Казкова подорож на Маврикій - враження ужгородки

Про далекі подорожі мріють, напевно, більшість із нас. Ужгородці Анжеліці Пащенко-Висіч доля вже неодноразово дарувала ситуації, які приводили її до чи не найвіддаленіших від батьківщини куточків світу.

Свого часу, завдяки перемозі в конкурсі «Ужгородська красуня», Анжеліка отримала у подарунок подорож в Індію та на Шрі-Ланку. Тоді юна красуня вперше купалася у хвилях океану. А через 22 роки вона знову побачила Індійський океан – цього разу поїхала навідати доньку Крістіну на Маврикій.

Анжеліка щойно повернулася з острова, який розташований неподалік Мадагаскару, і поділилася враженнями із Zaholovok.com.ua.  

«Я переконалася, що найкраща інвестиція – в освіту своїх дітей, - каже Анжеліка. - Дякуючи доньці, зараз я маю змогу побачити світ. Ніколи б не подумала, що побуваю у таких казкових місцях».

Донька Анжеліки – Крістіна – вчиться у Hotel Institut Montreux (Монтре,  Швейцарія) та щороку проходить практику у різних країнах. На першому курсі – у Швейцарії, на другому – в Китаї, а цього року – на Маврикію.

"Я прочитала колись і справді побачила на свої очі зараз, що Маврикій – наче незвичайний кристал у водах Індійського океану, - каже Анжеліка. – Ця республіка схожа на Закарпаття своєю багатонаціональністю і присутністю значної кількості релігій. Крім того, тут мешкають 1,2 мільйонів людей, а площа острова - 2 040 кв. кілометрів. Острів знаменитий своїм контрастом кольорів, культур і багатством смаків. Сучасні маврикійці мають у своїх генах суміш рис африканского, китайского, індійського, мусульманського та европейского народів. А це допомогло створити розмаїте і багатокультурне суспільство".

Переліт до Маврикію зайняв 12 годин (над Європою, Африкою та океаном): 2 години від Будапешта до Парижа і майже 11 годин із Парижа до острова. До речі, названий він на честь голландскогу принца Моріса Ван Нассау.

Перше, що побачила по прильоті – океан, природа вражаючої краси. Лазурового, смарагдового кольору вода в океані і незвичайна пишна рослинність, просто дивовижна, - розповідає Анжеліка. Тут і височенні гори (Маврикій стоїть на колишньому вулкані), і білі пляжі океану. Вулиці острова прикрашають кокосові пальми, кущі гібіскусу.

До речі, у всесвітньо відомому королівському саду Botanic Garden Pamplemousses, заснованому на острові у 1736 році (у період, коли Маврикій був ще французькою колонією), росте найбільша у світі пальма з листям, які сягають 6 метрів у довжину. Тут же можна насолодитися прохолодою у тіні нонад 80 видів пальм.

Анжеліка розповідає, що у цьому саду найбільше її зачарувала усесвітньо відома найбільша водна рослина - Victoria Amazonica:

На цьому озері лілій живуть гігантських розмірів вікторії з Амазонки, розлогі листя яких мають діаметр до 2 метрів. Дивовижні квіти вікторій, на жаль, живуть лише два дні: у перший день вони мають ніжний білий колір, а другого дня – рожевий.

Загалом сад “Памплемус” (у перекладі з французької – грейпфрут ) – одне з найдивовижніших місць на землі.

Анжеліка поселилися у тому ж готелі, де працює донька - Lux Island Resorts. Відвідувачам тут пропонують сервіс найвищого рівня, створюють чудову атмосферу для комфортного відпочинку. Цікаво, що кожен працівник готелю повинен володіти відповідною професійною освітою. Наприклад, щоб викладати акваеробіку, слід щонайменше 3 роки навчатися на відповідній спеціальності. 

На фото - танцівниці під час народного маврикійського танцю сега.

Анжеліка спілкувалася з гостями готелю, чимало з них настільки полюбили це місце, що приїжджають на Маврикій усією сім'єю щороку. Комфортний клімат острова дозволяє відпочивати тут круглий рік: температура постійно сягає 25-28 градусів. Немало людей із розвинених європейських країн прагнуть переїхати на Маврикій. Так, Анжеліка познайомилася із сім'єю, які на схилі літ продали усю нерухомість та бізнес у Франції і оселилися на острові. Недаремно Марк Твен називав Маврикій "модель раю". 

