Як ужгородські мажоритарники побили горщики одне з одним

Протистояння поки проявляється у віртуальному форматі.

Розпочалося все з того, що в.о. мера Ужгорода Віктор Щадей на своїй сторінці звинуватив партію УДАР у перемозі регіонала Василя Ковача на виборах 2012 року.

“Розкажу вам одну історію - з політичного. Є такий нардеп - Пацкан. В 2012 р. запросив він Чучку на розмову (Чучка тоді йшов у ВР) і сказав, що Удар зробив соціологію і рейтинг Буланова (їхнього кандидата) - 18%. А ще має приїхати Кличко і рейтинг виросте на 5%. І тому Чучка має зняти свою кандидатуру.

Зрозуміло, що Чучка відмовився. У відповідь через ЗМІ почали звинувачувати Чучку в тому, що він технічний кандидат, а Буланову навісили борди по місту. Чучка все рівно набрав найбільше з усіх кандидатів від опозиції, а Буланов аж 6%. Через позицію Удара і Об'єднаної опозиції в 2012 році переміг регіонал Ковач - бо "колеги"-демократи відтягнули в Чучки голоси. Вам ця історія нічого не нагадує?

п.с. До речі, Пацкан і Удар так і не вибачились перед ужгородцями, що через свою обмеженість і амбіції помогли регіоналу Ковачу.”, - йдеться у повідомленні Віктора Щадея.

Дати відповідь подібне звинувачення ми попросили самого Валерія Пацкана.

“2012 рік, вибори до Верховної Ради... За рік до виборів ми з командою, яка на той момент лише починала свою політичну діяльність, проводили переговори з продемократично налаштованими ужгородцями, щоб поборотись за Ужгород на виборах до Верховної Ради, щоб вибрати достойого представника до Верховної Ради від Ужгородщини, Закарпаття. Одним з таких був Павло Чучка, до якого я завжди ставився з повагою. Все нібито йшло в нормальному руслі , але як завжди є "але". УДАР , Батьківщина , Свобода намагались погодити між собою кандидатів на мажоритарних округах, щоб не перемогли регіонали. Це не відбулось, на жаль, на 68 окрузі. Політичні партії, об'єднання висунули своїх кандидатів, Чучка балотувався як самовисуванець. Враховуючи результати соціологічних опитувань населення, ми зрозуміли , що в Ужгороді та Ужгородському районі достойно поборотися і виграти в регіоналів може тідьки один кандидат - це Володимир Смоланка. Порадившись з командою, з Ростиславом Булановим, ми готові були зняти кандидата нашої політсили з даних перегонів на користь Смоланки. Я навіть пропонував виступи Володимира Смоланки з Віталієм Кличком, під час зустрічей із закарпатцями в рамках виборчої компанії, і це б йому збільшило рейтинги до абсолютної перемоги. 

На жаль, в Мукачеві вирішили інакше... Для чого самодостатній і некерований Смоланка? Він був знятий з виборчих перегонів і залишився Чучка. Все нібито нормально , але коли Павло Павлович почав грати в двійну гру і з нами, і з Мукачевом, то тоді я і вся наша команда прийняли рішення - не будемо ні з ким "грати", а будемо підтримувати Ростислава Буланова. І знаєте, ми не помилились. Ростислав гідно представляє нашу команду і ніколи ні з ким не заграє.

Що відбувається сьогодні ? Віктор Щадей навіть не збирався висуватись в кандидати до Верховної Ради до певного часу чи ситуації. У нас з ним була розмова за два дні до закінчення висування, в той момент, коли висунувся Павло Павлович. Ми просили об'єднатись навколо Роберта Горвата, який був висунутий з'їздом Партії Блок Петра Порошенка, і підтримати його (обговорювали пропозицію, щоб Щадей був довіреною особою Роберта на 68 окрузі ). Але він отримав чітку вказівку з Мукачева і об'єднання демократичних сил було знову перечеркнуто мукачівськими технологіями.

Ми і зараз провели соціологічне опитування виборців 68 округу, за його результатами станом на сьогодні лідирує Роберт Горват”, - прокоментував народний депутат та голова Закарпатської обласної організації партії “УДАР” Валерій Пацкан.

Для того, аби розібратися, хто винен, а хто ні, ми вирішили підняти історію. У 2012 році по одномандатному виборчому округу №68 з центром у місті Ужгород висунулося 14 кандидатів.

