Парк Перемоги і ужгородське озеро: люди, релігії та бізнес

Парк Перемоги і ужгородське озеро: люди, релігії та бізнес

Ужгородське озеро завжди привертає увагу саме навесні: сюди прилітають лебеді. Однак, милуватися ними чи просто відпочити біля озера не всім «по силах»: місцина дуже занедбана. Купи сміття, невпорядкованість території, захаращеність самої водойми не роблять відпочинок чи прогулянку приємною. Але для місцевих жителів колишній парк Перемоги – єдина велика зелена зона, бо, крім нього, найближче – тільки Боздошський.

 

На загальноміському суботнику територію навколо озера «Кірпічка» (так його називають місцеві мешканці) прибрали волонтери. Але цього, попри щирі старання людей, замало – територію необхідно привести до порядку. Однак, поки що ніхто нічого зробити не може.

 

Як парк перестав бути парком

Більше 15 гектарів цієї території колись були парком Перемоги. Проект облаштування зеленої зони існував ще у 80-роках. Але потім невідомо куди «зник». Однак, у 2007 році парк Перемоги ще перебував у переліку зелених зон. «Колись був дуже детальний проект облаштування території,  у котрому було зазначено, де і які мають бути алеї, де мають бути розміщені лавиці, ліхтарі. Ну а потім так сталося, що парк так і не був остаточно організований. Тобто, він був на паперах, але його не було в натурі», –  пояснює Оксана Станкевич, керівник громадської організації «Екосфера». За її словами, у тому ж  2007 році, коли мером міста був Сергій Ратушняк, міська влада надала в оренду земельні ділянки, які по суті є парком. На що спиралась тодішня влада – неясно. Але парк подробили на орендовані території.  

«Там побудували баптистську церкву, пізніше неподалік  з’явився католицький монастир. Як це сталося так швидко – не знаю. Зараз залишається ще одна досить велика ділянка, яку  все ще можна зарезервувати як зелену зону (йдеться про озеро та прилеглу до нього територію. – Авт.)», – запевняє Оксана Станкевич.

 

Торговий центр

Місцеві жителі, напевно, й не знали, що земельна ділянка навколо озера (6 гектарів)  вже більше восьми років знаходиться в оренді ТОВ «Ужгород-Маркет». Землю, яку в 2007 році оцінили у трохи більше 3 мільйонів гривень, мерія віддала за 5042 (!) гривні на місяць. З того часу розмір орендної плати не змінювався. Так само як нічого не будувалося і не впорядковувалося: сміття прибирали самі місцеві мешканці, інколи – комунальники.

Як зазначено у договорі оренди землі, цільове призначення ділянки – будівництво зони відпочинку та торгово-розважального центру. У 2007 році ТОВ «Ужгород-Маркет» надали архітектурно-планувальне завдання на зону відпочинку на цій території. Однак, як зазначають в управлінні містобудування та архітектури Ужгородської міськради, такий проект архітектором міста не погоджувався.

Зв’язатися напряму з представниками «Ужгород-Маркет», аби прояснити ситуацію, нам не вдалося: за телефонами, вказаними в Ужгороді, не відповідають, а саме підприємство зареєстроване у Луцьку. За номером, вказаним  у Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідає дівчина, яка обіцяє передати контакти редакції юристу ТОВ «Ужгород-Маркет», пояснюючи, що керівник цього підприємства з’являється тут нечасто, а телефон, взагалі-то, не «Ужгород-Маркет». Назву  підприємства, до якого вдалося додзвонитися, дівчина не називає.

Договір про оренду землі з міською радою у 2007 році підписував  Андрій Баганич, тодішній представник ТОВ «Ужгород-Маркет», зараз – депутат Ужгородської міської ради, член партії «Фронт Змін», директор ПП «МР Моторс». Андрій Баганич стверджує, що  уже 7 років не працює у ТОВ «Ужгород-Маркет».

За неофіційною  інформацією, вплив на підприємство має народний депутат України Ігор Єрємєєв (співвласник паливно-промислової групи «Континіум», до якої входить мережа автозаправок WOG) і неприємна ситуація із земельною ділянкою навколо озера – не єдина для «Ужгород-Маркет»: місто має кричущі  приклади «співпраці» з цим підприємством. Очевидно, такі нестиковки мали б вирішуватися на належному рівні. Але віз і нині там. 

