20 березня відзначатиметься Всесвітній день боротьби з алергією. Древньогрецький лікар Гіппократ у деяких своїх пацієнтів спостерігав дивне захворювання, що супроводжувалось набряком обличчя, губ, горла, рук. При цьому він відмічав почервоніння шкіри та виникнення сверблячих пухирців на ній. Шукаючи причини такої хвороби Гіппократ встановив, що в більшості випадків провокує такий стан вживання в їжу звичайних продуктів.
В 1906 році австрійський педіатр Клеменс Фан Пірке вперше ввів термін «алергія» (від грецьких слів «аllos» - змінений стан та «ergon» - реакція ). Він визначив, що реакції, які описав Гіппократ, викликаються не тільки звичайними продуктами харчування. Алергенами були хімічні речовини, ліки, пилок рослин, лікувальні сироватки. І по сьогоднішній день, їх кількість постійно збільшується: в сучасній алергології відомо більше 200 алергенів. Але, знайти метод, який би вилікував від цього захворювання, вченим так і не вдається і по сьогоднішній час.
Алергічний процес, що виник в організмі через «помилки» імунітету, зупинити, на жаль, неможливо. При першому контакті з антигеном імунна система запам’ятовує його і вчиться розпізнавати. Вона готує відповідну дію, виробляючи специфічні антитіла для його нейтралізації. Якщо той же антиген потрапляє в організм знову, імунітет розпізнає його і атакує вже наявними специфічними антитілами. Але, інколи імунна система «перевищує свої повноваження» і, втративши управління починає реагувати на цілком звичайні речовини як на небезпечні. Це і приводить до запуску руйнівних гіперреакцій, які називають алергічними.
Практично кожен орган може бути ушкоджений алергеном. Найчастішими проявами алергії є риніт, кропив’янка, бронхіальна астма, набряк Квінке.
Якщо з’явилися алергічні симптоми, обстеження треба починати з консультації лікаря-алерголога.
Перший етап визначення алергена – це анамнез захворювання (історія хвороби та життя пацієнта). Наступний крок - це шкірні проби та імуноферментний аналіз крові. Визначивши на які конкретно алергени виникає алергічна реакція, можна підібрати і результативний метод лікування. При діагностиці можуть виявитися й інші провокатори, про які пацієнт і не підозрює. Можливо алергія і не підтвердиться, проте виявиться інше захворювання. Сучасне лікування алергічних реакцій включає призначення десенсибілізуючої терапії в період гострої реакції, проведення заходів для виключення контакту хворого алергеном. Але, змінити перебіг хвороби та призупинити імунологічний процес в організмі можна шляхом призначення специфічної імунотерапії (СІТ). Починати СІТ необхідно якомога раніше, щоб запобігти ускладненням хвороби. Основна мета СІТ та лікування алергії – це забезпечити, щоб якість життя хворого на алергію не відрізнялась від якості життя здорової людини.
Ужгородський міський алерголог А.Ю.Сіра