На території першого в Україні приватного скверу, що постав в Ужгороді, встановлено кілька символічних елементів історичного змісту. Так, окрім пам’ятника імператриці Священної Римської Імперії, королеви Угорщини та ерцгерцогині Австрії Марії Терезії Габсбург-Лотарингської, про який вже писав Zaholovok.com.ua, засновники скверу – родина Панових – звели і стіну з барельєфами видатних осіб, котрі залишили вагомий слід в історії Ужгорода.
«У цьому світі кожна людина має місію. Головне – усвідомити це. Представлені тут люди були девелоперами свого часу, - пояснив Ален Панов, дипломат і громадський діяч. - Вони творили і розвивали. Творили добро людям. Добро у багатьох сферах – від закладання основ державності і створення ноу-хау в системі суспільного і державного ладу до будівництва міст і окремих споруд. Більшість з них ніколи не була в Ужгороді. Але вони зробили для міста більше, ніж всі його жителі. Вони створили те, чим ми сьогодні можемо пишатись. Якщо б не вони, то сьогодні ми б не бачили Замкової Гори – серця тисячолітнього Ужгорода. Наша місія набагато скромніша – ми хотіли увіковічити цих знакових для Ужгорода людей і здійснити благоустрій одного з його найважливіших місць – площі навпроти Кафедрального собору».
У «Пантеоні Замкового Кварталу» (художник Анатолій та Наталія Тесовські, дизайнери Іван та Анна Іваниш, ландшафтний дизайнер Віктор Мешко, керівник робіт Михайло Собран) розташовані рельєфні портрети тих людей, які протягом історії розвитку міста багато зробили для того, щоб найстарша частина Ужгорода виглядала саме такою, якою ми бачимо її сьогодні.
На пантеоні, таким чином, увіковічнені:
- Святий Іштван (967-1038) – перший угорський король, який прийняв хрещення та заклав основи держави. Під час його правління Замок став центром новоутвореного Ужанського комітату – територіальної одиниці, яка функціонувала більше 1000 років.
- Карл Роберт (1288-1342) – угорський король, родом з Неаполя. Належав до знаменитої французької династії Анжу, яка правила у багатьох європейських державах. Передав Ужгород у володіння Другетам.
- Філіп Другет (?1290-1327) – граф, найближчий соратник Карла Роберта, палатин Угорщини. Італієць франко-провансальського походження, який заклав основу династії Другетів, що володіла Ужгородом понад 350 років. Сучасного виду Ужгородський замок набув саме за часів правління цієї родини.
- Міклош Берчені (1665-1725) – граф, один із найбільш відомих власників Ужгородського замку, який перетворив місто на важливий політичний та культурний центр Середньої Європи.
- Андрій Бачинський (1732-1809) – перший повноправний греко-католицький єпископ, при якому Ужгород став центром єпархії. Його діяльність заклала основу для потужного розвитку міста, оскільки до відання єпархії було передано Ужгородський замок та весь Замковий Квартал.
Ідея заснування Скверу належить ужгородському дипломату, юристу і громадському діячеві Алену Панову. Вона була представлена публіці в травні 2013 року і підтримана Владикою Міланом, єпископом Мукачівської греко-католицької єпархії.
Спорудження скверу покликане слугувати досягненню двох цілей:
1) Облаштування території, яка забезпечить панорамний огляд Кафедрального собору
2) Увіковічення Марії Терезії та інших історичних постатей, які внесли найбільший вклад у розвиток Замкового Кварталу
Сквер названий на честь імператриці Священної Римської Імперії, королеви Угорщини та ерцгерцогині Австрії Марії Терезії Габсбург-Лотарингської (1717-1780). Саме період її правління став одним з найбільш значущих у становленні міста. В ті часи Ужгород перетворився на регіональний центр. Саме тут була розташована столиця новоутвореної греко-католицької єпархії, яка об’єднала кілька тогочасних комітатів (областей) історичного Закарпаття. Пам’ятник Марії Терезії (скульптор – Богдан Томашевський) є центральною фігурою скверу.
Заснування Скверу було приватною ініціативою і здійснене завдяки зусиллям фундаторів та меценатів: родини Панових, Віктора Петрова – Генерального директора ПАТ ЕК «Закарпаттяобленерго».
Будівництво пам'ятників - це
Будівництво пам'ятників - це насправді дуже благородні речі, але це на часі, в державі є справи і більш нагальніші. До сім'ї Панових, а саме Панової Наталії: чи не на гороші Державної виконавчої служби Ви так шикуєте? Якщо ви все ж таки дуже благородні - пропоную вам забезпечити своїх підлеглих працівників бумагою, катриджами та іншими канцелярськими товарами - це буде більш благородною справою. А то приходиш до виконавчої служби, а вони там бідні сидять, працювати нема з чим, говорять що бумагу вже півроку купують за свої кошти. Це ж зрозуміло: керівництво економило для Марії Терезії... Жах!