На Закарпатті збираються рятувати пивоваріння і виноробство: для місцевих малих підприємств нові «правила гри» – це просто шлях до закриття виробництва. Закон, який зобов’язує виробників алкоголю (а тепер пиво – теж «повноцінний» алкогольний напій) сплатити 500 тисяч гривень за ліцензію на оптову торгівлю, може стати причиною зникнення малих пивоварень та додати суттєвих складнощів виноробам, які хочуть розвивати свою справу. Для більшості підприємців сума у 500 тисяч – просто захмарна. Люди готові закривати бізнес, бо, запевняють, навіть за кілька років не зможуть заробити таких грошей.
«Вино – живе. Воно має вік, стан здоров’я», – розповідає Василь Надь, виноградар-винороб із Берегова і проводить до свого винного підвалу, якому вже майже 400 років. Чоловік купив його у 90-роках і зараз разом із сім’єю займається відродженням традицій закарпатського виноробства. Родина сама вирощує 7 сортів винограду, на збір урожаю інколи наймає працівників: площа виноградників Василя Павловича – 2 гектари. Виробництво – 4-8 тисяч літрів на рік. «Усе залежить від врожаю, не завжди виходить багато», – каже винороб.
Продати продукцію родина може тільки на фестивалях, спеціальних ярмарках, або виставках. Для оптової торгівлі потрібна ліцензія. «500 тисяч гривень для нас – просто не підйомна сума. Ми не зможемо її платити. Отже, і не зможемо розвиватися далі. Хоч, хотілося б», – зізнається Василь Павлович. Родина вже недавно закрила кафе. Кажуть, невигідно. Зараз має невеликий дегустаційний зал, куди люблять заїжджати туристи. Приїжджають і «постійні покупці» – ті, хто вже впевнився у якості вина від родини Надь. Крім, виноробства, кожен член сім’ї щодня ходить на свою роботу. «Вино, можна сказати, наше хобі. Наше маленьке мистецтво і бажання відродити традиції дідів», – каже Василь Надь і додає: «Ми хочемо далі працювати. Але за таких умов розвиватися буде дуже тяжко».
У Бейли Варги, керівника підприємства «Європа 2014», яке займається пивоварінням, рішення більш радикальні: каже, що власник заводу має намір його закривати. При чому, перше пиво на берегівському заводі зварили цьогоріч у квітні, а влітку мали намір закріпитися на ринку і збільшити обсяги виробництва. «Зараз у нас працює сім людей. Десять – відправили на навчання у Німеччину та Угорщину, бо на Закарпатті майже нема професійних пивоварів. Нещодавно купили нове обладнання для видування пляшок: хотіли, аби все було на місці. Все розмитнили, сплатили усі податки, а зараз – маємо такі новини. Власник має намір закривати пивоварню. А ми цілком і не встигли опрацювати», – каже Бейла Варга.
Пивоварня виробляє два сорти пива «Jhon Gaspar» – темне і свтіле. Продукцію можна зустріти не тільки на Закарпатті. Однак, якщо ситуація із «новими умовами» не зміниться, пивовари будуть змушені залишити роботу.«Як можна прирівнювати мільйонного виробника і маленьку пивоварню? Виникає враження, що закон прийняли для того, аби їх знищити, бо ж для величезних заводів ця сума – невелика, а для нас – нищівна», – каже Бейла Варга і нагадує, що 11 липня в Ужгороді відбудеться з’їзд Закарпатських пивоварів, яких в області одинадцять: «Будемо думати, що робити», – каже пивовар.
Трохи іншу думку про 500-тисячну ліцензію має гендиректор виноробного підприємства СП «Айсберг» ЛТД (ТОВ «Чизай») Геннадій Арнгольдт. За його словами, плата за ліцензію – цілком прийнятна, оскільки наближається до податку у 0,10 грн за кожну пляшку. Підприємство має 280 гектарів власних виноградників, з яких збирає близько 3 тисяч тонн винограду. Крім того, ще близько тисячі закуповують у населення. Щороку «Чизай» виробляє до 6 мільйонів пляшок вина для українського ринку. Малих виноробів завод не бачить своїми суперниками. «Підходи до роботи у нас інші», – кажуть представники заводу «Чизай».
Заступник директора Департаменту економічного розвитку та торгівлі Закарпатської ОДА Юрій Гузинець каже: «Проблема тут у розвитку малого виробництва. Для великих підприємств новий закон ніякої загрози не несе. Але для невеликих – ця сума просто не підйомна. Зараз в Україні малих і середніх пивоварень – усього 6%. Решта – великі пивзаводи. Якщо оці малі підприємства перестануть працювати, збитків буде близько 115 мільйонів гривень. А від сплати ліцензії державі надійде 100 мільйонів. Моя особиста позиція: вартість ліцензії має залежати від обсягів виробництва. Або ж варто подумати над тим, щоб відмінити ліцензії, але збільшити акциз», – додає Юрій Гузинець.
Закарпатська влада занепокоєна ситуацією. «Ми маємо підтримувати мале виробництво, а не сприяти його знищенню», – каже губернатор Закарпаття Василь Губаль. Голова ОДА має намір запросити комітет Верховної Ради з питань сільського господарства відвідати область, аби подивитися на роботу закарпатських пивоварів і виноробів. Крім того, губернатор звернеться до керівництва держави з проханням розробити законопроекти, які б встановили справедливість відносно малих виробників. «У нас на Закарпатті 11 пивоварень. Вони тепер будуть змушені зупинити виробництво. Що я скажу людям? Мусимо приймати якісь рішення і рухатися далі», – каже Василь Губаль. «За таке, звичайно, по голові не погладять, але я теж закарпатець», – додає він.
Наразі ситуація «у повітрі»: підприємці, яких стосуються зміни, не знають, що робити і більше налаштовані на згортання виробництва, ніж на сплату державі «ліцензійних» 500 тисяч.
Аня Семенюк, спеціально для Zaholovok.com.ua
Винні підвали Василя Надя, м.Берегово
Пивоварня підприємства "Європа 2014"
Виноробне підприємтво СП "Айсберг" ЛТД (ТМ "Чизай")
