабінет міністрів України затвердив список нових районів України. Досить бурхливу реакцію викликав один із районів на Закарпатті - а саме Берегівський район, де компактно проживає угорська громада. Справа у тому, що його вирішили значно розширити, об'єднавши з сусіднім Виноградівським.
Слід зазначити, що раніше пропонувалося поділити Закарпаття взагалі лише на 4 райони замість 13 нинішніх: Ужгородський, Мукачівський, Хустський та Тячівський. Однак ця пропозиція експертів Мінрегіону так і не була підтримана. Передувало цьому рішенню чергове загострення українсько-угорських стосунків на фоні закону про мову та освіту. 29 травня очільник МЗС України Дмитро Кулеба в Будапешті зустрічався зі своїм угорським колегою Петера Сійярто. Це стало підставою для чуток, що Берегівський район "відновили" саме через на вимоги Угорщини.
Однак це не зовсім відповідає дійсності. Адже власне Берегівський район існував і до цих пір, був створений радянською владою 1953 року. На той час там проживало близько 80% етнічних угорців. Зараз їх трохи менше. Нині на Берегівщині проживає понад 50 тисяч жителів (серед них за переписом 2001 року - 76% угорців).
Хоча і цей відсоток може бути значно меншим - цьому дає підстави опубліковане дослідження угорських науковців "Summa–2017", які виявили, що мінімум 28 тисяч етнічних угорців, які досі мешкали на Закарпатті, уже фактично проживають за кордоном. При чому найбільше здивували показники в Ужгороді та Берегові, де частка угорського населення зменшилася майже на 20%. Дослідники вважають, що найбільші втрати відбулися за рахунок міграції, в тому числі закордонної.
Відповідно, у "новому" Берегівському районі більшість населення тепер - етнічні українці, оскільки на Виноградівщині мешкає 120 тисяч громадян, приблизно 70% з яких – саме українці. Отже, ні про яку "зраду" інтересам України в Будапешті не йдеться. І, звичайно, що такий варіант викликав невдоволення в першу чергу у Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС).
"ТУКЗ–КМКС підтримує рішення про створення окремого району з центром у м. Берегові в процесі переформатування районів. Водночас звертає увагу на те, що попередньо розроблений проєкт поділу на райони матиме негативний вплив на інтереси угорців Закарпаття, оскільки їхній відсоток у новостворених районах значно зменшиться. Так, наприклад, у Берегівському районі з нинішніх 75% частка угорців зменшиться до 43%, в Ужгородському – з 33% до 13%, а в Мукачівському – з 12% до 4%", - відреагували у КМКС.
Частково невдоволена була і громада Виноградівщини. Однак під петицією до Президента України з проханням відстояти інтереси Виноградівського району (і не приєднувати його до Берегівського) за два місяці підписалося всього 298 людей. Натомість потрібно було зібрати мінімум 25 000 голосів.
"Аби новий Берегівський район став справді «угорським», тобто, щоб у ньому угорці складали більшість, то до нього варто було б додати, окрім Виноградівського, ще бодай чималий шмат південної частини Ужгородського району, де компактно проживають угорці, як то найбільше угорське село Закарпаття Велика Добронь, а не тільки кілька сіл з Мукачівського району, як то Серне та Баркасово, які стали частиною Батівської ОТГ", - коментує "Радіо Свобода" політолог Дмитро Тужанський.
Тож з огляду на це говорити про якісь поступки Будапешту в питанні створення Берегівського району на Закарпатті – просто нелогічно.
Рішення висувати своїх кандидатів до участі на місцевих виборах делегати партії прийняли на черговому конгресі «КМКС - Партії угорців України» 25 серпня у м. Берегово. КМКС таки підтримало рішення про створення окремого району з центром у місті Берегові. Однак у них виник конфлікт з "партнерами" - Демократичною партією угорців України (УМДС). Як не дивно, але угорці Закарпаття давно поділені на два фронти.
Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) внесло наступні пропозиції щодо співпраці угорських партій на місцевих виборах. Зокрема запропонували в деяких районах йти спільним списком з УМДС, а в інших створити окремі (або як їх назвали паралельні) списки. Останні мають бути створені у Берегівському районі, а також Берегівській, Вилоцькій, Пийтерфолвівській та Чопській ОТГ. З приміткою - із домовленістю про співпрацю фракцій після виборів. А ось кандиатів на голів ОТГ вирішили підтримувати спільно. Запевняли, що таким чином вдасться отримати більше мандатів. Однак керівництво Демократичної партії угорців України така пропозиція явно не задовольнила. Між угорськими організаціями та партіями на Закарпатті знову виникла певна напруга. А це може піти лише на користь їхнім опонентам.
Одні активно розпочали агітацію, інші не "розкривають карти"
Так нещодавно Закарпатський осередок політичної партії "Слуга Народу" вже представив членів виноградівської та берегівської команди на місцеві вибори. "Список в процесі формування, але вже відомо, що разом зі мною кандидатами від виборчого округу наразі є Наталія Костелеба-Веремчук, Володимир Драгун, Валентина Гримут, Іван Маргітич, Іштван Петрушка", - повідомив один із кандидатів в депутати Закарпатської обласної ради Роланд Цебер. Партійці впевнені, що прихильників Володимира Зеленського все ще не бракує, тому розраховують на достойний результат на місцевих виборах.
