Бюджет Ужгорода 2016: особливості та тенденції

23 грудня ужгородська міська рада прийняла бюджет Ужгорода на 2016 рік. Цей документ по суті визначає як і за що житиме та розвиватиметься ціле місто у новому році.

Zaholovok.com.ua вирішив проаналізувати прийнятий бюджет та виявити головні його тенденції.

Фінансовий план Ужгорода на 2016 рік є збалансованим, на відміну від українського бюджету.

Як доходи, так і витрати заплановані у сумі майже 728 мільйонів (727 736 700 грн.). У тому числі доходи загального фонду бюджету міста 706 мільйонів гривень, а видатки - 653, 2 мільйона. Спеціальний фонд повинен отримати доходи у розмірі 21,7 мільйона, а витратити — 74,5 мільйони. Йдеться нагадаємо про ту складову бюджету, яка включає надходження. призначені для спрямування на конкретні заходи, та витрати на реалізацію цих заходів.

Ужгородська міськрада врівноважила профіцит загального фонду бюджету міста у сумі 52,7 мільйона гривень відповідним за розміром дефіцитом спеціального фонду.

Резервний фонд Ужгорода у 2016 році, згідно прийнятого рішення, складатиме 2 мільйони гривень.

2015-ий

Розпочнемо із короткої оцінки року вже минулого.

Аналіз соціально-економічного розвитку міста за 10 місяців 2015 року свідчить, що економіка міста розвивалася під впливом складних процесів, зумовлених наслідками соціально-економічної кризи, які вплинули негативно на ряд основних показників розвитку міста.

Протягом січня-жовтня 2015 р. промисловими підприємствами обласного центру було укладено договорів на виробництво та реалізацію промислової продукції (виконання робіт, послуг) на суму 867,9 млн.грн., з них 70,3% становлять замовлення іноземних партнерів.

Упродовж 2015 року вищевказаними підприємствами реалізовано промислової продукції на суму 2250,6 млн.грн., що становить 20,1% загального обсягу по промисловості області.

Пріоритетними галузями промисловості і на далі залишаються: хімічна, машинобудування, виробництво електроенергії, газу та води, легка, оброблення відходів, харчова та виробництво меблів.

Однією з важливих ланок у структурній перебудові економіки міста залишається розвиток малого підприємництва. Так, чисельність малих підприємств міста за звітній період становила 1718 одиниць, що на 4,9% більше ніж до початку 2015 року. Питома вага малих підприємств в обсягах реалізації продукції становила 17,8% а чисельність зайнятих працівників на цих підприємствах близько 4,6 тис.осіб.

Впродовж 2015 року у місті спостерігалась тенденція до зростання середньомісячної заробітної плати, її розмір за 9 місяців 2015 року становив - 3458,0грн. і збільшився відносно початку року на 447,0 грн., що складає 108,8% до середнього рівня обласного показника - 3178,0 гривень. Тут, втім, варто нагадати про чималий ріст інфляції на Закарпатті. Індекс споживчих цін по області у листопаді 2015р. порівняно з жовтнем склав 101,8%, з початку року – 142,2%.

Всі ці показники важливі, оскільки,як ми побачимо нижче, податки відіграють чималу роль у наповненні бюджету міста та України. Останній повертає Ужгороду частину коштів у вигляді трансфертів.

Індекс інфляції також варто брати до ваги, оскільки його збільшення неспіввідносне зі зростанням заробітної плати, як середньої, так і мінімальної. Це, у свою чергу, виводить ще більше доходів у тінь, а отже зменшує розмір податкових надходжень, і як наслідок, доходів усього міста й держави.

Ознайомитися із аналізом ужгородського бюджету на 2015 рік можна тут. 

Все ті ж трансферти

Доходи бюджету традиційно мають декілька джерел.

Попри анонсований рух до фінансової самостійності місцевих органів влади, на практиці ми його все ще не бачимо. Так, очікувані податкові надходження складають 282,4 мільйони гривень, а це 38,8% всіх запланованих доходів. Цей показник з рахунок зміни податкового законодавства вже є кращим, ніж у попередні роки. Адже у 2015 році він складав майже 37% (195,7 мільйона гривень).

Досягнути його вдалося, зокрема, і за рахунок нововведених податків на майно (Ужгородська міськрада залишила їх мінімальними, аби знизити фінансовий тиск на підприємців та містян), а також 5% акцизного податку (бензин, алкоголь, цигарки). У 2015 році саме вони створили профіцит бюджету міста і дали змогу вже екс-меру Віктору Погорєлову активно лагодити дороги та міське освітлення.

До слова,у 2016 році саме ці податки мають принести бюджету 42,5 мільйони гривень. Але, лідерство традиційно тримає ПДФО зі своїми 61,5% (173,8 млн.грн.).

Втім, головним джерелом бюджету Ужгорода все ще залишається підтримка держави. Так, і у 2016-му за рахунок офіційних трансфертів місто отримає 412,4 мільйона гривень тобто 56,7% всіх доходів. Це не минулорічні 60%, але все ще більше половини грошей Ужгорода.

