Станом на 1 червня 2013 року, з 72 поданих до Міністерства соціальної політики України заяв на отримання статусу особи, постраждалої від торгівлі людьми, державою задоволено тільки 29, відмову у такому статусі отримала 21 особа, ще 13 заяв перебувають на стадії розгляду. Причиною відмов стають неправильно заповнені заяви, не вистачає певних документів або інші моменти.
Все більше набувають розвитку електронні допоміжні сайти. Ідея створити ресурс, який би міг збирати скарги на поїзди, комунальні служби і так далі виникла в ужгородця, журналіста студії «1+1» Алена Бобров. Він створив проект «Електронна книга скарг України», за допомогою якого усі люди, які мають проблеми можуть поскаржитися одразу усім журналістам, які відвідують цей сайт.
Мабуть, далеко не кожен з нас вміє помічати і цінувати прості, але такі потрібні речі: підтримку, допомогу, добрі слова. Можливо, їх більше цінують ті, кому вони дійсно потрібні. Або ті, хто постійно ними ділиться. Ужгородка Анна Стинич – саме така людина. Вона віддає іншим свою чуйність, дарує радість, відкриває для когось нові можливості, ділиться теплом і допомагає. Анна називає це своєю роботою і чогось не бачить у цьому нічого особливого. Все би так, якби головними її героями не були діти. Своїм учням Аня дарує, можливо, найцінніше – віру в себе.
Воно буває різне: в стаканчику і на паличці, велике і маленьке, з вишневим джемом і згущеним молоком, притрушеним зверху горішками. А як ви гадаєте, що із солодощів найбільше любили Наполеон Бонапарт, Генріх ІІІ та син Марії Медичі? Звичайно ж, це морозиво!
Невдовзі українські благодійники будуть змушені задокументовувати свої пожертвування. Допомога від іноземців взагалі може ввійти в історію. А люди, які потребують, невідкладного лікування, будуть змушені чекати, поки добродії оформлятимуть документи у нотаріусів.
Наша держава, на жаль, – не з кращих роботодавців. Це підтверджує той факт, що тисячі українців у пошуках роботи, а відтак і гідного заробітку, вирушають за кордон. Прикро, але серед них є й такі, котрі своїми «світлими головами» могли б працювати на батьківщині, поліпшуючи її економічний стан. Як правило, мало хто з тих, які скуштували «заробітчанського хліба», згодом повертаються на Україну. Проте, є й винятки. А як відомо, вони й підтверджують правило.
На міжнародних змаганнях зі спортивного орієнтування вперше за останні 50 років українка здобула бронзу, а тренером віце-чемпіону ігор швейцарця Даніеля Хубман вже другий рік є мукачівець Вячеслав Мухідінов, котрий працює в елітній команді норвезького клубу Крістандсанд ОК.
Власний проект UzhTalk show запустили двоє ужгородців – Валтер Волфсбергер та Олег Репецький. Інженер-програміст Валтер наразі працює в університеті, а міжнародник Олег має досвід роботи на УКВ-радіо. Третій із своїх подкастів, або цифровий медіа-файл, який розповсюджується в Інтернеті й може нагадувати радіо-шоу, звукову виставу, містити інтерв'ю, лекції чи будь-що інше, вони записали в одній із навчальних аудиторій УжНУ. Хлопці розповідають, що їхня студія може вміститися у звичайний рюкзак, а найважливіша умова під час запису – це тихе приміщення й відповідний настрій. Тож про те, як, чому й для кого ужгородці створюють унікальні подкасти – у розмові з учасником проекту Валтером Волфсбергером.
В Ужгороді стартував проект «Волонтерство - шлях до самореалізації». Кожен закарпатець зможе спробувати себе у якості волонтера, застосувати всі вміння на практиці, отримати новий досвід та навіть поміняти світогляд.
Добре знайомого закарпатцям слова «контрабанда» насправді уже немає. Натомість – порушення митних правил. Саме так називають це явище митники. Утім, як не звучало б воно у офіційних документах, люди намагалися і намагаються перевезти через кордон щось, що заборонено правилами. Як відомо, для цього на Закарпатті у хід йдуть найекзотичніші методи – від підземного тунелю до повітряних транспортних засобів. Zaholovok.com.ua вирішив з’ясувати, що саме возять сучасні контрабандисти та звернувся із відповідним запитом до Чопської митниці.
