Ранкова кава з Іриною Фаріон

Ранкова кава з Іриною Фаріон

Особиста розмова дає абсолютно інші враження, аніж телеекран. Ми раді, що вдалося поговорити з цією жінкою-депутатом, до фанатизму закоханою (чи не єдина така серед її оточення) у мову свого народу. Сьогоднішня «Ранкова кава» — з Іриною Фаріон, яка побувала з робочим візитом на Закарпатті.

Якими є Ваші 3 перші асоціації із словом Закарпаття?

Виноград. Тепло. Смереки.

Вам закидають русофобство. Чи притаманні Вам подібні погляди?

Я ненавиджу окупантів. І все. Хоч хто б вони не були. Я ненавиджу зло, приниження, ґвалт.

Чи відповів прем’єр-міністр Микола Азаров на Ваше публічне звернення до нього щодо нездатності оволодіти українською мовою?

Особисто ні. Але я і не потребую відповіді від людей типу Азарова.

Чи справді Ви вважаєте за потрібне «переінакшення» російських імен на український манер? (на прикладі «уроку грамотності»)

Звичайно, що так. А у чому справа? Йдеться винятково про форми імен українців. Якщо ти українець і називаєш себе Ваня, то я маю до тебе запитання. Якщо росіянин – то ні, це твоя фонетико-морфологічна форма. У тому ролику  я звертаю увагу на дівчинку з американським іменем. Своє збережи: ось у чому суть.

Чи потребують, на Вашу думку, «оукраїнення» угорські імена, популярні на Закарпатті?

Якщо ти є Іштван, то не маєш ставати Іваном. А як ти Іван, то чого маєш ставати Джованні? Ім’я – це знак нації, до якої ти належиш. Тому мої слова так болісно сприйняли перевертні.

Мені не цікаві росіяни. Я хворію українцями, а не чужинцями.


У чому полягає мета Вашого візиту на Закарпаття?

Мета у мене всюди однакова – пізнавати людей. І якщо ті люди приходять на зустріч – бути їм шалено за це вдячною за це. Тобто мета сама собою написалася – нам треба було зустрітися.

Що головне Ви хотіли сказати закарпатцям на цих зустрічах?

Головне не те, що я хотіла, а що вони мені хотіли сказати. А ми сказали, що один без одного не вміємо бути у нашій країні.

Закарпатці вирізнилися з-поміж інших українців, зустрічі з якими Ви проводили досі?

Так! Тут дуже вишукана, інтелігентна, натхненна, одержима, духовна публіка. Це перевершило всі мої сподівання! Позитивне враження справив синтез різних поколінь: молоді, зрілі, поважні.

А до мови закарпатців не маєте зауважень?

Та ви що?! Це найчистіше джерело сили, це реанімація від усього словесного бруду, який я постійно чую. Це майстер-клас із фонетики. Я рекомендую кожному закарпатцеві, не відступаючи ні на йоту від свого діалекту, тріумфально крокувати з ним усією Україною. Знаєте ці рядки? «Говори, говори, моя мила!..».

Я, до речі, найбільше любила студентів із Закарпаття. Просила, щоб вони просто говорили. Про що-небудь. Приїхала сюди – а тут всі так говорять! Це оркестр фонем, звуків. Слід культивувати це багатство, це і є самодостатність. Тому так і воювали з діалектами, бо до них усміхаєшся, це пряма мова народу. Закарпатцям треба свій діалект нести Україною, як прапор, бо він - неповторний.

Що б Ви сказали Богові при зустрічі?

Дякую!

Чи куштували Ви закарпатську каву і чи любите каву взагалі?

Каву люблю. Щось я пила нині, у готелі. Але ні, не пішло мені. Я люблю гарячу каву. З медом. Так мені не вийшло.

Саме з медом?

Тільки з медом. Все п’ю з ним: чай, кава. О, майже так, як співає Вакарчук. Але купила собі тут, на Закарпатті, липового меду – по дорозі зупинилися машиною. Як символ вашої неповторної, солодкої, медової, насиченої землі.


Якби Ви мали змогу випити каву із будь-ким, хто коли-небудь жив на землі, хто б це був?

Якщо б погодився Тарас Григорович, я була б щаслива.

Чому Шевченко?

Бо він дуже сильний і вільний.  Невловимий. І неосяжний. І неповторний.

І – зухвалий!

О! Це один з найзухваліших чоловіків світу – Тарас Григорович Шевченко.

Оскільки, з Ваших слів, неосяжний, то, що б спитали його насамперед?

Нащо було писати російською мовою?!

Зараз це трактують кожен із своєю метою…

Хтось це розуміє. А хтось «розуміє» по-своєму. Тому й кажу так.

