Тірольський «рецепт» енергетичної незалежності застосують на Закарпатті

Розмови довкола енергетичної незалежності України та Закарпаття наразі все ще переважно розмови. Кількість сказаного у нас дуже важко переходить у якість зробленого. Натомість днями закарпатські журналісти мали змогу побувати в гірському регіоні Італії – Південному Тіролі, який дуже схожий за своїм ландшафтом на Закарпаття. Однак, на відміну від нашого краю, питання енергетичної незалежності там вже давно вирішили, причому тірольський «рецепт» енергонезалежності цілком пасує Закарпаттю.

Журналістам показали, як працюють 5 гідроелектростанцій (далі – ГЕС) різної потужності (від 187 кВт до 20700 кВт), усі мали змогу поспілкуватися з власниками міні ГЕС та людьми, які виробляють обладнання, а також з представниками муніципальної влади та простими тірольцями.

Отже, якщо взяти тільки один регіон Італії – Південний Тіроль, то він забезпечує себе електроенергією на 177 % і вся ця електроенергія, виробляється гідроелектростанціями.

В Італії, так само, як і в Україні, вся вироблена ГЕСами електроенергія, входить до загальної мережі. Тут так само держава купує цю електроенергію за так званим «зеленим» тарифом, однак з часом ціни все ж зменшуються. Що стосується споживачів електроенергії, то для них тарифи однакові. На питання журналістів, яка ж тоді вигода місцевим жителям від спорудження ГЕС, самі тірольці відповідають, що вони бачать позитив уже в тому, що споживають саме «зелену» електроенергію, а не приміром, атомну. Крім того, сучасні міні ГЕСи будують згідно з усіма нормами захисту довкілля, відтак шкоди від них ніякої нема.

Власник підприємства «Wild Metal», що виготовляє обладнання для водозаборів ГЕС Маркус Вілд розповідає:

– В Італії при спорудженні водозабору має виконуватися норма, згідно з якою усі живі організми, які були присутні в річці та на берегах до встановлення обладнання, мають зберегтися і під час його експлуатації. Фахівець оглядає струмок і визначає, який розмір рибоходу має залишитися після встановлення обладнання для відбору води. Також вираховується необхідна залишкова кількість води, щоб русло не пересихало.

«Wild Metal» виготовляє найсучасніше обладнання для ГЕС. Їхня система решіток «Grizzly» запобігає потраплянню у водозабір не тільки риби, або сміття, вона здатна відфільтровувати мікрочастинки аж до 0,2 мм. Завдяки цій системі, водозабори вдається зробити максимально пристосованими до навколишнього ландшафту з мінімальним використанням бетонних конструкцій. Крім того «Grizzly» самоочищається при підвищенні рівня води.

Водозабір з системою «Grizzly».

Кілька слів про те, наскільки безпечною є робота машинного відділення розповів оператор ГЕС «EISACK-NORD» в селищі Коллє Ісарко Крістіан (на фото).

Він спостерігає на екранах моніторів за роботою станції, потужністю 2636 кВт. Все повністю автоматизовано, якщо нікого не буде на станції, коли станеться якась поломка, то йому та шефу (працюють тільки двоє людей) на мобільний одразу ж прийде смс з повідомленням про те, що сталося.

Машинне відділення ГЕС «EISACK-NORD».

Зважаючи на нещодавні випадки на Закарпатті, коли люди висловлювали невдоволення встановленням міні ГЕС, нас передусім цікавило, як реагує на спорудження ГЕС місцеве населення. Трохи про це розповів власник ГЕС «Mϋhlbach» в містечку Ріо де Пустерія Гельмут Фраснеллі:

