26 лютого у Кошице відбулася завершальна конференція екологічного проекту «LOC-CLIM-ACT: місцеві дії щодо впливу кліматичних змін».
Її метою було забезпечення учасників інформацією, рекомендаціями та досвідом впровадження заходів з адаптації до змін клімату, отриманих в ході міжнародного транскордонного проекту.
До слова проект тривав 30 місяців і до нього долучилися чотири організації з трьох країн – Карпатський Інститут Розвитку (Словаччина), ГО ФОРЗА – Агентство сприяння сталому розвитку Карпатського регіону (Україна), Рахівська районна державна адміністрація (Україна) та NORRIA - Північно-угорське регіональне інноваційне агентство (Угорщина).
Тут варто зазначити, що головною темою як цілого проекту, так і завершальної конференції, зокрема, було не сам глобальне потепління чи його причини, а радше можливості адаптації людей до тих його наслідків, які вже маємо зараз у вигляді змін клімату. Відчути це на собі може кожен.
Що цікаво українська делегація на завершальній конференції була чи не найчисельнішою. Серед делегатів були представники обласної ради, органів місцевого самоврядування, архітектори, активні вчителі, кліматологи, екологи.
Розпочала конференцію у словацькому місті Кошице Зузана Заборська з Карпатського Інституту Розвитку, а вже її колега Еріка Лепенова розповіла про місію та загальні результати проекту.
Жінка розповіла, що глобальне потепління та зміна клімату є серйозною проблемою, оскільки їй не приділяється належної уваги попри серйозність питання. Окрім того населення недостатньо отримує інформацію про цю проблему та має мало порад щодо того, як власне адаптуватися до тих змін клімату, які вже відбулися.
“Назва говорить сама за себе, адже проект стосується саме місцевого рівня”, - наголосила Еріка Лепенова.
Метою проекту було було збільшення готовності до місцевої активності залежно від змін клімату. Відповідно проект реалізувався у чотирьох фазах: аналіз, підготовка інформації, власне реалізація, а також створення передумов для реальних заходів.
На аналітичній фазі науковці вивчали законодавство країн та можливості місцевих органів влади щодо застосування реальних заходів з адаптації до змін клімату. Тут же шукали вдалі приклади адаптації до змін клімату, які б мали надихати. Важливою частиною було і вироблення можливих адаптаційних механізмів на очікувані зміни клімату.
Після вивчення реальної ситуації та збору інформації була проведена робота зі ЗМІ та підготовка брошури, яка містила інформацію про адаптацію до змін клімату на трьох мовах.
У демонстраційній фазі учасники програми взялися та підготовку адаптивної стратегії. Що стосується України, то тут йдеться про місто Рахів. Аби ж стратегія реально втілилася у життя була створена міжнародна мережа для адаптації до змін клімату http://www.climadapt.info/ua Там можна знайти контакти місцевих органів влади та інституцій, до яких можна звертатися з подібними питаннями.
Існує також і інша ініціатива http://mayors-adapt.eu/ Аби реально адаптуватися до нового клімату було залучено і ряд інституцій. Про цю ініціативу ЄС йдеться за посиланням вище. До неї вже приєдналися мери 95 міст із 19 країн ЄС.
Першим експертом, який презентував саме місцеві особливості зміни клімату стала д-р Віра Балабух, кліматолог з Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту. Її доповідь стосувалася сучасного стану та очікуваної зміни клімату в Закарпатській області та Рахівському районі.
Протягом останніх 10 років Україна двічі потрапляла у число країн які постраждали від зміни клімату. Так, лише у 2006 році було 800 жертв від надзвичайно суворої зими. Адже зміни клімату - це не лише підвищення температури повітря, але і її зменшення.
“Здавалося б, що це маленька величина, якщо дивитися на підвищення температур за один день. Але підвищення температури на одну десяту градуса на рік означає збільшення кількості теплих днів на одиницю. Тому якщо ми говоримо,що температура збільшилася на 0.3 градуса, це означає збільшення тривалості теплого періоду на три дні”, - пояснила масштаби проблеми Віра Балабух.