Чи залишилося бажання приїхати на Закарпаття ще раз?

В Ужгороді я вже вдруге. Але першого разу була печальна зустріч. Ми були з Тягнибоком, я була дуже втомлена тоді, була незадоволена зі свого спілкування з людьми. А ці дві зустрічі перевершили мої сподівання. Тому, звичайно, хочеться відвідати ваш край ще не один раз.  

Ганнуся Твердохліб, спеціально для Zaholovok.com.ua

P.S.

Ми любимо вранці пити каву. Часто п’ємо її у компанії з цікавими людьми. Чуємо при цьому цікаві думки, які інколи розважають, часом – змушують замислитись, а віднедавна все більше викликають бажання записати їх і поділитися з читачами нашого сайту. Тому започаткували рубрику «Ранкова кава». Щотижня читайте нові розмови. Усього з кількох запитань (частина – із знаменитої анкети Марселя Пруста), тільки щоб вдало розпочати інформаційний день за горнятком кави у гарному товаристві. Чекаємо Ваших пропозицій щодо осіб, яких Ви хотіли б "почути" за "ранковою кавою".

Ваш Zaholovok.com.ua


Loading...
Зображення користувача Гість.

Цікаво, що крім України, всюди визнають русинську мову, а пані Фаріон вважає її діалектом.

Зображення користувача ГістьAlex.

Женщина с гипертрофированым самомнением,не прознающая другого мнения,что очень печально.А еще хуже то,что такая невзрачная во всех отношениях даже не личность,будет пытаться принимать законы,по которым нам жить.

Зображення користувача до Надіслав закарпатка Ндл, 09/06/2013 - 10:53..

А Ви не маєте морального права висловлювати свою вкрай негативну власну думку щодо розстрілу без суда та слідства,та звинувачити жінку у вікових проблемах, невідомо чи вони є.Можливо у Вас проблема і Ви потребуєте консультації психіатра, всилу такої ненависті та ворожнечі до гості.
Немає значення чи це Фаріон Ірина чи будь-яка інша публічна жінка,так само можна і за Вас висловитися, якщо би комусь не зподобалися Ваші думки та погляди.
Мені Вас шкода, Ви є нещасною людиною...

Зображення користувача закарпатка.

пристаріла нереалізована пані із гіпертрофованим его та підвищеною температурою тіла через клімакс. особисто я за окремі її висловлювання та ідеї поставила б до стінки і розстріляла без суда і слідства. подібні радикальні ідіоти українській політиці і, що найголовніше, нації не потрібні. вона ж діла одного метра від свого носа нічого не бачить. і тільки ляпає щось із дуру, не сильно, напевне, думаючи. інтерв"ю може бути хоч яке класне. але продумані "солощаві" відповіді не компенсують усього того бруду, який вона кожного дня виливає на жителів цієї країни, яку ніби то так любить. сиділа би на своєму філфаці і виставляла двійки студентам, які їй не подобаються. а на закарпаття зі своїми хворими ідеями пхатися не треба. тут цих ненормальних свободівців не люблять

Зображення користувача Мда.

Найгірші відповіді у цілій серії інтерв’ю, абсолютно пусто.

Зображення користувача закарпатка.

Що казати-інтерв"ю дуже вдале, тим більше з такою перчинкою, в доброму розумінні цього слова,як пані Ірина.
Шкода, що не мала змоги послухати її під час візиту на Закарпаття.
Хто би що не казав, а вона класна!

Зображення користувача Просто Я.

Суперечливі почуття...
Звичайно у політиці повинні бути такі люди, пассіонарії, що не можуть не привертати уваги. Не знаю де проходить межа між палким патріотизмом і правим радикалізмом. Не знаю, чи така позиція пані Фаріон зможе примусити когось полюбити Україну більше! Не знаю, чи пішла б я за нею, хоча люблю свою Батьківщину і ні на що її не проміняю.
Фаріон любить Україну, та не любить людей і часом не помічає, що може ображати чиїсь почуття...
Але "Ранкова кава", як завжди, найкращі. Інтерв'ю -класне.

Зображення користувача Ганна Петрівна - Ужгород.

Надзвичайно мудра жінка, котра усім серцем і душею вболіває за Україну та усе, що пов"язане з нашою державою. Справжня патріотка, яка героїчно іде на рожен проти недолугої політики провладної партії.На жаль, на сьогодні таких палких політиків, котрі сліпо вболівають за державу, одиниці.І наостанок - дуже симпатична та гарна жінка!

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
CAPTCHA
Питання для відсіювання автоматичного коментування.
Введіть відповідь на питання
Loading...