«Жити в Ужгороді — комфортно, романтично…», бо «зроблено, відремонтовано, облаштовано…»... Чим ближче до місцевих виборів 25 жовтня, тим частіше ми чуємо ці слова міського голови Ужгорода Богдана Андріїва з рекламних роликів, і читаємо їх на численних рекламних площинах обласного центру. Миж проаналізували, чим мер займався за час свого газдування в Ужгороді паралельно з цим усім покращенням, у не публічній, прихованій від широкого загалу площині. Для цього беремо лише найгучніші факти, опускаючи дрібні заробітки пана Богдана за рахунок міського майна.
Прийшовши до влади в Ужгороді 5 років тому Богдан Андріїв розпочав чимало ремонтів, деякі з яких, тривають і досі. Як, наприклад площа Шандора Петефі. Але попри довгобуди, найшвидше ремонти у перші місяці каденції пана Богдана були завершені на АТП його родини. Тут було повністю заасфальтовано за бюджетний кошт всю територію підприємства.
Тоді ж у пришвидшеному темпі і у пріоритеті так само за кошти ужгородців облаштовувалася прибудинкова територія навколо новобудови, зведеної братами Андріївими по вулиці Перемоги 177 «а». Навколо цього будинку зі швидкістю робіт, як у Європі, ліквідували старий пласт покриття, вирівняли та утрамбували ґрунт, засипали галькою, а згодом поставили й асфальт. Звісно, замінили й тротуар. Тобто все за найвищими європейськими стандартами! Правда, роботи велися лише поблизу будинку, котрий належить ТОВ «АНІТА» родини мера…
Сьогодні прокуратура Закарпатської області підозрює міського голову Ужгорода в підробці документів та розтраті 6,5 мільйонів гривень, які були виділені на реконструкцію історичної будівлі «Совине гніздо». Реконструкцію почали акурат зі стартом каденції Богдана Андріїва у 2015 році. Того ж року прокуратура відкрила кримінальне провадження про розтрату коштів. Вартість проєкту реконструкції склала 16 мільйонів гривень, 6 мільйонів із них виділили в рамках європейського гранту. Про підозру Богдану Андріїву повідомили 29 серпня 2018 р. На перших судових засіданнях міський голова повністю заперечував свою провину.
Прокуратура намагалася відсторонити Богдана Андріїва від обов’язків міського голови, щоб той не впливав на підлеглих. Зрештою суд обрав для мера запобіжний захід із можливістю внесення застави у розмірі 440 тисяч гривень. Заставу було сплачено. Прокуратура оголосила міському голові підозру зокрема за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України – розтрата чужого майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах. Санкція статті передбачає позбавлення волі до 12 років.
Історія із Совиним гніздом завдала значної шкоди іміджу Ужгорода, як надійного партнера. Адже реконструкцію фінансував зокрема і Європейський Союз у рамках спільного українсько-польського проєкту…
Обжившись на посаді, Богдан Андріїв став придивлятися до нерухомості у центрі міста. Його погляд упав на ласий шматок — будівлю «Укрексімбанку» на площі Петефі, вартість якої оцінюється від 700 тис до 1 млн. доларів.
Аукціон розпочався 7 листопада 2018 року, а вже 16 листопада 2018 року було оголошено переможця. За дивним збігом обставин Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОІМЕКС» заплатило за будівлю 15 600 005 грн з ПДВ (570 тис доларів), що становило на одну гривню більше ніж запропонувало Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХ СОЛЮШН» (15 600 004 грн з ПДВ) та аж на чотири гривні більше ніж Шимон Михайло Петрович (15 600 000 грн з ПДВ).
Далі пішов процес прибрання до рук приміщень навколо банку. До міського голови звернувся представник ТОВ «ЄВРОІМЕКС», засновниками якого є дружина та рідний брат міського голови. Він просив мера відмовити у погодженні землевпорядної документації на суміжну земельну ділянку підприємцю, який має будівлю, що знаходиться біля нерухомості родини Андріївих. Міський голова, діючи в інтересах підприємства своїх родичів, звернувся до землевпорядної організації з пропозицією перегляду такої документації. Далі Богдан Андріїв також взяв участь у розгляді на сесії міської ради рішення щодо відведення суміжної земельної ділянки, яке суперечило інтересам підприємства. Не домігшись потрібного рішення ради, мер застосував право вето, зупинивши його дію…
Нещодавно Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) задля запобігання та врегулювання конфлікту інтересів з цього приводу склало та направило до суду адмінпротокол.
14 листопада 2019 року на сесії міськради прийнято рішення про продаж землі під заводом Модуль-М, колишнього «Ужгородприладу», що на вул. Бабяка. Ідеться про проект рішення міськради №1834 «Про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» (пункти 2.10-2.14).