Острів оточений кораловим рифом і завдяки цьому величезні руйнівні океанські хвилі не доходять до суші, розбиваючись об корали.

         У цьому ж готелі, наприклад, смажать каву для закладів усього острова. Кавові зерна привозять із Бразилії, Аргентини, Ефіопії. Тут же навчають і бариста для всього острова. Гостям готелю ранкову каву пропонують безкоштовно.

            Крім того, усю косметичну продукцію для спа-процедур виготовляють спеціально тільки для цього готелю в США. Навіть матраци і білизна – унікальні, розроблені ексклюзивно тільки для цього закладу. "Одразу помітно, що менеджмент готелю постійно удосконалює умови і послуги, які тут надаються. Радію, що моя донька навчаєтсья у висококласних фахівців", - каже Анжеліка.

            Окрема тема щодо Маврикію - їжа, тутешні прянощі, багатство овочів і фруктів. У готелі, в якому зупинилася Анжеліка, щовечора пропонували страви із кухні різних країн, які жодного разу не повторилися.

На фото - маврикійська страва із м'яса оленя (мешканці острова не вживають яловичину, тільки курятину та оленятину).

          Кухар готелю здивував гостей своїм кулінарно-мистецьким витвором: із шматочків хліба він створив макет Тадж-Махала, який мріє побачити колись на власні очі. До речі, на щорічному кулінарному конкурсі цей витвір посів перше місце.

Однією з найчарівніших традицій Маврикію є весільні церемонії. На острів приїжджають закохані з усього світу, щоб відсвяткувати весілля на березі океану. Саме цим, зокрема, і займається зараз донька Анжеліки Крістіна - організовує весільні торжества та інші урочистості.

А найбільше від України острів відрізняє те, що з нього відкривається зовсім інше небо: тут можна споглядати зорі, яких ніколи не побачиш на нашій півкулі, наприклад, альфа- і бета центавра.

Як розповідає Анжеліка, цікаво було спілкуватися і з представниками корінного населення острова. Вони дуже дружні, привітні і суттєво відрізняються від європейців. Очевидно, на їхній характер і менталітет впливають природні умови - спокій, позитивна атмосфера. Тутешні люди живуть розміреним життям, уміють насолоджуватися ним і не поспішати у буденній суєті. Водночас, вони дуже працьовиті. Основою економіки фактично є туризм, а крім того, острів славиться вирощуванням цукрової тростини, яка росте тут майже повсюдно. На жаль, для Маврикію, як і для України, характерна корупція: на одну державу розміром з Закарпаття у владі є 25 міністрів, натомість більшість населення живуть набагато скромніше, ніж європейці.

Анжеліка відвідала також острівну столицю - Порт Луї. Це, за її словами, місто з особливими колоритом, величезний міжнародний порт, заснований французами близько 1735 року як зупинка для їх суден, що пливуть навколо Мису Доброї Надії, і названий на честь короля Людовика XV. У місті можна зустріти туристів з найрізноманітніших країн світу.

Однією із найбільш вражаючих екскурсій став візит до парку птахів Cazella. Тут - десятки видів птахів, попугаїв, у парку зібрана унікальна колекція тваринного світу: зебри, тигри, кенугуру-альбінос, гігантські ігуани і багато-багато інших. Симпатію великають величезні, найбільші у світі черепахи, яким понад 100 років.

           Усю величезну територію парку можна оглянути на квадроциклі.

Символом острова є птах додо. Цього виду вже, на жаль, немає, проте маврикійці поюбляють його зображення, фігурки, а також розміщують на місцевих сувенірах.

А найпопулярнішим сувеніром із Маврикію є макети кораблів. Один такий макет спеціально навчений місцевий майстер виконує упродовж декількох місяців.

Казковий острів Маврикій залишив у Анжеліки найкращі спогади. "Це справді острів мрій із вражаючою природою і ласкавим сонцем. Але найбільший його скарб - це люди. Я рада, що познайомилася із місцевими мешканцями, вони дуже привітні, працьовиті, дуже дбають про природу свого острова, бережно ставляться до неї. Тож у цьому можуть слугувати прикладом для нас", - каже Анжеліка Пащенко-Висіч.

Ганна Тарканій для Zaholovok.com.ua