Значну частину державної підтримки отримають освітяни (105,4 млн. грн.), медики (84,3 млн. грн.) та родини, які потребують допомоги (148,3 млн. грн.) чи оформили житлову субсидію (67 млн. грн.)

Тут варто зауважити про поведінку Державного казначейства. Так, наприкінці 2014 року Держказначейство за різними програмами заборгувало Ужгороду більше 60 мільйонів гривень. Все це тоді створювало неможливість нормального впровадження нових програм, проведення нормальних тендерів, адже приватні фірми банально відмовлялися брати у них участь. Зараз Ужгородська міська рада зауважує, що подібних проблем немає і всі необхідні витрати фінансуються вчасно.

Решта надходжень, а саме 4,52%, або ж 32,9 мільйона має надійти за рахунок частини чистого прибутку комунальних підприємств (всього 72 тисячі гривень), адмінштрафів, надання адмінпослуг (більше 10 млн.грн), здачі у оренду деякого майна, держмита тощо.

Таким чином бачимо, що місто на себе заробляє альтернативними методами, відмінними від податків вкрай мало. До прикладу, розглянемо оренду комунального майна.

Ось ті пункти, що стосуються її у графі доходів:

- Орендна плата з юридичних осіб - 14 400 000;
- Орендна плата з фізичних осіб - 1 800 000;
- Надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном - 3 390 000;
- Плата за оренду майна бюджетних установ - 1 434 000.

Разом отримаємо 21,02 млн.грн. або майже 3% всіх доходів. Скільки могли б заробляти міськрада, якби не продала кінотеатр “Ужгород”, “Корону” та ряд інших ласих шматків у центрі міста — загадка. Наприклад, стара синагога на Жупанатській обійшлася покупцю в 3 мільйони 867 тисяч і зараз стоїть пусткою.

Не варто забувати і про мізерні ставки орендної плати. Бо якщо за останніми даними, орендна плата однієї земельної ділянки на території парку Перемоги (територія навколо озера Кірпічка) становила 185 тисяч гривень на місяць, то раніше ТОВ «Ужгород-Марект» протягом 8 років за 6 гектарів землі сплачувало трохи більше 5 тисяч гривень.

Стабільні витрати

У новому бюджеті ми бачимо ріст загальної суми видатків.

Це може бути пов'язано зі декількома факторами, зокрема загальним ростом інфляції в Україні, чималим збільшенням вартості комунальних послуг у 2015, а також зростанням мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму.

Нагадаємо, у 2016 році запроваджені нові розміри мінімальної заробітної плати: з 1 січня -1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень та з 1 грудня - 1550 гривень на місяць, а також прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2016 року - 1330 гривень, з 1 травня - 1399 гривень, з 1 грудня - 1496 гривень.

Заплановані витрати бюджету Ужгорода розподіляються подібно до бюджетів попередніх років.

Лідерство тримає, як і у 2015-му освіта, на яку витратять 32,67% всіх витрат або майже 238 мільйонів. Ще 31,11 млн. грн. витратить соціальний захист. Річ, безперечно, потрібна, але слід пам’ятати, що ці гроші по суті йдуть “на проїдання”. Частина з них повернеться до бюджету у вигляді податків, але про якийсь капітальний розвиток тут не йдеться.

Традиційну трійку закриває галузь охорони здоров’я, на яку виділять майже 12% витрат (87,1 млн.грн). Житлово-комунальний сектор отримає на свою підтримку і розвиток більше 72 мільйонів гривень. А от функціювання самої міськради і виконавчого комітету забезпечать 33,9 млн.грн. (4,65% видатків).

Культура і мистецтво, а також спорт і екологія, на жаль, все ще не є пріоритетними галузями для керівників Ужгорода. Та й транспорт з будівництвом залишають бажати кращого (1,82% та 0,03% відповідно).

Капітальні видатки у 2016 році складуть загалом 52 718 100 гривень. Значна їх частина,а саме 74,8% (39 433 479 млн.грн.) витратять на реконструкцію мереж та об'єктів благоустрою історичної частини міста. Ще 3,2 та 3,6 мільйона підуть на реставрацію фасадів та реставрацію покрівель будинків відповідно. На відновлення систем зовнішнього освітлення Ужгорода передбачено трохи більше 200 тисяч гривень. Тут варто зауважити, що це лише частина коштів, передбачених на цю ціль.

Що стосується захищених статей видатків, то вони залишаються незмінними:

• оплата праці працівників бюджетних установ; 
• нарахування на заробітну плату;
• придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів; 
• забезпечення продуктами харчування; 
• оплата комунальних послуг та енергоносіїв;
• поточні трансферти населенню; 
• поточні трансферти місцевим бюджетам;
• підготовку кадрів вищими навчальними закладами І-ІУ рівнів акредитації;
• забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення для індивідуального користування;
• фундаментальні дослідження, прикладні наукові та науково-технічні розробки.