Також почала активно працювати над своєю командою зовсім нова політична сила на Закарпатті - "Команда Андрія Балоги". У деякій мірі вона трансформувалася з колишніх осередків батька нинішнього міського голови Мукачева Віктора Балоги "Єдиний Центр". Однак сам Андрій Балога каже про цілком «нову політичну партію». "Її створення і оформлення стало наслідком роботи нашої команди в Мукачеві та Мукачівській ОТГ. Нам повірили і до нас потягнулося багато активних, діяльних, успішних молодих людей з інших міст і селищ області. Ті, хто поділяє наші цінності і підходи до роботи", - зазначив він у іміджевому інтерв'ю Для видання Мукачево.net.
Щодо можливих кандидатів, за словами Балоги, "це - молоді та дуже якісні люди, з історіями власного успіху, відомі і в своїх громадах, і на Закарпатті в цілому. Багато з них - повністю нові обличчя в політиці". Яскраві відео-презентації, які незабаром почали з'являтися у соцмережах та на сторінках ЗМІ, таки частково підтвердили цю тезу. Однак виборці, які добре ознайомлені з місцевими політичними персонами знайшли серед "молодих і активних" й тих, хто вже давно співпрацює з "Єдиним Центром". І не тільки з ним. Але піар-хід однозначно був вдалим. Хоча й очевидно, що грошей у агітацію вклалося чимало.
Якщо "Слуга Народу" та "Команда Андрія Балоги" вже ризикнули показати свій актив на Берегівщині та Виноградівщині, то інші партійні осередки лише ще готуються та формують публічні списки. Серед них "Рідне Закарпаття", “Опозиційний блок” та “Опозиційна платформа – за життя”, "Батьківщина" та "Європейська Солідарність". Очевидно, що деякі з них вирішили більше покладатися на обличчя своїх лідерів, ніж на пересічних місцевих кандидатів.
Скажімо, партія 4-х закарпатських нардепів (Валерій Лунченко, Василь Петьовка, Роберт Горват та Владіслав Поляк) "Рідне Закарпаття" взагалі практично відмовилася від політичних гасел та облич на своїх білбордах - натомість виборець бачить просто гарні ілюстрації з життя.
"Опозиційний блок" зробив ставку на свого регіонального лідера - нещодавно колишній голова Закарпатської ОДА Олександр Ледида з'явився на їхній рекламній продукції. А, наприклад, "Європейська Солідарність" вирішила залишити своїм головним "козирем" персону Петра Порошенка.
КМКС взагалі вирішили обійтися одним лише лозунгом "Для нас головне - Закарпаття!" (українською та угорською мовами).
Хто стане головою Берегівської ОТГ: інтрига без інтриги
Під кінець 2019 року в Закарпатській ОДА схвалили створення Берегівської міської ОТГ, до якої приєдналося 9 навколишніх сіл. Таким чином Берегово стало другим містом на Закарпатті, після Мукачева, де утворилася об'єднана громада.
“Ще один етап зі створення ОТГ з центром у місті Берегові подолано. Голова ОДА Ігор Бондаренко підписав розпорядження про затвердження висновку щодо відповідності Конституції та законам України проєктів рішень щодо добровільного приєднання територіальних громад сіл Яноші та Балажер, Гать та Чикош-Горонда, Геча, Кідьош, Велика Бакта, Бадалово, Галабор до Берегівської міської об’єднаної територіальної громади з адміністративним центром у місті Берегове,” - на своїй сторінці в мережі Facebook повідомив міський голова Берегова Золтан Бабяк. Саме останній вважається й більш ймовірним лідером на голову очільника новоствореної територіальної громади. Наприклад, ще у травні на сторінці спільноти "Громадський Форум Берегівщини" (понад 6,4 тис учасників) у соцмережі Facebook стартувало неформальне опитування про те, кого мешканці міста та району бачать на чолі Берегівської ОТГ. Була можливість додати будь-якого можливого кандидата. Тоді за нинішнього міського голову Берегова Золтана Бабяка (позапартійний, на виборах висувався від Демократичної партії угорців України - UMDSZ) віддали голоси 148 читачів, що взяли участь в голосуванні, або 58%.
Друге місце посів підприємець Іван Маргітич (кандидат в народні депутати по 73 виборчому округу від партії "Слуга Народу") - 32 голоси, або 12.5%.
Третє місце зайняв підприємець та очільник екологічного руху "Кольорові Баки" Віктор Бучинський. Останній утім так і не підтвердив свого бажання йти на вибори, зосередившись на соціально-екологічній діяльності. За нього проголосувало 11 берегівців, або трохи більше 4%. За Золтана Ковача, голову районної організації Єдиного Центру було віддано 6 голосів, або трохи більше 2%. Цікаво, що "Не підтримую жодного" як варіант обрали 55 осіб, що склало майже 22 % голосів.
