Упродовж 11-17 квітня 2022 р. було проведено другу хвилю моніторингу гіперлокальних медіа – 5 друкованих та 5 онлайн-видань Закарпаття. Особливістю дослідження став аналіз роботи видань в умовах воєнного стану, переглядався також гендерний аспект у цій тематиці.
У друкованих виданнях аналізували всі інформаційні матеріали й зображення, крім оголошень (зокрема й рекламних), порад, рецептів, некрологів, в інтернет-виданнях – щоденні новини й ілюстрації до них.
Об’єктом дослідження стали матеріали таких друкованих ЗМІ: «Вісник Хустщини», «Регіональні новини», «Дружба», «Панорама Мукачева», «Нове життя», де загальна кількість проаналізованих матеріалів склала 65 публікацій. Із онлайн-видань: Beregovo today, PMG, Тячів NEWS, Район Свалява, Хуст-інфо загальна кількість проаналізованих матеріалів яких 339.
Друковані ЗМІ
Як показав моніторинг, кількість жінок як експерток (тих, кого цитували) у журналістських матеріалах друкованих ЗМІ склала 36%. Окремі теми – медичну, соціальну, волонтерство і кримінальні події – коментували винятково жінки. Майже порівну думки жінок та чоловіків представлені у темі «культури та релігії» (55% до 45%). Героїнями публікацій жінки найчастіше були у двох тематичних напрямках: «культура та релігія» (84%) та «волонтерство і благодійність» (84%). Досить значна частина героїнь фігурувала у публікаціях у розділі «інше» – 75%, освіти/науки- 50%. У матеріалах про політику та місцеву владу відсоток задіяних жінок склав всього 5%. У матеріалах про війну та армію – 38%.
Загалом більш, ніж половина матеріалів у виданнях (52%) стосувалися війни: інформація про військові дії та втрати місцевих жителів на війні, влаштування та забезпечення переселенців, благодійні акції тощо. Видання надавали коментарі переселенок, організаторок благодійних концертів, волонтерок, міністерки соціальної політики, міністерки економіки, героїнями публікацій були переселенки, акторки, керівництво школи. Події, пов’язані з війною, коментували голова ОВА та його заступники, міські голови, командир добровольчого батальйону, прем’єр-міністр, заступник голови Нацбанку, переселенці тощо. Йшлося про вшанування загиблих героїв, ситуацію з гуманітарною допомогою, влаштування переселенців та роботу, будівництво житла для переселенців , виплати, відправку деревини на фронт, відбудову України, курс долара під час війни та перейменування вулиць з російськими назвами
Пишучи про жінок, медіа найчастіше використовували фемінітиви на означення їхніх посад: переселенка, артистка, жителька, майстриня, керуюча справами, акторка, теле- та радіоведуча, переселенка, майстриня та інші. У чоловічому роді наводили офіційні посади: Міністр соціальної політики України, секретар виконкому Тячівської міської ради, лікар Наталія Молнар, перший віцепрем'єр, міністр економіки, секретар сільської ради тощо.
Найвищий відсоток фемінітивів зафіксовано у публікаціях «Вісник Хустщини», «Панорама Мукачева» та «Регіональні новини» - по 100%. Взагалі відсутні фемінітиви у виданні «Нове життя».
Онлайн-медіа
Особливістю публікацій в он-лайн медіа став воєнний контекст 70% матеріалів. Проте значна частина цих публікацій - це передруки прес-релізів, оголошень, військових зведень з кількісними показниками. Суттєва різниця з друкованими ЗМІ - це низький відсоток жінок-експерток (усього 22%) та героїнь (всього 23%) у публікаціях на різну тематику.
Лише жінки коментували теми «волонтерство та благодійність» та «екологія і довкілля»(100% випадків), а також повідомлення про кримінал і ДТП (86%). У публікаціях про решту сфер жінки у суттєвій меншості. Зокрема, у політичній темі до коментарів журналісти залучали жінок тільки у 18% випадків, «війна/армія» - 27%. У третині випадків жінок цитують в новинах про освіту/науку, культуру/релігію. Політичні новини у п’ять разів частіше коментують чоловіки.
За цей період моніторингу зафіксовано низький відсоток жінок, які ставали героїнями публікацій, - 14%. Найчастіше героїнями новинних заміток жінки за цей період були у матеріалах на тему «екологія/довкілля» (100%), «культура/релігія» (54%). У третині матеріалів про кримінал та ДТП героїнями є жінки. Мінімальна їхня присутність у матеріалах суто на військову тематику – 13%. У темах про бізнес, соціальну політику, освіту та науку, спорт, волонтерство про жінок взагалі не йшлося.
Стосовно різнотематичних публікацій про війну, то жінки фігурували у матеріалах британських медіа про 128-му бригаду, знущання російськими військовими, організації майстер-класів для дітей-переселенців, інші мистецькі акції тощо. Коментували жінки ситуацію у матеріалах про гуманітарні та евакуаційні коридори, про допомогу Україні зброєю, про фінансові наслідки для Китаю та інших країн, якщо сприятимуть росії, про ситуацію з переселенцями, затримання Медведчука та інші.
На позначення посад, професій тощо жінок онлайн-видання найчастіше використовують фемінітиви (82%). Лише в новинах «Тячів NEWS» їх 43%.
Загалом, було зафіксовано такі фемінітиви: майстриня, народна артистка, авторка матеріалу, фотокореспондентка, художниця, депутатка, віце-прем’єр-міністерка, співачка та громадська активістка, заступниця міністра оборони, речниця Нацполіції Закарпаття, омбудсменка, художниця, ведуча, військовослужбовиця, керівниця управління освіти міськради, волонтерка тощо. Щодо маскулінітив, то траплялися такі: віцепрем’єр-міністр, інспектор ювенальної превенції, начальник служби у справах дітей, начальник управління регіонального розвитку департаменту економічного та регіонального розвитку Закарпатської ОВА, прем'єр-міністр, заступник міністра оборони та інші.
Ознайомитися із загальними результатами моніторингу друкованих та інтернет-видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу.
Експертка з моніторингу – Ірина Бреза
__________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів локальних регіональних медіа проведений у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром і Незалежною громадською мережею прес-клубів України.