– З-поміж 6 проектів, які взяли участь у конкурсі на спорудження ГЕС, переміг саме наш, оскільки ми запропонували забрати старі труби, які були на зовні й простояли тут понад 60 років, постачаючи водою стару ГЕС. Таким чином ми очистили ландшафт й упередили можливі прориви труб. При цьому нові труби ми проклали під землею. Відтак для місцевої громади вже тільки це стало вагомим аргументом, щоб дати дозвіл на реалізацію саме нашого проекту. Крім того, ми сховали в скалі машинне відділення та, завдяки новітньому обладнанню, виробляємо на 25 % більше енергії, використовуючи ту ж саму кількість води. Ну і, звісно, частина податків, які я сплачую, як підприємець, повертаються у цей регіон. Кінцева вартіст зведення цієї ГЕС склала близько 28 млн. євро. Потужність станції – 20700 кВт. Термін окупності проекту – приблизно 30 років.

Власник ГЕС «Mϋhlbach» Гельмут Фраснеллі.

Про позицію громади в питанні гідроенергетики розповів і бургомістр міста Ріо де Пустерія Крістоф Пруггер:

– В 30-ті роки минулого століття, коли в Південному Тіролі тільки починали зводити перші ГЕС, місцеві мешканці сприймали їх не дуже позитивно, але зараз люди не мають нічого проти нових ГЕС. Головна перевага ГЕС в тому, що вони дають регіону автономність (у разі необхідності є можливість подавати струм безпосередньо громадянам та установам регіону). Що стосується вартості електроенергії, то вона не може бути дешевою, бо тоді буде  надмірне споживання.

Машинне відділення міні ГЕС гармонійно вписане у ландшафт.

Проектант компанії «Wild Metal» Адольф Денг, порівнюючи можливості Південного Тіролю та Закарпаття відзначив, що в Південному Тіролі наразі діють 996 гідроелектростанції, натомість у значно більшому за площею та населенням Закарпатті їх наразі тільки 2. Як людина, яка вивчала гідро-енергетичний потенціал Закарпаття, він, до прикладу, назвав річку Брустурянка, на якій, за його словами, спокійно могли б працювати 5 міні ГЕС.

Головний інженер компанії «Comerceconsult», яка реалізовує проекти зі зведення міні ГЕС на Закарпатті Юрій Королишин, відзначив, що наразі між їхнім підприємством та компанією «Wild Metal» укладено угоду на постачання обладнання «Grizzly» для трьох міні ГЕС, що будуються на Закарпатті. Першою ГЕС, де встановлять це новітнє обладнання, саме і буде об‘єкт на річці Брустурянка поблизу Лопухова.

Голова сільської ради Лопухова Михайло Фіцайзі свого боку відзначив, що не зовсім коректно порівнювати регіон зі столітньою історією розвитку гідроенергетики із Закарпаттям, де ГЕСи наразі викликають як мінімум насторожене ставлення місцевих жителів, а подекуди і різкий протест. Саме тому інвестор, якому цікаво вкладати гроші в ГЕС, змушений вирішувати і певні соціальні питання громади. Наразі укладена угода між сільською радою та підприємством «Comerceconsult», згідно з якою громада села отримає соціальні інвестиції на суму в півмільйона гривень.

Від себе залишається тільки додати, хоч ми і відстали в розвитку гідроенергетики на добру сотню років, не слід впадати у відчай. Завдяки сучасним технологіям, які вдалося побачити в Південному Тіролі, та відповідальним інвесторам, які не підуть шляхом легкого збагачення, а дотримуватимуться європейських стандартів, будуючи міні ГЕСи в Закарпатті, енергетичної незалежності можна досягти вже в найближчому майбутньому. Ну і, звичайно, для реалізації цих проектів важливою є позиція місцевих громад, переконувати які доведеться позитивними прикладами.

Водозабір ГЕС «Plunger».

Машинне відділення ГЕС «Plunger».

Машинне відділення ГЕС «Plunger».

Іван Колодій, спеціально для Zaholovok.com.ua

Для довідки

Відсоток електроенергії, який забезпечують ГЕС в різних країнах:

Німеччина – 4,7%

США – 5 %

Італія – 6 %

Китай – 17 %

Норвегія – 99 %