Наприклад, температура на північному сході України зросла, особливо вночі, що і зумовило зміну термічного режиму.
“Ми бачимо, що саме взимку температура у нас зменшилася на 1 градус. Найбільші зміни є у січні. Наприклад, саме січень 2015-го видався найтеплішим протягом усього періоду технічних метеоспостережень. У західних областях середня температура майже на 6 градусів була вища, ніж за весь період спостережень”, - пояснила експерт.
При цьому максимальна температура найбільше зросла влітку, а мінімальна - взимку. Тому в Україні спостерігається досить різка зміна сезонів. Літо стало довшим: починається воно у кінці квітня і закінчується десь у жовтні. А у 2013 році в Україні була найкоротша зима. Загалом же зими стають м'якими, але влітку є дуже багато спекотних днів, а взимку є гострі морози. Зростає посушливість, бо є перерозподіл опадів, які стають більш інтенсивними і локальними. Взимку це небезпечно тим, що маємо не сніг, а дощ і мокрий сніг. Як наслідок, утворюється ожеледь, ламаються дерева, створюються незручності для комунального господарства. Втрата великої частини снігу змінює режим річок і збільшується кількість паводків.
Тим не менше ці тенденції і зміни клімату по-різному проявляються у різних регіонах України.
“Якщо говорити у цілому про Закарпаття, то швидкість зміни середньої температури за рік дещо нижча, ніж у цілому по Україні. Проте у Рахівському районі вона вдвічі більше, ніж у цілому на Прикарпатті. Це якщо говорити про середню температуру. Але особливістю Рахівщини є підвищення саме максимальної температури. Літня максимальна температура за останні 20 років тут зросла майже на два градуси, переважно за рахунок серпня. Мінімальна температура на Рахівщині зменшилася значно менше, ніж зросла максимальна. Це призводить до того, що суттєво змінився термічний режим, - розповіла кліматолог.
Більше того: якщо у серпі температура на Рахівщині зросла, то у вересні і жовтні вона навпаки зменшилася. Це дуже різка зміна протягом нетривалого часу. Внаслідок цього є тенденція збільшення тривалості безморозного періоду. А число днів з сильним морозом зберігається. Це дуже несприятливий фактор для садівництва і виноградарства. Тим не менше опалювальний сезон через м'які зими стає коротшим і, як результат, дешевшим.
Складним є і літо, оскільки відмічається тенденція до збільшення числа днів зі спекою. Складнощі для здоров'я людей викликає температура понад 25 градусів тепла. Між тим на Рахівщині число днів з температурою більше ніж 25 градусів збільшилося на 18 днів, а з температурою більше 30 градусів на 7 градусів. Викликає занепокоєння і той факт, що тривалість теплого періоду стає довшою. Як наслідок, маємо накопичення теплового навантаження. Є і збільшення кількості тропічних ночей, що негативно впливає як на здоров'я людей, так і на промисловість.
Кількість опадів на Рахівщині майже не змінилася, але відбувся її перерозподіл. У цілому на Закарпатті їх найбільше восени, але в Рахівському районі зростає кількість опадів ще й весною. Окрім того влітку опадів стає все менше. Як результат, на Закарпатті та і на Рахівщині є тенденція до зменшення зволоження території і збільшення її посушливості. Оскільки змінюється структура опадів, дощів стає більше,а снігу менше, виникає проблема сходження снігових лавин, оскільки це високогірний район. Також стає більше гроз, зростає інтенсивність дощу. Зростає кількість шквалів, число днів з градом. Це все призводить до зміни річкового стоку у басейнах Тиси та Латориці.
Як свідчать прогнози, до середини століття на Рахівщині температура повітря і надалі буде зростати. Зокрема очікується подальша зміна тривалості сезонів, наприклад, збільшення теплого періоду. Буде більше днів без морозів. Варто очікувати і посилення інтенсивності опадів особливо у літній період. Це все вплине на ЖКГ, сільське господарство, енергетику тощо.
