Втім, розпочали святкові заходи зі хвилини мовчання, адже Закарпаття вкотре втратило у війні сина...
Опісля ужгородці розпочали святкову програму, якщо можна її так назвати. Адже першим номером програми став танець на пісню “Пливе кача по тисині” у виконанні Дитячої академії танцю.
Далі на Театральну вийшли дві живі статуї, які символізували кохання. З ними могли сфотографуватися всі охочі.
Тій же функції слугувала і небесна арка кохання.
Між тим веселий мім став роздавати глядачам половинки сердечок. Ті, хто знайшов другу половинку, ставали під арку кохання і отримували подарунки від організаторів.
Багатьом із присутніх пощастило знайти свою “половинку” і отримати подарункові сертифікати від партнерів свята.
Окремо влаштували конкурс і для діток. Їх питали, що то таке кохання. Врешті більшістю голосів малеча вирішила, що “кохання — це коли цілуються”.
Збоку від сцени проходив процес створення велетенської валентинки. Поряд з професійною художницею діти малювали свої сердечка навколо закоханої пари.
Посприяла заходу і погода, адже сонечко не поскупилося на тепло, хоча останнього у натовпі вистачало і без того.
У цілому, як і обіцяв начальник управління культури, молоді та спорту Ужгородської міськради Євген Бобров, захід вийшов не надто гучним, але свою долю позитивних емоцій містяни отримали.