У львівському Музеї народної архітектури та побуту «Шевченківський гай» останнім часом провадять активні роботи щодо ревіталізації, тобто «оживлення» не лише традиційних селянських обійсть, але й відновлення народних промислів і кулінарії. А особливий акцент тут роблять на карпатському секторові цієї вражаючої експозиції під відкритим небом.
«Зокрема у нашому музеї з’явилась нова послуга – це екскурсія на возі. Є два напрямки – на Лемківщину та на Гуцульщину. Якщо хтось не хоче багато ходити, може собі по музею проїхатись на конях за окрему плату. У нас є партнери, з якими маємо договір про співпрацю. Вони доглядають за конями, самі відреставрували частину автентичної карпатської стайні, - розповідає директор музею Роман Назаровець. - Також у нас діє й інша цікава послуга – фото на згадку у костюмах різних етнічних зон. Отож відвідувачі можуть за окрему плату в них одягатись і робити собі пам’ятні світлини. Усі строї відповідають етнічним зонам – Бойківщині, Гуцульщині тощо».
До речі, в секторі Гуцульщини в оновленій гражді проходять майстер-класи з виготовлення ляльок-мотанок і бісероплетіння. Діє там і проект «Трембіта», де музейний працівник грає на автентичній трембіті, одягнений у гуцульський стрій. А в хаті «Синевирська поляна» ще одна працівниця у старій печі пече справжній хліб і різну іншу бойківські випічку.
А незабаром у «Шевченківському гаю» відкриють ще декілька нових об’єктів – це старовина дзвіниця зі села Хоросно і хата зі села Рівня Івано-Франківської області. Нині вони у стадії збирання. Минулого ж року тут поставили хату з села Пилипець за спільним проектом з Норвегією. А стодолу з того ж села музей буде відновлювати власним коштом.
Відтак, за словами Романа Назаровця останнім часом відвідуваність музею зросла в середньому на 20%. У вихідні дні його відвідують більше 1 тис осіб, а в будні – 200-500 екскурсантів. Сьогодні музей продовжує працювати над тим, аби збільшити інтерактивність своїх етнооб’єктів, щоб зацікавити якомога більше відвідувачів.
Ігор Галущак
Львів