 

Парк, каток і хоспіс

Незважаючи на певні проблеми з територією колишнього парку Перемоги, плани на неї таки є. Як у мерії та місцевих мешканців, так і у бізнес-структур. Міський голова Ужгорода Віктор Погорєлов каже, що із ситуації, що склалася з парком, є два виходи: перший – розірвати договір оренди з ТОВ «Ужгород-Маркет» (договір дійсний до 2017 року), другий – суттєво збільшити орендну плату та поставити фірмі певні умови щодо призначення будівлі та облаштування території.  «Мені вже набридли ці всі події навколо парку Перемоги. Протягом майже 15 років постійно чую, що там ми щось зробимо. – скаржиться мер. –  Кілька разів там відбувалися акції з впорядкування території і я включався у ці процеси, садили дерева, але вони там не дуже приймалися, бо там не добра глина», – каже Віктор Погорєлов.  

Міська влада, за словами мера, таки хоче привести до порядку територію озера. Є наміри облаштувати поблизу футбольне поле і побудувати критий каток: «Нещодавно ми з головою ОДА побували там, обговорили деякі речі, які стосувалися розвитку цієї ділянки. Ми планували, що поряд з кортами і волейбольними площадками облаштувати футбольне поле. Там воно є. Десять років тому його пробували привести до порядку, але зараз його треба відновити. Тому зустрічаючись із керівниками  ДЮСШ, представниками футбольного руху в Ужгороді, ми визначилися, що там таки варто облаштувати футбольне поле. Але є наміри також, все-таки, посприяти хокейній лізі закарпатській, щоб там побудувати, можливо, критий каток», –  розповідає мер Віктор Погорєлов.

Що ж до вирішення проблеми з орендою ділянки, міський голова запевняє, що уже найближчим часом підприємству направлять звернення: «Усі ці намагання орендаторів ще починаючи з 2007 року побудувати там торгово-розважальний комплекс, я бачу, що можливо через фінансову кризу чи якісь інші питання, вони не  реалізовані. Хоча й оплачується невелика сума, ми думаємо ще раз все-таки звернутися до них і, або вони вводять інвестиції в торгово-розважальний комплекс, де був би і каток, або вони просто відмовляються від цього і не морочать голову ужгородцям», – каже мер.  

Місцеві мешканці та громадські активісти – не проти розвитку спортивної інфраструктури. Але кажуть, що все має бути обговорено і погоджено з громадою, бо люди, у першу чергу, хочуть бачити там гарний парк.«Усі за те, аби там був парк. Звичайно, можуть бути якісь спортивні майданчики, каток, але перед тим, як такі ініціативи втілювати в життя, потрібно порадитися з громадою, з місцевими жителями, представити конкретний проект для обговорення. Ужгородці хочуть там бачити парк, де можна прогулятися по алеях, присісти на лавицю, подивитися на озеро», – каже Ілдика Терлецька, представник Громадської ради при Ужгородській міській раді. 

«Чому би не збудувати таке спортивне приміщення ближче до «Юності», де колись був комплекс ДЮСШ №2 ?. Залишилася тільки та частина від нього, що примикає до парковки. На місці парковки колись були тенісні корти, а їх побудували внизу. Тут, де зараз захаращена територія, був басейн. Ось там, можливо, було би й доцільно побудувати критий каток. Там території достатньо, аби добудувати до існуючого спортивного комплексу крите приміщення, де можна організувати каток. У самому парку – ну не знаю, чи дійсно варто. У місті достатньо спортивних комплексів, які можна модернізувати. Треба бачити проект, щоб розуміти, про що конкретно йдеться», –  зазначає керівник «Екосфери» Оксана Станкевич.

Щодо майбутнього будівництва хоспісу в парку думки теж неоднозначні. «У  кінці 2014 року гектар цієї паркової зони був відданий релігійній громаді(монастир францисканців. – Авт.)для того, аби там побудували хоспіс. Ми вважаємо, що це не надто добра ідея. По-перше, тут дві школи, два садочки, густо забудована територія, і знову відпустити ще один гектар цієї зеленої зони? Це не найкраще місце для хоспісу. Мешканці ж не дуже гуляють біля онкодиспансеру, тубдиспансеру, правда? Зрозумійте, ми не проти хоспісу. Але варто його збудувати в іншому місці, не відбираючи ще одну частину зеленої території», – вважає Оксана Станкевич.

За її словами, єпархія має територію і в Минаї, тому, можливо, варто було б подумати над перенесенням будівництва туди: «Ми не проти хоспісу, ми – за. Але ужгородці хочуть мати і  парк», – каже Оксана Станкевич.