По факту йдеться про підвищення пожежної небезпеки, зміщення строків сівби, зростання небезпечності лавин і селей, погіршення самопочуття людей з серцево-судинним захворюваннями, зимових епідемій тощо.
Більш детально про те, як зміни клімату впливають на господарське життя Закарпаття та як до цього можна адаптуватися на Рахівщині розповів учасникам конференції інженер Юрій Дербаль, представник ГО ФОРЗА.
За словами експерта, наразі паводки — це реальна загроза для населення та інфраструктури. Варто лише згадати, як у 1998 році більшість населених пунктів Закарпаття постраждала від стихії.
“Та навіть улітку 2014 року один населених пункт постраждав протягом декількох годин”, - наголосив Юрій Дербаль.
Між тим Рахівський район найбільш зволожений на Закарпатті. Отож, часті паводки викликаються тут інтенсивними зливами. Звісно, загрозу можна звести до мінімуму якщо слідкувати за водними токами.
Але людям варто пам'ятати, що всі процеси на таких гірських водотоках взаємопов'язані.
“Йде всихання лісів. І якщо воно більше 50-60 % території водотоку, то це матиме сильний вплив на підвищення температури і збільшення водотоку. Як результат, страждатимуть низинні села на 50-60 км нижче. Окрім того це і зсувні процеси. Так, активні зсуви займають на Закарпатті 7122 га або 8% площі. Вони загрожують будівлям та місцевому населенню. Є ще і зони затоплень, що пов'язано зі зміною паводкового режиму”, - розповів експерт.
Нагадав він і про посухи, які у свою чергу впливають на біорізноманіття лісів.
“Майже на 3 тисячах гектарів йде всихання лісів, Правда різна інтенсивність явища: десь більша, десь менша. А взагалі це проблема районного масштабу”, наголосив Представник ГО “Форза”.
Він також назвав ті стратегічні напрямки, які допоможуть адаптуватися до змін клімату, а саме підвищення готовності населення до наслідків повеней, покращення водності та водозабезпечення населення, у т.ч. доступності питної води, впровадження заходів з управління лісами та природними екосистемами (оскільки це 70% області).
Ліс тут — важливий фактор опірності кліматичним змінам. Втім не варто забувати і про сільське господарство у межах цієї території. Бо ж основна маса земель - це високогірні полонини. Якщо їх настигне посуха, то це буде втрата і молока, і шерсті.
Окремо наголосив експерт на непідготовленості Закарпаття до повеней. Добрий приклад тому селище Ясіня у 2008 році. Міст над Чорною Тисою виявився зовсім не готовим до надмірної кількості води, адже у нього була надто мала пропускна спроможність.
Наостанок Юрій Дербаль запропонував розглянути можливу стратегію адаптації, подумати як її реалізувати, вносити зміни у діючі програми органів місцевого самоврядування, домагатися фінансування з держави, налагоджувати тісну співпрацю місцевих керівників.
Поділилися своїм досвідом адаптації до змін клімату і закордонні колеги.
Про вплив екстремальних атмосферних явищ та зміни клімату на різні галузі у північно-східній Угорщині учасникам конференції розповів д-р Янош Міка, кліматолог із коледжу Естергазі Кароль в Егері. За його словами, в Угорщині теж були подібні проблеми, як зі змінами клімату, так і з адаптацією до них. Найкращу практику у цьому плані показали чотири жупи північно-східної Угорщини. Що ж до самих змін, то в Угорщині також є посухи, сильні морози тощо. Всі ці явища мають нерівномірний розподіл по території країни. Відповідно кожен регіон повинен наробляти власні адаптивні стратегії.
Одну з таких стратегій адаптації у регіоні Бюкк-Мішкольц презентувала Холл Каталін з організації NORRIA.
За її словами, саме паводки були найбільшою проблемою у регіоні. У 2010 році більшість рік мала збільшений рівень води. Відповідно у розробці стратегії співпрацювали 44 населені пункти, які потрапляють під загрозу затоплення, а також ряд інших організацій регіону.