Звісно, опитування у соцмережі не може вважатися репрезентативним. Однак відображає певні тенденції, які теж слід враховувати. Традиційно у Берегові на міських виборах серед лідерів - кандидати, представники угорської громади. Це й не дивно, адже доволі значна частина виборців у Берегові - закарпатські угорці. У районі їх ще значно більший відсоток.
На попередніх виборах представники української громади неодноразово намагалися здобути перемогу, аби очолити Берегівську міську раду. Зокрема представниця Єдиного Центру Ольга Бізіля ("Єдиний Центр"), а до цього Василь Буришин (ВО "Батьківщина"). Однак на минулих міських виборах у 2015 році навіть вони не виставили свої кандидатури. Скоріш за все колишні конкуренти зуміли між собою домовитися ще задовго до виборів. Єдина відома персона хто тоді кинув виклик діючому меру - підприємець Олег Левицький від "Партії місцевого самоврядування", однак він отримав лише близько 12% підтримки виборців.
Ситуація у Берегові цікава тим, що суспільний запит є, а кандидатів бракує. А відповідно нема й жодної інтриги. На нинішніх виборах єдиний помітний конкурент у Золтана Бабяка - це молодий підприємець Іван Маргітич, який заручився підтримкою партії "Слуга Народу". Білборди з його персоною вже з'явилися на вулицях Берегова задовго до початку передвиборчої агітації, що офіційно розпочалася в Україні 5 вересня. Однак і про самого кандидата відомо не багато. Минулого року Іван Маргітич балотувався до Верховної Ради по 73-му округу, однак перемоги не здобув. Зазначав, що є успішним підприємцем і власноруч фінансує виборчу кампанію.
"Працюю чесно, декларую всі доходи і вважаю, що сплата податків - це обов’язок кожного, хто отримує прибутки", - зазначив кандидат. А також зізнався, що має мету, аби кордон для українців та угорців можна було перетнути всього за 15 хвилин. "Хочу, щоб українські та угорські туристи могли легко, комфортно та безперешкодно подорожувати. Якщо потрапити на наші курорти буде так само легко, як з'їздити, наприклад, у передмістя за продуктами, то тут виграють усі", - зазначав Іван Маргітич.
Яким саме бізнесом займається кандидат пересічному виборцю так досі і не відомо. Як невідома досі й його чітка програма, окрім "Перетину кордону за 15 хвилин". Сам молодий політик є персоною непублічною і не бере активної участі в громадському житті. Очевидно, що головним "козирем" кандидата є підтримка з боку партії Володимира Зеленського "Слуга Народу". Ще одним ймовірним кандидатом на голову Берегіської ОТГ та конкурентом діючому меру міг би стати відомий місцевий адвокат Едуард Пуканич. Вже вілтку він почав активно публікувати у соцмережах критичні матеріали про діяльність Золтана Бабяка. Зокрема про порушення та зловживання у сфері земельних питань тощо.
Раніше адвокат в якості депутата Берегівської міськради був організатором подання про відставку екс-міського голови Іштвана Гайдоша, якого також підозрював у махінаціях з земельними ділянками - під майбутнім аквапарком на території Берегова. Едуард Пуканич певний час співпрацював з діючим міським головою Золтаном Бабяком, допомагаючи юридично, через суд, повернути землі спорткомплексу "Закарпаття" до міського запасу. Однак далі в них інтереси розійшлися. "Я не хочу ні за кого агітувати, тому що я не бачу різниці в тих політичних силах, які планують іти на місцеві вибори. Я просто хочу закликати всіх вас зробити на майбутніх виборах свідомий вибір, щоб потім наступні 5 років ви не жалілися на тих, кому доручили керувати вашою країною, краєм, містом ...", - каже Пуканич.
Інші потенційні кандидати на голову Берегівської ОТГ поки що не робили жодних гучних заяв. Тож інтрига ще можлива. Але лише час покаже - чи знову у Берегові підуть шляхом попередніх домовленостей з ймовірним лідером перегонів. Отже, як підсумок - на нинішніх місцевих виборах пересічному виборцю доведеться непросто, аби довідатися хто ж планує представлятиме його інтереси на місцевому рівні. Хоча часу до 25 жовтня ще трохи залишилося, і цілком можливо штаби на рівні більшості районів та міст ще активізують свою роботу і проведуть виборчі конференції. А, відповідно, й ознайомлять громадськість зі своїми представниками на місцях.
Адже відповідно до календарного плану Центральної виборчої комісії висування кандидатів на посади голів рад населених пунктів, кандидатів в депутати мають відбутися в період 15-24 вересня. А оприлюднення відомостей про реєстрацію кандидатів - до 2 жовтня. Тож все цікаве ще можливо попереду.
Матеріал підготовано у рамках проєкту «Виборча медіамайстерня «Місцеві вибори на Закарпатті -2020» ГО "ЗОО Ужгородський прес-клуб"