Ранкова кава з Андрієм Садовим

Ранкова кава з Андрієм Садовим

Колеги із дружнього Львівського прес-клубу запевнили, що прес-служба мерії Львова працює дуже професійно – роздобудуть відповіді на всі запитання. Утім, для «Ранкової кави» Zaholovok.com.ua запрошував мера на розмову у кав’ярні і ми вдячні, що Андрій Садовий зустрівся з нами саме у такій атмосфері, а не в кабінеті. 

Чому «Світ кави»? Це ваша улюблена кав’ярня чи просто близько розташована до міської ради? Чи, може, це ваша власність?

Подружжя - власники цієї кав’ярні - мають п’ятеро дітей - так само, як і у нас. І я бачу у цій кав’ярні увагу і пошану до кожної людини. Тому мені приємно тут, і моя дружина також любить приходити саме сюди. Як правило, приходимо у неділю після церкви. А завдяки вам маю змогу прийти сюди серед робочого тижня, зазвичай таке буває дуже рідко. Як правило, на роботі я до 9-ї вечора як мінімум.

А я люблю цю кав’ярню, бо тут багато картин зокрема і подружжя Олександра та Іванки Войтовичів, яка, до слова, родом із Ужгорода. Вони теж були гостями «Ранкової кави». Ви знайомі?

Особисто не знайомий, але картини насправді дуже милі.

Чи міг би Львів поділитися з Ужгородом успішним досвідом приваблення туристів?

У плані туризму ми у Львові зробили тільки 2 %, а 98 ще треба зробити. Що би я порадив Ужгороду - це вступити у Європейську туристичну асоціацію, членом якої є Львів. І жодне інше місто поки цього не спромоглося зробити. А це дає можливість долучитися до великого об’єму інформації і знань. Бо у туризмі важко придумовувати ровер. Треба брати наявні практики, адаптовувати до реалій і реалізовувати.

Потрібно відповідати якимось умовам для вступу до цієї Асоціації?

Потрібне бажання. Або просто зайти на сайт - там все написано. Якщо буде потрібна вашим колегам більш конкретна інформація, можуть зв’язатися зі мною, ми їм поможемо, скільки зможемо.

Чи вважає Львів своїм конкурентом Ужгород у туризмі? Чи навпаки, на Вашу думку, ми не складаємо Львові конкуренції?

У нас в Україні розвиток туризму перебуває на первісно-общинному рівні. Тому конкуренції не бачу жодної, бачу можливість спільної синергії. Щоб туристу, який приїжджає на Західну Україну, пропонувати цікаві тури. Щоб можна було поїхати на Франківщину, в Ужгород, у Мукачево. Тут, у Львові можна витратити 3 дні, а якщо приїжджає турист на тиждень, то треба пропонувати йому подорож по Західній Україні загалом і багато цікавого можна побачити саме на Закарпатті.

Чим, на Вашу думку, відрізняється менталітет Львівщини від Закарпаття?

Він є у багато чому спільний, бо люди, які живуть у близькості до європейського кордону, мають більшу відкритість і більше вільних думок у голові.

А різнимося ми, напевно, тим, що… навіть не знаю чим, важко відповісти! У мене є багато друзів на Закарпатті, я всіх їх шаную, поважаю і люблю. Тож різнить тільки те, що знаходимося на певній віддалі, але ментально ми дуже близькі.

Фейсбук каже, що у мене з Вами 17 спільних друзів і більшість з них – саме закарпатці. То Ви справді маєте «не віртуальних» друзів на Закарпатті?

Так, є кілька моїх колег, з якими товаришував, ще навчаючись у Львівському технікумі радіоелектроніки, вони зараз мешкають там - їх зачарували закарпатські дівчата, тому переїхали туди і живуть вже близько 25 років, мають свої сім’ї там.


Коли востаннє Ви були на Закарпатті?

Достатньо давно. Це було …надцять років тому назад. Якщо мені пам'ять не зраджує.

Які 3 слова першими спадають на думку як асоціації із Закарпаттям?

Добрі люди. Файне сонце. І - хороше вино.

Львів’яни, як і ми, мають свій діалект. Яке слово місцевого діалекту є Вашим улюбленим?

Я думаю, що кожне слово, якщо говориш його з любов’ю, є милим.

Яким було перше слово у Ваших дітей?

У моїх хлопців, як правило, це слово мама. Хоча мені здається, що деколи вони говорили «тато», але з дружиною сперечатися не рекомендую нікому (усміхається, - авт.).