Свою стратегію угорці розробляли постадійно. Перша частина - це адаптаційні умови в ЄС. У другій частині йшлося про можливості і типи адаптації обиралися типи стратегій. Третя частина — планування. Четверта - місцеві практики. П'ята і шоста - загрози та можливості.
Стратегія адаптацій до мін клімату включає певні заходи, які реалізуються у навколишньому середовищі, транспорті, охороні здоров'я. Місцеві мешканці та підприємці також повинні підготуватися до змін клімату, зокрема підвищення температури.
Аналізуючи умови регіону, вчені виявили, що днів опадів стає все менше, але вони більш інтенсивні. Період посухи став тривалішим. А от у північно-східній частині країни кількість опадів зросла. Це означає небезпеку паводків.
“Значною є різниця між угорськими регіонами: у одних вдвічі більше опадів, ніж у інших. Мішкольц і гори Бьок - це саме ті області, де опадів багато. Згідно минулорічних тенденцій, міра опадів стала для нас критичним фактором”, - розповіла Холл Каталін.
Відповідно до цього основним пунктом стратегії стала чутливість різних семи населених пунктів до змін клімату. Наприклад, у травні 2010 року мали місце надзвичайні опади, які призвели до паводків та повеней на річках Бодва і Слана. Ріка знищила залізничні колії, транспортні сполучення. Через велику воду були затоплені різні регіони. Збитки склали 4 мільярди форинтів. 317 споруд було знищено і більшість у одній жупі.
Аби уникнути подібного у майбутньому вчені розробили майже 30 адаптаційних заходів: інформування, зелені насадження, використання води від опадів тощо. На практиці це спеціальні інтернет-сторінки, інформування на сайтах місцевих органів влади, зелені дахи, зелені стіни тощо. Головне, що багато з цього може проводитися на основі співучасті населення.
Стратегію адаптації до зміни клімату міста Кежмарок представив Ладіслав Гедь з Карпатського Інституту Розвитку.
У Кежмарку до 1990 року днів з максимальною температурою більше 30 градусів тепла було менше п'яти. Потім поступово їх кількість зростала, тож зараз це 10 і більше днів.
Подібна тенденція є і з тривалістю морозних днів: їх стало менше. У регіоні зростає середньорічна температура. Відповідно очікується подальше її збільшення, як і кількості тропічних днів до 10-20 на рік. Зростатиме інтенсивність опадів.
Між тим місто Кежмарок знаходиться у сильній загрозі паводків. Від них у міста були навіть мільйонні збитки.
Аби уникнути подібного у майбутньому для міста розробили стратегію адаптації, яка містить ряд різноманітних програм. Серед іншого це програма гідротехнічних попереджень. Згідно неї слід перебудувати низькі мости з малою пропускною здатністю води, збудувати спеціальні місця для забору води. У самому місті програма передбачає розширення площі лісів, диверсифікацію структури зеленого покриву, власне програму зеленої інфраструктури міста. А це і збільшення зелених площ, і захоплення дощової води, і засадження берегів та зниження ерозії ґрунту тощо.
Окремо стратегія включає програму по інформування населення щодо дій під час паводків, програму по роботі з плануванням дій місцевого самоврядування.
Таким чином мале містечко Кежмарок з числом населення до 17 тисяч, показує вдалий приклад іншим населеним пунктам щодо того, як можна уберегтися від різних наслідків зміни клімату у майбутньому.
У цілому ж учасники конференції позитивно оцінили досвід колег та винесли цінний урок, а саме те, що діяти потрібно злагоджено та продумано. Бо ж дії у гірських районах можуть викликати вплив на низинні райони. Водночас і останнім не варто розслаблятися, адже лише разом населення зможе подолати негативний вплив змін клімату. Починати потрібно з себе.
Проект LOC-CLIM-ACT: місцеві дії щодо впливу кліматичних змін впроваджується за Програмою партнерства та сусідства ЄС Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2007-2013 за фінансової підтримки ЄС.
