На "Студреспубліці - 2013" провели Гей-парад та Битву екстрасенсів

На Закарпатті у селі Лумшори закінчився молодіжний фестиваль «Студреспубліка 2013. Закарпаття», який тривав з 9-12 липня. Співорганізаторами виступили Студентська рада Закарпатської області, партія «Удар» В. Кличка, Управління у справах молоді і спорту Закарпатської ОДА, Управління освіти та науки Закарпатської ОДА та Comedy ORG.

Цьогоріч  з усієї області приїхало понад 400 студентів, котрі веселилися, співали, танцювали до самого ранку, активно змагалися один з одним. На вході до території , стояли «серйозні люди», які проводили обшук кожного з метою вилучити весь алкоголь, який був заборонений, окрім пива. Але,  студенти, то є народ хитрий та креативний, тож деяким сміливцям все ж таки вдавалося уберегти випивку від очей «серйозних людей». Далі відбувалася реєстрація, де кожний студент отримував свій паспорт та майку з написом «Студреспубліка 2013». Одразу ж, проводилося розселення учасників по наметах та будиночках, у яких, хоч і жили «обрані» , але доволі тісно.

Усі охочі мали змогу взяти участь у найрізноманітніших конкурсах: «Брейнг-ринг», «Мафія», «Закарпаття має талант»,  «Квест» та інші, не менш цікаві та оригінальні. Одним з найяскравіших став конкурс боді-арту. Кожна із команд вибирала тему та намагалася втілити її у життя, намалювавши  її на тілі учасника. Не менш оригінальним був конкурс «Перша леді» та «Містер Студреспубліки», які дивували нас цікавими виходами та яскравими нарядами. Але найбільш нестандартними стали конкурси «Гей-парад», де хлопці одягалися у дівоче вбрання та «Битва екстрасенсів». Побачивши це дійство, усіх охоплював вибуховий сміх, який, напевно, був почутий у самому Ужгороді.

За кожну перемогу команда отримувала бали, які записувалися в загальний рейтинг. В цьому році, найактивнішою командою стала «УДАРна молодь». Представник цієї ж команди стала й новим мером студреспубліки - Оля Гатнер, яка запропонувала цілу низку пропозицій для змін наступного фесту.

 Порадувало те, що цьогоріч на студреспубліці вперше давали сніданок. Як же це приємно, після «Нічної туси»,  на балконі свого будиночку(де жили тільки «обрані») чи на травичці біля палатки,  випити теплого чаю з печивом. Але, й не обійшлося без мінусів. Завеликі черги до туалетів та душу чекали на кожного. Також, не радувало й те, що їжі, подекуди, давали вкрай мало.

Та незважаючи на це все, Студреспубліка – це особлива країна, у якій просто немає місця для суму. Чотири дні та три ночі, звідусіль було чути співи, танці, жарти, крики галасливих студентів. Звичайно ж, це все було б неможливим без наших улюблених КВНщиків та організаторів, які веселили учасників з ранку до ночі.  Старі знайомі та нові друзі – усе це дух Студреспубліки, яка на вікі-вічні залишиться у серцях тих, хто, хоч і не довгий час, був її громадянином.  Болісні прощання та обіцянки про повернення вже втомлених, але щасливих студентів було чути звідусіль. Як-не-як, Студреспубліка – це країна, до якої варто і хочеться повертатися:)

Анжела Макогін, студентка відділення журналістики УжНУ