Минулі робочі будні здавалися закарпатцям майже весняними: зранку і ввечері легенький морозець, удень – сонечко, чисте небо і спів пташок. Якби не перша половина лютого на календарі, можна було б подумати, що йдеться про другу декаду березня. А якби не катастрофа в країні і крах гаманця кожного простого смертного українця, то можна було б і порадуватися життю Але поки, насправді, приводів для радощів – критично мало.
Тиждень в державі почався з новин, до яких народ за рік потрясінь вже майже звик. Крім того, свою лепту в загальне сприйняття ситуації вніс черговий валютний рекорд: долар – 26 гривень, євро – майже 30. Хто мав кредити у «зелених», не знає, в який кут ховатися, хто заробляв на продажі євриків – радісно плескає у долоньки, а кому доводиться берегти у гаманці кожну українську гривню, потрохи подумки звикає до перспективи купувати хліб за 10 гривень.
В Ужгороді намагалися вдарити по ситуації культурним протестом: біля обласного управління НБУ знедолені (читай власники валютних кредитів) влаштували похорони гривні. Ну, як-то кажуть, відправили з миром. Але далі що?
Чиновники не хочуть прогинатися під реформи. Цього разу «під роздачу» потрапили доблесні державні виконавці. Посадовці кажуть, плохи дела: зарплата мізерна, скорочення – масштабні, та й взагалі ветер перемен не туда дует. Але, як би не було чи було прикро, зміни грядуть. Ну і, відповідно, крісла полетять. Такє життє :).
На Закарпатті – новий політичний флеш-моб. Місцеві депутати взялися до справді важливих рішень і один за одним беруться публічно і не дуже визнавати Росію агресором. Так, минулого тижня до флеш-мобу приєдналася Сторожницька сільська рада, пізніше документально оформляти агресора взялися у Перечині, скоро чекайте продовження в інших селах. Ну і в Ужгороді також :) Дуже зворушливо, правда?
Не встигли закарпатці віддихатися від новорічно-різдвяних затяжних свят, як на п’яти уже наступають весняні. Ужгород почав із традиційного і не дуже, але без сумніву – одного із найбільш рожево-мімімішних свят – Дня Валентина. На Театральній народ спішив жартома зареєструвати шлюб (аби, очевидно, відтягнути похід до РАЦСу), цілувався під небесними арками, малював крейдою валентинки на бруківці і божився, що любить свою половинку. Отак-то.
На вихідних, окрім рожевих валентинок, ужгородців радувала «Палачінта». Фестивль цього року відбувся у Боздоському парку, зібрав купу веселих учасників, і, як не дивно, відрізнвся від усіх попередніх тим, що на святі таки були млинці. Але й шашликів вистачало :).
Гряде сірий понеділок. І, може, насправді він буде сонячним і гарним, однак, для усіх закарпатців ранок буде туманним і недружелюбним. Але, правда, лиш доти, доки кожен не вип'є чашечку міцної кави :)
Вдалого тижня!
Аня Семенюк, Zaholovok.com.ua