Які 3 речі Вам особисто потрібні для щастя?

Підтримка сім’ї. Можливість для самореалізації. Віра в Бога.

Щодо самореалізації, плануєте у майбутньому і втретє реалізовуватися як мер?

Якщо буде підтримка людей, то так. Тому що нема у світі міста, де вирішені всі проблеми. Я тішуся, що за той час, як працюю, спільно з громадою нам вдалося зробити Львів більш комфортним. Але роботи ще багато. Я народився, закохався, одружився тут, тут народилися мої діти і я маю намір тут постаріти. Тому треба ще багато працювати, щоб Львів за рівнем комфорту не відрізнявся від західних європейських столиць.

В Ужгороді триває дискусія довкола проекту генплану. Чи має Львів генплан і як пройшов процес його затвердження?

Генплан є. Ми - одне з небагатьох міст України, які його мають. Але наступний крок після генплану - розроблення детальних планів територій, що не завжди є можливість робити за бюджетні кошти, тому деколи просимо долучатися до цього комерційні організації. Контроль залишається за містом, а вони оплачують цю роботу фінансово. Інколи громадськість не до кінця розуміє, думають, що це дозвіл на будівництво, хоча це – бачення, згідно з генпланом, перспективи розвитку мікрорайону: що тут може бути розміщено, а що ні. Тому необхідно приділяти більше уваги промоції наших дій, щоб була синергія, розуміння процесу спільно з мешканцями.

Затверджували генплан без конфліктів?

Так, усе пройшло спокійно, адже план був виконаний дуже якісно.

Як сприймаєте недоброзичливців і чи «боретеся» з ними?

Кожен удар у спину я сприймаю як прискорення.

З Вашої біографії відомо, що колись Ви мали досвід «торгових» поїздок за кордон?

А хто у Західній Україні не мав такого досвіду? Коли я прийшов з армії, то працював на підприємстві і оплата була дуже невелика. Колеги їхали до Польщі, щоб щось заробити. Тоді багато людей так підробляли.

Той підробіток допоміг Вам набути корисний досвід для подальшої бізнес-діяльності?

Ці поїздки – це ти їдеш невідомо куди. Тому це досвід бути активним у чужому середовищі.

Що продавали?

Здається, це були речі, пов’язані з фототехнікою, ще щось… Те, що можна було купити у нас в магазині. Електронні прилади. Навіть ваги.

Чому саме медіа увійшли до Ваших бізнес-інтересів?

Думаю, це до певної міри випадково. Коли засновувалася у Львові одна з перших ТРК, колеги запропонували мені взяти у цьому участь і я погодився. І з маленької радіостанції, що була локальною у Львові, це переросло у достатньо великий холдинг. Але за законом не маю права брати участь в управлінні, тому повністю пакет акцій переписав на дружину. Вона у цьому активна і мені приємно, що наша структура розростається та є економічно успішною.

Як людина, добре знайома зі сферою медіа, що б Ви запропонували для розвитку регіонального інтернет-сайту?

Якщо говорити про медіа-розвиток, то простіше спілкуватися з менеджерами, які з цим працюють, оскільки я не займаюся оперативною роботою. Я є споживач, користувач, можу критикувати, але буду недобрим порадником у плані управлінських рішень.

Що ще є Вашим бізнесом?

Тільки медіа, інших доходів сім’я не отримує. Життя міського голови - це життя в акваріумі. Все, що я роблю - на виду зранку до вечора. Так само і моя сім’я.

Про що мріє мер Львова, але особисто, а не «для громади»?

Коли ви говорите слова «міський голова», то це – про громаду і не можна розділяти ці поняття.

Тоді так: про що мріє Андрій Садовий?

Про що я мрію? Щоб ми жили в успішній країні. Щоб українці були здоровими, щоб у мене в родині все було гаразд, щоб діти не хворіли, щоб батьки були здорові. Не можу бути оригінальним у цьому. Це нормальні побажання нормальної людини.

Як багатодітний батько, чи встигаєте приділити увагу синам? 

Дуже багато на себе бере моя дружина, яка з дітьми постійно. Я ж долучаюся, як правило, у суботу-неділю. Коли їдемо у відпустку, завжди беремо з собою дітей. Звичайно, цього недостатньо, але такий вибір мого життя.

Чи плануєте ви з дружиною шосту дитину, щоб, можливо, дочекатися донечки?

На все воля Божа.

Що б Ви сказали Богові при зустрічі?

