На Закарпатті парламентські вибори - 2012 будуть змаганням двох основних партій – “Єдиного центру” і Партії регіонів. Решта учасників буде просто створювати певний фон для двох фаворитів. Між тими же розгорнеться безкомпромісна боротьба, оскільки ставкою у ній є контроль над областю. Самі по собі персоналії майбутніх народних депутатів не викликають особливого інтересу ні у місцевого політикуму, ні тим більше у рядового виборця. Жодна з двох партій не висуває справді харизматичної фігури, здатної чимось заінтригувати. Інші партії теж не мають сильних кандидатур, здатних розладнати цей “пасьянс на двох”. Тому вибори будуть максимально технологічними, їхній результат залежатиме перш за все від ресурсів двох команд.
1.Головний ресурс будь-яких виборів – фінанси. Обидві команди здатні сформувати просто-таки вражаючий виборчий фонд. У “Єдиного центру” фінансові потоки контролюються централізовано, справді з єдиного центру. У Партії регіонів фонд більш роззосереджений, а його розпорядники більш автономні. Залежно від конкретного перебігу боротьби більш вдалим може виявитися або перший, або другий сценарій. “Єдиний центр” має більш багатий досвід ефективного використання цього фонду. Водночас досвід місцевих виборів-2010 засвідчив і певні проблеми: розкрадання виборчих коштів одними штабістами, невміння інших донести кошти до рядових агітаторів тощо. До того ж нинішні вибори відбуваються у такій складній соціально-економічній ситуації, що, мабуть, доведеться економити кожну копійку.
2. Що стосується адмінресурсу, то кожна з двох команд контролює свій сектор цього ресурсу. Партія регіонів володіє виконавчою вертикаллю на рівні області і районів. Численний корпус державних службовців кровно зацікавлений у перемозі власної політичної сили – для чиновників це питання збереження власного робочого місця і перспектив подальшої кар’єри. Точно так “Єдиний центр” має бодай відносну більшість практично в усіх районних і міських радах. Ці депутати здатні впливати на перегляд районних і міських бюджетів. Близько половини мерів на Закарпатті також є членами або симпатиками цієї партії. На останній сесії обласної ради питання про коригування бюджету якраз стало головним каменем спотикання. Його планується все ж вирішити на другому засіданні сесії – найімовірніше, шляхом певного компромісу, який кожна зі сторін трактуватиме як власну перемогу.
3. Специфічним різновидом адмінресурсу чи навіть самостійним ресурсом є юридичний. Це здатність відстоювати свої інтереси за допомогою правоохоронних структур, домогтися їхнього щільного контролю за тим, аби конкуренти не порушували закон, можливість відстояти свою позицію у судах. Тут дещо більша перевага нібито у Партії регіонів.
4. Дуже важливим ресурсом є кадри – надійні і неодноразово перевірені. З них формуються штаби, виборчі комісії, різні групи підтримки. “Єдиний центр” від самого початку формувався як система виборчих штабів, то ж не має на цьому напрямку якихось проблем. Проте і Партія регіонів є найбільш структурованою з усіх політичних сил краю. Її осередки створено в усіх без винятку населених пунктах області. Обласний штаб регіоналів очолює В.Закурений – керівник з великим апаратним досвідом за плечима. Його візаві від “Єдиного центру” поки не оголошували, але не сумніваємося, що це буде рівноцінна фігура.
5. Обидві команди послуговуються потужними кадрами політтехнологів, котрі намагаються зробити кампанії максимально різноманітними, а головне дієвими, охопити ними усі існуючі на Закарпатті соціальні прошарки. Наразі технологи “Єдиного центру” роблять ставку переважно на яскраві культурно-масові заходи, а Партія регіонів – на вирішення окремих соціальних проблем конкретних громад (облаштування місць відпочинку, дитячих майданчиків тощо).
6.Не останнє місце займає інформаційний ресурс. Тут у двох сил спостерігається певний паритет щодо кількості газет і сайтів, представленості на телеекрані і в радіоефірі. Наразі більш наступально працюють ЗМІ “Єдиного центру”, але вплив усіх ЗМІ нині скорочується, а попереду взагалі мертвий сезон – пора літніх відпусток і канікул.
7.Своєрідним виборчим ресурсом є участь партії у загальноукраїнській кампанії, пропаганда свого партійного списку. Це – присутність на загальнодержавних каналах, десанти до краю політичних і естрадних мега-зірок, централізована пропагандистська кампанія. Партія регіонів повною мірою використає усе це для популяризації власних мажоритарників. А от “Єдиний центр” поки тільки аналізує можливість брати участь у виборах і на пропорційній основі. Соціологія свідчить, що самотужки дана партія не подолає 5%-ий бар’єр, тому єдиним виходом для неї є включення однієї-двох фігур до списку якоїсь прохідної партії. Наразі може бути кілька варіантів такої “ін’єкційної” участі, але цілком імовірно, що у виборах на пропорційній основі “Єдиний центр” може і не брати участі.
8. Вже використано політико-географічний ресурс – при визначенні меж виборчих округів. Обидві сили висували свої варіанти нарізки. Затверджений ЦВК варіант був дуже гостро розкритикований “Єдиним центром” – отже, він не на його користь.
9.Теоретично ще одним ресурсом може бути можливість використовувати у своїх інтересах технічних учасників перегонів. Тут максимальні можливості мають обидві команди. Фантомних парторганізацій на Закарпатті не бракує. Це кондотьєри, готові продавати свої послуги усім бажаючим без жодних застережень, то ж при потребі ними скористаються обидві сили.
Отже, стартові позиції в обох команд приблизно рівні – у чомусь мають невеличку перевагу одні, у чомусь інші. Тому багато залежатиме від того загальноукраїнського тла, на якому відбуватимуться обласні перегони (навіть від результатів української збірної у Євро). Якщо до 28 жовтня опозиційні настрої наростатимуть, це ослабить позиції Партії регіонів. Коли ж ситуацію вдасться бодай тимчасово стабілізувати, зменшиться дієвість критичних месіджів “Єдиного центру”. Ну і звісно, дуже багатиме залежатиме від тисяч конкретних людей, котрі зараз працюють на результат кожної з двох команд.
Сергій Федака, для Бюро "Аналітик-Контент"