Газета «Старий замок» опублікувала незвичайне журналістське розслідування: у статті йдеться про те, що ужгородська родина не дарувала місту головної новорічної ялинки, яка прикрашала місто на новорічно-різдвяні свята, - її зрубали незаконно. Хоча перед святами з мерії інформували: ялинку місту подарували вдячні мешканці.
Вже близько місяця ужгородець Анатолій Повханич оббиває пороги міської влади й прокуратури, аби добитися правди. Він стверджує, що ялинку, яка протягом усіх зимових свят прикрашала Театральну площу, зрубали на його подвір'ї у провулку Чорноморському, З незаконно, навіть не запитавши на те дозволу.
Анатолій Павлович розповідає: того дня його дружина була у відрядженні, а сам він пішов у поліклініку, залишивши вдома 80-річну стареньку маму - інваліда І групи. Коли повернувся додому, жахнувся, бо побачив у дворі замість розкішної ялинки, яку він власноруч саджав 1970 року, лише пеньок. Не розуміючи, що сталося, пан Анатолій зайшов у будинок, де старенька мама розповіла йому, що кілька годин тому до них приїхала ціла купа людей, а серед них був сам мер міста Віктор Погорєлов. Оскільки встати з ліжка жінка не могла, то спілкувалася з чиновниками через вікно. Каже, що їй запропонували купити ялинку для встановлення її на площі Театральній, пообіцяли за дерево дуже великі гроші, а коли вона погодилася, знеструмили провулок і заходилися рубати пишне дерево. Впоралися комунальники приблизно за 3 години, після чого поїхали геть.
«Спочатку я дуже засмутився, - розповідає «Замку» Анатолій Повханич, — адже це дерево 35 років зростало на моїх очах. Мама побоювалася, що одного дня 15-метрова й 4-тонна ялинка може впасти на будинок, тому була не проти того, аби її зрізали. Тим більше, що хтось із начальників (на жаль, старенька не пам'ятає точно, з ким вона розмовляла) пообіцяв їй за дерево дуже велику суму. Трохи пізніше я заспокоївся (ялинку ж уже не повернеш) і, порадившись із дружиною, став чекати обіцянихгрошей. Але свята минули, а до нас так ніхто і не прийшов. Ще більше насторожила нас публікація в комунальній газеті, де було сказано, що «на Театральній площі встановили зелену красуню, яку з-поміж кількох пропозицій від мешканців міста обрав особисто міський голова Віктор Погорєлов». Звісно ж, ми ніколи не зверталися до міської влади з пропозицією безплатно забрати з нашого подвір'я це дерево, тому такі слова є відвертою брехнею».
Аби впевнитися у своїй слушності, подружжя Повханичів зустрілося з юристом, котрий пояснив, що комунальні служби не мали права заходити на приватну територію й рубати зелені насадження без складання договорів і письмового дозволу власника обійстя. Приблизні підрахунки показали, що коштує таке дерево близько 75 тисяч гривень, тож Анатолій Павлович вирішив нагадати про себе і свою ялинку міській владі, і вже 3 січня написав офіційне звернення до мера Ужгорода, в якому просив відшкодувати йому 50 тисяч гривень.
Не дочекавшись бодай якоїсь реакції або хоча б телефонного дзвінка, подружжя 10 січня написало друге звернення меру, а 13 січня вирушило на прийом до його заступника з гуманітарних питань Володимира Фленька. За словами Анатолія Повханича, чиновник заявив: були впевнені, що бабуся у провулку Чорноморському живе одиноко й противитися тому, що з її подвір'я зріжуть ялинку, не буде (простіше кажучи, неофіційно підтвердив, що стареньку хотіли ошукати). Звісно, Володимир Фленько обіцяв розібратися, як так сталося, але теж лише відсторонився від проблеми.
Повханичі натомість подали заяву до міської прокуратури та прийшли 6 лютого на особистий прийом міського голови Віктора Погорелова. Мер, розповідає ошуканий ужгородець, зустрів їх грубо, відповів, що з ситуацією ознайомлений, але гроші з власної кишені викласти не може. На слова Повханичів, мовляв, їм не потрібні гроші з його кишені, вони лише хочуть отримати компенсацію за зрізане без дозволу власника дерево, мер Ужгорода пообіцяв розібратися й передав це питання на контроль відділу санітарії та благоустрою Департаменту міського господарства.
«Господарники» роз'яснити «Замку», законно чи ні була зрізана головна новорічна ялинка Ужгорода, не змогли, втім обіцяли зателефонувати, коли розберуться в ситуації. Таку ж відповідь ми дістали від речника міської ради Алли Хаятової. Прокурор міста Іван Штефанюк, якому ми подзвонили, аби поцікавитися перебігом перевірки, повідомив, що перенаправив заяву Повханичів до міліції, але правоохоронці нам відповіли, що такий документ від прокуратури... не надходив.
Історія ця однозначно туманна, тому «Замок» стежитиме за її перебігом і спробує нарешті добитися від міської влади Ужгорода бодай якихось пояснень. Тим часом подружжя Повханичів складати руки не збирається. За те, що комунальники без дозволу власників зрізали їхню ялинку, обіцяють обійти псі інстанції й здійняти великий скандал, аби міська влада не лише відшкодувала завдані збитки, а й перепросила за свої протиправні дії.
Тетяна Літераті, газета «Старий замок»
Сажав у 1970, рубали у 2011,
Сажав у 1970, рубали у 2011, а росла ялинка 35 років. Інтєрєснєнько.
Дійсно темна історія.
не розумію, що вас непоїть,
не розумію, що вас непоїть, Таша. написано ж, що дерево зростало 35 років на його очах. тобто в ті роки, коли він там жив.
У відповідь до не розумію, що вас непоїть, від Гість (не перевірено)
"яку він власноруч саджав
"яку він власноруч саджав 1970 року" і він досі там живе.
У статті не йдеться про те, що він кудись виїжджав і т.п. Тож, куди ділись ще(округлим) 5 років?)
Може він кудись і виїжджав, але це ж розслідування. Тут деталі мають дуже важливе значення.
А ще, особливо сподобалось:
А ще, особливо сподобалось: "Оскільки встати з ліжка жінка не могла, то спілкувалася з чиновниками через вікно." Надворі зима, і звідси у мене постає таке питання: вікно було відчинене, чи з такою поганою звукоізоляцією, що вийшло поспілкуватись навіть через закрите?)І калітка, звісно, була відкрита.