З ініціативою побудувати на території парку хоспіс виступала депутат Тетяна Козак. Як зазначають у міській раді, монастирю святого Антонія Падевського Мукачівської греко-католицької єпархії дійсно надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення  земельної ділянки площею1 гадля будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій. Однак, наразі проект землеустрою не затверджений.

 

Відновити Перемогу

Місцеві мешканці та громадські активісти налаштовані «відвоювати» територію: хоча б ту, яка залишилася. ГО «Екосфера» має намір звернутися до мерії, аби зарезервувати територію (прилеглу до озера) як зелену зону: «Я вже написала звернення до міської влади з проханням щоб вони звернулися до проектної установи і в генеральному плані зарезервували цю територію з відповідним функціональним призначенням – як зелену зону. Потім вже не можна буде змінити це цільове призначення і, відповідно, віддати під забудову теж. Проводиться збір підписів, нема такої родини, яка б відмовилася. Кожен – за парк. Ми хочемо, аби дали нам можливість там спокійно працювати, залучати кошти і облаштовувати парк», –  каже Оксана Станкевич. 

«Там досить цікава природа. Гніздяться бугайчики, водяні курочки, лиски, крижні, бувають і ­лебеді. Зону просто  потрібно зарезервувати як зелену. Ми не вимагаємо від міста, щоб вони розвивали там парк, ми знайдемо кошти на планування території і його облаштування»,  – додає вона.

Представник Громадської ради Ілдика Терлецька зазначає, що наразі створюється робоча група, яка займатиметься цим питанням: «Створюємо робочу групу із усіх активістів і людей, які небайдужі до долі парку. Будемо готувати проекти рішення сесії для того, аби розірвати договори оренди з орендарями тих ділянок, які будуть перешкоджати створенню парку.  Треба врятувати ту територію, яка ще залишилися без нерухомості. Наша робоча група проведе громадські слухання, залучимо фахівців, юристів.  Розуміємо, що там є певні бізнес-інтереси. Але торгуватися з громадою ми не дамо. Це комунальна власність», – каже Ілдика Терлецька і  запевняє: у разі чого активісти підуть до суду.  

До відновлення парку Перемоги (вірніше, тої частини, що від нього залишилася), готові долучитися як громадські структури, так і комерційні. Одна з них пропонує вирішення проблеми за варіантом «2в1». Керівник ГО «Крок» та будівельної компанії «Реновейт» Олександр Вінце каже, що готовий долучитися до наведення порядку на території навколо озера і як громадський активіст, і як бізнесмен  і запевняє, що обидва варіанти для ужгородців – вигідні.

Фото - після прибирання (із соцмережі Фейсбук)

«Якщо ми як комерційна структура погоджуємось із «Ужгород-Маркетом» і беремо у них цю ділянку в суборенду, відповідно, витрачаючи щомісячно кошти на орендну плату, то ми хотіли би ці кошти компенсувати і встановити там щось, що могло би приносити певний прибуток. Це може бути невеликий заклад харчування, кафе, яке би не заважало людям і не порушувало зелену зону. Тобто, ми б взялися за облаштування території парку за власні кошти з умовою, що зможемо якимось чином отримувати прибуток від закладу, який би подобався і місцевим мешканцям та робив би їхній відпочинок приємнішим», – каже Олекснадр Вінце. «Якщо ж нам не вдасться встановити співпрацю у цьому напрямку, ми будемо працювати як громадська організація, аби не дати забудувати ту ділянку багатоповерхівками. Тому що є наміри там звести п’ятиповерхівку», –  зазначає Олександр. «Ми (ГО «Крок» – Авт.) взялися би за облаштування території як громадська організація для того, аби парк був для ужгородців. Ми готові відповідати за  облагородження ділянки, залучити до цього відповідні структури. Тому що так само не бачимо там п’ятиповерхівки чи якогось величезного торгового центру», – додає Олександр Вінце.

За його словами, «Реновейт» готовий  представити проект облаштування парку для обговорення громадськості. «Там можна зробити багато чого цікавого для відпочинку людей. Звичайно, врахували б і думку місцевих мешканців. Тому готові представити проект на громадських слуханнях», – каже Олександр Вінце.

Наразі на ужгородське озеро «наступають» з кількох сторін: міська влада чекає відповіді від орендарів, орендарі, очевидно, шукають варіанти, активісти мають намір боротися за паркову зону, а бізнес-структури – тихо придивляються до процесу. Далі буде.

Аня Семенюк, спеціально для Zaholovok.com.ua 

Loading...
Зображення користувача Габріела.

Дуже цікаве розслідування!

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
CAPTCHA
Питання для відсіювання автоматичного коментування.
Введіть відповідь на питання
Loading...