Один з них — Володимир Смоланка, представник партії “Єдиний Центр” свою кандидатуру зняв. Залишилося 13 претендентів на крісло нардепа, а саме:

• Биркович Олександр Іванович - безпартійний, самовисування. 
• Брензович Василь — член і суб’єкт висування політичної партії "КМКС" Партія угорців України".
• Буланов Ростислав - член і суб’єкт висування Політичної партії "УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка".
• Жолтані Микола - безпартійний, суб’єкт висування – Партія Наталії Королевської - "Україна - Вперед!".
• Завійський Богдан - безпартійний, самовисування. 
• Казьмірова Вікторія - член і суб’єкт висування Комуністичної партії України. 
• Ковач Василь - член і суб’єкт висування Партії регіонів. 
• Ратушняк Сергій - безпартійний, самовисування.
• Решко Стефан - член і суб’єкт висування Політичної партії "Закон і порядок".
• Сербайло Андрій - член і суб’єкт висування політичної партії Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина". 
• Стратюк Олександр - безпартійний, самовисування. 
• Чучка Павло - безпартійний, самовисування.
• Юрченко Валерій — член і суб’єкт висування Української партії "Зелена планета".

Результати голосування були наступними:

Як бачимо, Павло Чучка дійсно був лідером серед продемократичних кандидатів, але голоси від нього перетекли не лише до представника УДАРу — Буланова. Власне навіть більший відсоток голосів відхопив Андрій Сербайло — трохи більше 12%. Не слід забувати і про роль одіозного ужгородського мера Сергія Ратушняка, який набрав 19,51% голосів.

Тож звинувачення одного лише УДАРу у відтягнені голосів не є об'єктивними. Перемога Чучки була б можливою лише у разі зняття своєї кандидатури і Булановим і Сербайлом.

Чи повториться зараз ця ж історія?

Адже на вибори йде 27 кандидатів. Свою кандидатуру, за даними ЦВК, зняв Павло Чучка і є офіційне повідомлення партії “Батьківщина” про відмову балотуватися їхнього кандидата Сергія Кисиличина.До того ж офіційна можливість зняти свою кандидатуру збігла ще вчора, 13 жовтня.  

Тим не менше на рахунку продемократичних кандидатів маємо самовисуванців Юрія Світлика, Агосту Євгена,Віктора Щадея, ударівця Роберта Горвата, представника партії “Народний Фронт” Олександра Довгоша, правосекторівця Руслана Каганця та представника Демальянсу Олександра Пересоляка.

З іншого боку маємо самовисуванців Сергія Ратушняка, Василя Ковача, Андрія Погорєлова та Олександра Ледиду, а також представника “Сильної України” Миколу Цапа.

Деяких з цих кандидатів називають технічними, але свою долю голосів вони таки можуть відтягти. 

Що ж до продемократичного табору, то Юрій Світлик вже впевнено заявив, що не буде зніматися на користь Щадея.

Руслан Каганець закликав мажоритарників до спільної наради за круглим столом.

Роберт Горват ще раніше заявив, що зніматися у жодному разі не буде, але натякнув, що домовленості з деякими іншими кандидатами можливі.

Прокоментувати у ракурсі 2012 року цю суперечку та перспективи так званих продемократичних кандидатів ми попросили відомого закарпатського експерта, політолога, Віктора Пащенка.

"Підстава для таких слів є. Звинувачення Щадея небезпідставні. У 2012 році ситуація була така, що очевидним лідером соцопитувань був Чучка. Він вигравав і у Ковача, і у Ратушняка. Але тодішня влада у особі Партії Регіонів активно почала розкручувиати і маніпулювати різними способами, щоб цей електорат розтягти. Тоді з'явився Сербайло. Я не стверджую, але швидше за все, там були тіньові зв'язки. 

Щодо УДАРу, то я не знаю, це свідомо, чи швидше несвідомо почав стверджувати, що Буланов виграє. У них були хороші особисті стосунки, у Чучки з Булановим. Останній готовий був знятися, але йому не дозволяли, партійна структура чи якось так. Пацкан тоді переконував: ні, у нас Буланов має 18%, він виграє. Ну дурниці. Потім вибори показали, що Ковач кинув гроші, а ці голоси, які отримали Буланов і Сербайло відтекли від Чучки.

На цій основі Щадей зараз звинувачує УДАР у тому, що вони тоді не пішли на зустріч і т.д.
Тепер, чесно кажучи, я думаю, що таку ж роль відіграє, тільки навпаки, Щадей. Тепер УДАР хоче з ним домовитися, щоб він не розтягував голоси, а він уперся і каже:а ви тоді у 12 році... і отака починається гра, вона емоційна, мозок підключається, він уже би йшов до кінця. У передвиборчих гонках таке буває.

Але той факт, що амбіції Буланова і Пацкана у 2012 році мали місце - факт. Говорити зараз про те, виграв би Чучка, чи ні складно, але голоси тодід таки розтягли."

Насправді ужгородський округ №68 наразі є чи не найбільшою загадкою для політологів, адже на інших закарпатських округах, де балотуються брати Балоги картина виглядає більш передбачуваною.