Програмний підхід

Окремо варто виділити програмно-цільовий метод витрачання коштів, який у місцевих бюджетах України впроваджується у якості експерименту ще з 2008 року. Втім, попри очікувані результати тут є і ряд недоліків. Головний із них — формальність складання самих програм, про що згадували іноді навіть посадовці Ужгородської міськради.

Мова йде про те, що за основу документів беруться всеукраїнські зразки, які дуже мінімально адаптуються до регіональних особливостей. Таким чином багато пунктів програм, особливо тих, які передбачають виховну, роз'яснювальну роботу з людьми чи подібні нематеріальні моменти, стають лише загальними фразами, а подекуди, можуть бути і приводом для відмивання грошей (доведених випадків подібного в Ужгороді не було).

Окрім того у 2016 році програми бюджету охоплюють 102,1 мільйона гривень витрат, що складає 14,02% від загальної їх суми. Метод, нагадаємо, дає змогу сконцентруватися саме на очікуваних результатах, і, відповідно, підігнати під них витрати. Він також є гарним засобом моніторингу досягнень чиновників.

Якщо говорити про конкретні програми, то у 2016 році їх передбачено близько 40-а, при чому більшу частину коштів освоїть департамент міського господарства (82,8 млн.грн.).

Найбільш масштабною є комплексна програма відновлення історичного центру м. Ужгорода на 2015-2016 роки. Цьогоріч на неї планують витратити 48,4 мільйона, тобто 47,3% коштів, які виділені на всі програми.

Програма благоустрою міста Ужгород на 2015-2017 роки є не менш масштабною, судячи із запланованих фінансів. На неї міська влада вирішила віддати 33,9 мільйона гривень. Ці кошти, згідно останньої редакції програми, мають бути витрачені на найбільш різноманітні цілі, із яких найдорожчими є:

- Послуги щодо очищування інші (утримання доріг) 12 млн.грн.
- Поточний ремонт міських шляхів — 6 млн.грн.
- Озеленення та утримання зелених насаджень - 4 млн.грн.
- Енергія електрична — 3,5 млн.грн.
- Послуги з утримання систем вуличного освітлення — 1,7 млн.грн.
- Нанесення горизонтальної розмітки — 1 млн.грн.
- Послуги з утримання кладовищ — 1 млн.грн.

Окрім того, ця програма також фінансує послуги з ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ, утримання світлофорних об’єктів. МАФів, міських фонтанів, зони відпочинку, прибережної смуги, послуги по святковому оформленню міста, поточний ремонт об'єктів благоустрою, світлофорних об’єктів; відлов безпритульних тварин, заміну дорожніх знаків, прочищення зливоприймальної каналізації вулиць міста тощо. Детальніше ознайомиитися зі програмою можна тут. 

Третя за величиною запланована програма стосується інформатизації діяльності Ужгородської міської ради та її виконавчих органів на 2016-2018 роки. На неї передбачено 4,1 млн.грн. Із них 3,5 мільйона витратять на створення серверної в Ужгородській міськраді. Ще 530 тисяч гривень необхідно на придбання нової оргтехніки. Як йдеться у пояснювальній записці до цієї Програми, забезпеченість комп’ютерною технікою структурних підрозділів міської ради в середньому становить 73%, а 31,5% моделей наявного парку персонально-обчислювальних машин є морально застарілими.

Програма матеріально-технічного забезпечення навчальних закладів на 2016-2020 роки передбачає у 2016 році 3,5 мільйони гривень фінансування. Вона передбачає фінансування на шкільні парти, стільці, дошки та решту необхідного обладнання. Йдеться тут і про меблі, подушки та решту дрібниць для дитсадків. Таким чином ужгородці можуть віднині посилатися на цю програму під час чергового збору коштів на батьківських зборах. 

Серед списку програм бачимо і 249 тисяч гривень на Програму висвітлення діяльності Ужгородської міської ради, проблем життєдіяльності міста в газеті "Ужгород" на 2015-2017 роки. Таким чином муніципальна газета в Ужгороді таки збережеться.

У списку запланованих програм бачимо також Програму додаткових гарантій соціального захисту громадян у 2016 році, Програму "Безпека навчальних закладів міста на 20152016 роки", Програму розвитку земельних відносин у місті Ужгород на 2013-2016 роки, Програму комплексного забезпечення містобудівною документацією м. Ужгород, Програму відпочинку та оздоровлення дітей на період до 2016 року, Програму впровадження системи відеоспостереження у місті Ужгород на 2016-2018 роки тощо.

***

У зв’язку із прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України», міський голова Богдан Андріїв дав розпорядження скликати 5 січня 2016 року о 10.00 у великій залі міськвиконкому позачергове третє пленарне засідання I сесії Ужгородської міської ради VІІ скликання з питання «Про бюджет міста на 2016 рік». Відповідно варто очікувати певних змін до проаналізованого документу. Головні тенденції його, однак збережуться. 

Ярина Денисюк для Zaholovok.com.ua