Що я його люблю.

А з ким Ви хотіли б зустрітися з людей, які коли-небудь жили на землі?

Життя на землі дуже мудро складене. Тому не треба лізти туди, куди не потрібно, треба цінувати те, що ми маємо сьогодні і радіти з цього. І не шукати щастя, не знаючи, чи воно десь там є, на стороні.

Яка подія могла б спокусити Вас приїхати до Ужгорода, як туриста?

Гм... (замислився, - авт.) Промоційні дні Львова в Ужгороді, які будуть зобов’язувати мене приїхати. Бо з часом завжди є проблеми, але коли це корисно для міста, я готовий свій графік переорієнтовувати.

Яка з відвіданих країн сподобалася Вам найбільше?

Я не дуже багато країн бачив у своєму житті, але на пам’ять приходить поїздка у вересні в Китай. І ознайомлення з містом Шанхай. Це мене вразило, більше навіть, ніж Нью-Йорк.

Чим?

Масштабом. Сміливістю архітектурних думок. І швидкістю реалізації багатьох проектів.

Ви любите каву?

Люблю. Але добру.

Ви куштували каву на Закарпатті?

Так, коли був, звичайно, куштував.

Яка вона у порівнянні з львівською?

Закарпатська, здається, міцніша.

Яким є дитинство, прожите у Львові?

Дитинство завжди є добре, де б ти не народився.

Який день свого життя Ви хотіли б повторити?

Навіщо повторювати? Треба завжди йти вперед. Треба вірити людям. Треба любити людей. І завжди прагнути нових цікавих зустрічей, спілкування з мудрими людьми. Це збагачує, окрилює, надихає.

Вам вдається любити усіх людей? Як?

Ви почитайте життєпис Матері Терези, і зануртеся у слова, які вона говорила. Ви це робите не для себе у першу чергу, ви це робите для Бога і, відповідно, для себе, в тому числі.

Як любити тих, хто неприємно вразив своїми діями?

А у вас є діти?

Є молодші сестри.

От коли будете мати власних дітей, це буде міняти ваш світогляд.

Навіть у ставленні до інших?

Безперечно.

Для мене кожна поїздка до Львова є очікуваним святом. Чи є у Вас таке місто, куди так само любите приїжджати?

Поза Львовом у мене немає іншого улюбленого міста. Є повага до кожного міста світу, у кожному місті є щось цікаве, на що звертаєш увагу, що дивує чи захоплює. Але завжди сприймаю це через призму того, як у Львові, що можна поміняти чи удосконалити у нас, у Львові.

Якою слід бути жінці, щоб Вам сподобатися?

Такою, як моя дружина Катерина. Вона є добра, мудра, красива. І добра мама.

Які риси цінуєте у чоловіках?

Вміння тримати слово. 


Ганнуся Тарканій, спеціально для Zaholovok.com.ua

Фото: Маркіян Лисейко

P.S.

Ми любимо вранці пити каву. Часто п’ємо її у компанії з цікавими людьми. Чуємо при цьому цікаві думки, які інколи розважають, часом – змушують замислитись, а віднедавна все більше викликають бажання записати їх і поділитися з читачами нашого сайту. Тому започаткували рубрику «Ранкова кава». Щотижня читайте нові розмови. Усього з кількох запитань (частина – із знаменитої анкети Марселя Пруста), тільки щоб вдало розпочати інформаційний день за горнятком кави у гарному товаристві. Чекаємо Ваших пропозицій щодо осіб, яких Ви хотіли б "почути" за "ранковою кавою".

Ваш Zaholovok.com.ua

Партнер рубрики «Ранкова кава» - ужгородське кафе «Какао»

 


Loading...
Зображення користувача Лена.

Еду во Львов, обязательно зайду в это кафе. Может встречу уважаемого мэра с семьей :)

Зображення користувача ГістьЮля.

Дякую за гарну каву )))

Зображення користувача Ганна Петрівна, Ужгород.

Дуже цікава чергова "Ранкова кава", а саме її гість пан Садовий, постать знана, авторитетна, з власним баченням сьогодення в Україні.
Багатьом мерам міст України треба в дечому брати приклад з мера Львова.Вольовий,з життевими принципами,а головне палкий патріот України, який вболіває за своїх громадян, за їх майбутнє.
Багато дізналася невідомого з життя мера.З насолодою прочитала!

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
CAPTCHA
Питання для відсіювання автоматичного коментування.
Введіть відповідь на питання
Loading...