Незважаючи на протест спілок ветеранів АТО та їх прохання зняти з порядку денного «дерибан» міської землі, за це питання проголосувало 23 міські обранці, жоден не проголосував "проти".
Землею заволоділи юридичні особи, у більшості яких співзасновником та кінцевим бенефіціаром є одна і та сама особа – мешканка Угорщини Анжеліка Матяш. Фіктивіні фірми ТОВ «ІНВЕСТГРУП К», ТОВ «ІНВЕСТГРУП К-1», ТОВ «ІНВЕСТГРУП К-2», ТОВ «ІНВЕСТГРУП К-3» та ПП «Ротор» отримали близько 13 гектарів міської землі типу для обслуговування «майна», якого, фактично, нема... А одну із найбільших за площею ділянок заводу (2,6 га), за словами громадського активіста Віталія Грегора, передадуть меру Ужгорода через Олександра Данканича, який є співзасновником однієї з фірм, на які планується подальше оформлення землі…
Сьогодні на території колишнього заводу «Модуль-М» на частині згаданих земель можна побачити, як стрімко росте новий будівельний проект, вартістю кілька мільйонів доларів…
12 грудня 2019 року 25 депутатів Ужгородської міської ради проголосували за рішення дозволити викуп котельні 167 квадратів у центрі Ужгорода по вул. Довженка, 5 (навпроти СБУ) підприємцю Ковач Тетяні Юріївні. Остання є сестрою новообраного голови Оноківської ОТГ, а її чоловік працює в управлінні екології ОДА. У спільноті Save Uzhgorod припускають, що ця жінка є «піджаком» Богдана Андріїва. Про це свідчить хоча б той факт, що на сайті Міністерства юстиції в інформації про підприємницю Тетяну Ковач номер телефону зазначений такий самий, як і номер телефону… дружини рідного брата мера Ужгорода, депутата облради від «Відродження» Андрія Андріїва.
Таким чином, стало зрозуміло, що насправді ділянку виділено під самого мера та його родину…
2 березня 2020 року бізнес-партнери мера Ужгорода Богдан Андріїва захопили зелену зону поруч із розваленим нещодавно історичним будинком на вул. Дайбозька, 4. Ідеться про історичну будівлю, яку 21 серпня 2019 року придбав син екс-регіонала Василя Ковача Сергій Ковач. За «дивним збігом обставин» 20 жовтня 2019 року на згаданій зеленій зоні згоріло велике хвойне дерево. Це стало приводом для подальшої самовільної без дозволів Держархбудконтролю та Мінкульту, захоплення зеленої зони навколо будівлі. Таким чином було розчищено територію для забудови, яка нині йде повним ходом.
Яке ж відношення ця історія має до мера Ужгорода? Пряме. Оскільки згаданий Сергій Ковач разом із членами родини міського голови Ужгорода Богдана Андріїва є співзасновником«Євроімекс»:
А кілька місяців тому у самому центрі міста на вулиці Фединця посеред приватної історичної забудови почав рости п’ятиповерховий монстр, власниками якого є так само родина міського голови Богдана Андріїва та їхні компаньйони. Судячи з темпів будівництва, можливо, п’ятим поверхом усе й не обмежиться. Очевидно, пан Богдан, який дуже любить своє романтичне і комфортне місто, не задавав собі питання про вигляд цієї «коробки» у архітектурному ансамблі центральної вулиці міста.
З останнього варто згадати нещодавній скандал навколо огородження ділянки для підготовки до будівництва у лісі на вулиці Стрільничній, 98, якою люди десятки років ходили до криниці по воду. Ласий шматок території у мальовничому куточку мікрорайону Шахта на території УжНУ, за інформацією ЗМІ, вирубавши довколишні дерева, почав освоювати радник Богдана Євстафійовича Ростислав Приходько. Звісно, ніхто не стверджує, що ця ділянка через пана Ростислава відійде родині міського голови або його друзям під дім, котедж чи багатоповерхівку. Можливо, радник мера вирішив сам збудувати собі будиночок у лісі. Але, очевидно, що без сприяння «шефа» відхопити таку ділянку було б набагато важче…
Заради об’єктивності через прес-службу Ужгородської міськради ми спробували дізнатися позицію Богдана Андріїва щодо згаданих об’єктів. У прес-службі нам порадили надіслати офіційний інформаційний запит. Відповідно, у сформованому запиті ми попросили міського голову Ужгорода підтвердити або спростувати свій інтерес у згаданих оборудках. Однак жодної відповіді на поставлені запитання отримати не вдалося. У відповіді міської ради повідомили тільки те, що запит не підлягає задоволенню, бо інформація не публічна. Схоже на те, що пан Богдан воліє перед виборами не афішувати іншу сторону своєї діяльності у «романтичному» і «комфортному» Ужгороді…
Павло БІЛЕЦЬКИЙ