Перелетіти, а не перейти чи переїхати кордон. Добратися з однієї громади до іншої на невеличкому літачку, а не чекати рейсового автобуса. Звучить фантастично, але не для європейських держав. В українських умовах це теж реально. Щоправда, після того, як закінчиться війна. Ще у листопаді 2021 на Закарпатті стартував проект «Карпатської малої авіації», який передбачав розвиток малої авіації та співпрацю, використовуючи існуючої потужності регіональних аеропортів та прикордонної авіаційної інфраструктури. Розвиток самої інфраструктури довелося призупинити через повномасштабне вторгнення, але за цей час 9 закарпатських громад та 3 івано-франківські приєдналися до проекту, детально вивчили питання: як, де і для чого розвиватися у цьому перспективному напрямку. Тим більше, що за допомогою малих літачків можна співпрацювати з громадами Угорщини, Словаччини та Румунії.
Міхай Петрашку, директор Міжнародного аеропорту Сату-Маре (Румунія) приземлився у двомісному літаку, за штурвалом якого був він сам в аеропорту «Ужгород» у квітні 2021 року. Він своїм прикладом продемонстрував можливості летовищ міст, які не можуть бути великими транспортними хабами і повинні заробляти у сучасних умовах. Весь переліт із Сату-Маре до Ужгорода тривав усього годину. У той час, коли поїздка на авто між містами через кордони може сягати 4-5 год. «Проект «Карпатська мала авіація» - це приблизно 1% інвестицій і нашої роботи в загальному. Це невеличка частина, але дуже важлива. Цей проект -- це тільки початок нашої роботи і обов'язково буде продовження. Зараз ми проводимо велику реконструкцію в аеропорті. У нас щодня працює 500 людей. Здійснюємо два дуже важливі проекти, - каже Міхай Петрашку, директор Міжнародного аеропорту Сату-Маре (Румунія). - Один з них - будівництво нового терміналу, а також реконструкція діючого терміналу і реконструкція злітної смуги. Другий проект - будівництво 5-ти будівель, які будуть вздовж території аеропорту. І створення нової системи охорони і безпеки. Ми йдемо до результату навесні 2024 ми побачимо новий аеропорт. У рамках проекту аеропорт Сату-Маре придбав стимулятор для пілотів- муляж борту літака, де фахівці удосконалюють свою майстерність. Тренажер недешевий, близько 40 тис. євро., але це дуже корисний «ґаджет» зауважує директор аеропорту, на якому можна потренуватися при різних реальних ситуаціях, які моделює техніка.
На сьогодні 9 громад Закарпатської області і 3 громади Івано-Франківської області задіяні у проекті. Про це розповіла Наталія Носа, керівниця Міжнародної асоціації інституцій регіонального розвитку: «Всі громади, які були зацікавлені у цій тематиці, були включені. Інтерес до цієї теми великий. Маленькі літаки більш гнучкі для невеликої інфраструктури. Потрібно тільки пальне та технічна підтримка. Фактично у малій авіації ми робимо перші кроки».
Одна з активних громад, яка планує розвивати малу авіацію у майбутньому - Дубівська. У селі Дубове, що на Тячівщині, в радянські часи працював вертолітний завод. Нещодавно рештки того, що від нього залишилося - продали. Але громада бачить перспективи розвитку малої авіації у майбутньому. «Історично так склалося, що селище Дубове відоме через вертольотне виробниче об'єднання. Але там залишилися самі руїни, після розпаду Радянського Союзу все розпався і завд, а в 2023 його продали, - пояснює Денис Каганець, мер Дубівської громади.- Наша громада бере участь у проекті. У нас у селищі уже визначили приблизно місце, де ми плануємо поставити отакий невеличкий аеродромчик. Сподіваюся проект буде мати життя, адже і для невеличкого аеродрому потрібні кошти».
Кошти для Дубівської громади передусім необхідні для облаштування під’їзної дороги, для злітної смуги підійде і природне покриття. «Не обов’язково це має бути тверде покриття, краще травичка, грунт, бо менше колеса зношуються. Але для таких смуг потрібно більше догляду, - пояснює Наталія Носа. - Мала авіація – це так звані візуальні польоти, тобто тільки вдень при тій погоді, коли видно. Для різних типів літаків необхідні різні типи смуг. Стандартна смуга для літаків для, наприклад, сільськогосподарських робіт - 400 м, це мінімальна вимога. Оптимальна безпечна довжина -- 600-800 м».
Холмківська, Чинадіївська, Великобиганська громади -- серед тих, хто розглядає розвиток села якраз у напрямку малої авіації. «Коли ми плануємо локації, ми трохи маємо перескочити момент розвитку технологій, - додає Наталія Носа.- Мала авіація - це чиста енергія, нові типи транспорту. Мала авіація дає нам свободу перетину кордону».
Поки українські громади будують плани щодо розвитку малої авіації, у рамках проекту заклали навчальну та технічну базу. Зокрема, видали посібник із навігації для Карпатського регіону, який надає інформацію по 4 країнах. Розробили практичні рекомендації по створенню аеродромів у громадах, зібрали фахівців. У планах –продовжити роботу по цьому напрямку. Не вистачає поки і професійних пілотів, з часом потреба у них зростатиме. Перспективу для Закарпаття у цьому напрямку експерти бачать у співпраці з Ніредьгазьким університетом, який готує пілотів.
