“Підкарпатська Русь в історії Чехословаччини 1919–1946” — під такою назвою 6–7 листопада 2013 р. на філософському факультеті Пряшівського університету пройшла міжнародна наукова конференція, серед організаторів якої був і Центр історичних студій з богемістики і словакістики, що діє при Ужгородському університеті. Форум було приурочено 80-літтю від дня народження відомого словацького історика-славіста Міхала Данілака, почесного професора Ужгородського університету.
Багато в чому він удався на славу завдяки копіткій роботі учнів М.Данілака – директора Інституту історії Пряшівського університету Любиці Гарбульової та професора цього вишу Петера Шворца. Конференція пройшла під патронатом першого проректора професора Петера Коні. У ній взяли участь учені зі Словаччини, Чехії, Угорщини, Польщі та України. Активно долучилося до її організації українське консульство у Пряшеві. Наш край презентували ужгородські дослідники Ігор Ліхтей, Ігор Шніцер, Вікторія Кузьма та берегівський науковець Імре Сакал.
Відкрив конференцію патріарх словацько-українських взаємин, подвижник співпраці між Пряшівським та Ужгородським університетами Міхал Данілак, який після численних привітань виступив з доповіддю “Мій шлях до вивчення історії русинів-українців”. У ній, крім іншого, з теплом і любов’ю було згадано вчених-істориків Ужгородського університету, з якими звела його доля. Це професори Ілля Шульга, Іван Гранчак, Михайло Троян, Едуард Балагурі, Василь Худанич, Василь Ілько, Іван Мандрик та ін. З великим сумом Міхал Данілак констатував, що більшість із них уже відійшла у Вічність. Але є учні, наступники, тож є надія, що галузка словацько-українських взаємин не зів’яне.
Загалом було заслухано 27 доповідей, які торкалися різних аспектів життя нашого краю у період з 1919 по 1946 роки. Можна зосередитися на кількох відправних точках, навколо яких групувалися пасажі доповідей. Так, було презентовано досі невідомий фактичний матеріал, який сприятиме глибшому вивченню політичної історії Підкарпатської Русі та її міжнародного становища (доповідачі – Петер Шворц, Мартін Явор, Ігор Ліхтей, Станіслав Конєчний, Ігор Шніцер, Богуміла Ференчугова, Андрей Ессен, Чілла Фединець, Маріан Гайдош, Любиця Гарбульова).
Цікавими були доповіді про Підкарпатську Русь в польській історіографії (Йозеф Бринкус) та на сторінках тогочасної періодичної преси (Вацлав В’єржбінєц, Ян Джуйко). Евристичними за суттю були доповіді про колонізаційну політику чехословацького уряду на Підкарпатській Русі (Імре Сакал) та залучення словацького фінансового капіталу для економічно-господарського розвитку нашого краю (Патрик Дерфіняк). Новаторством відзначалися й виступи, присвячені висвітленню питань розвитку музейної справи (Вікторія Кузьма), спорту (Петр Скала) та архітектури (Ева Кральова, Адріана Пряткова, Романа Фіалова) на Підкарпатській Русі.
За матеріалами конференції готується науковий збірник.
Ігор Ліхтей