28 листопада відбулось урочисте відкриття виставки творчих робіт відомої закарпатської художниці, заслуженої майстрині народної творчості Марії Купарь.
Дивовижні орнаменти на вишиванках, витинання, вироби з бісеру, розпис на склі – все це та багато іншого ви маєте змогу побачити на власні очі у виставковій залі закарпатського музею народної архітектури та побуту протягом тижня.
Майже за хвилину до відкриття святковий зал наповнився справжніми поціновувачами прекрасного. Рідні, друзі, гості і просто випадкові перехожі вмить почали розглядати плоди невгамовної праці, яскраво вираженого «я» у роботах художниці, педагога, члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України – Марії Купарь.
«Вона багата душею, світла і молода. Її вік приховують свіжий погляд на життя, талант і чималий максималізм. Вона, мов дитина, чиста і життєрадісна. Має купу енергії, яку викопує з глибини нашої закарпатської спадщини», - саме так характеризують близькі та друзі пані Марію. Ці риси важко не помітити у кожному русі пензля чи голки на полотні. Її роботи пройняті художнім смаком, глибокою естетикою, які радують око не перший рік. А шалені протони, які, здається, передаються від неї під час розмови, віддзеркалюються у нетиповій кольористиці народних вбрань.
Мікеланджело Буонарроті казав:
«Мистецтво ревниве: воно вимагає, щоб людина віддавалася йому повністю». Марія Василівна присвячує себе не тільки мистецькій творчості, запитам натхнення чи мистецькому потенціалу. Адже в арсеналі художниці левову частку займає ще й поетичний доробок. Нещодавно побачила світ вже друга збірка “Відродження”, до якої увійшли нові поетичні твори, написані протягом 2014 року, про життя та поступ української культури, статті про народний одяг та вишивку Закарпаття, фотографії авторських робіт майстрині – ескізи, сорочки, прикраси з бісеру та писанки. «На цій виставці роботи, які датуються й 3-ма, й 4-ма роками. Моя праця – це моє життя. Що надихає? Друзі та любов, внуки і віра. Важко сказати чи втомлююсь, бо не вмію інакше. Коли працюю, то оздоровлююсь; нудно робити щось одне. Творю за принципом: розпочати одне і продовжити інше, - розповідає пані Марія.
Валерія ЗЕНИНЕЦЬ, студентка відділення журналістики, спеціально для Zaholovok.com.ua