Ціна питання одного з них - 500 тисяч гривень і скалічений солдат.
Помічник командира батальйону з артилерії Денис Волошин служить у ЗСУ з 2000 року. З 19 травня по 3 серпня 2014 року він брав безпосередню участь в АТО, але отримав поблизу Донецька серйозні поранення, через що був вимушений повернутися на лікування додому. Трохи згодом Денис отримав орден "За мужність" ІІІ ступеня.
Втім, по приїзді додому та численних операціях військовий був вимушений йти до суду. Там на нього чекала справа, котра тягнеться ще з 2012 року, хоча розпочалося все набагато раніше. До слова, розпорядження про засудження Денися Волошина давав ще генпрокурор Пшонка. Як пояснює батько героя, тоді така практика була поширеною, аби чимпошвидше закривати судові справи. Дениса по суті зробили крайнім...
Справа дуже велика і займає вже чотири томи. Першим було звернення батька від солдата, котрий служив під керівництвом Дениса Волошина ще у 2009 році. Річ у тім, що хлопець під час служби отримав хворобу нирок - нефрит, але вчасно не був відпущений додому. Як результат, його було визнано інвалідом 1 групи.
Батько потерпілого звернувся до Президента, Міноборони та врешті до Генрокурора. У відповідь Віктор Пшонка перенаправив справу до Львівської, а згодом і Ужгородської військової прокуратури. Саме так Денис Волошин отримав звинувачення за статтею 425 КК України, а саме за службову недбалість.
Героя АТО звинуватили у тому, що він під час проходження служби на посаді командира мінометної батареї начебто не догледів за солдатом-строковиком.
За словами Дениса Волошина справа була наступною:
“Хлопець спершу лікувався у Львівському шпиталі. Потім його за командою старшого керівництва переводять зі Львова до лікарні медичної роти, де він перебуває 5 днів. Після того його виписують, але жодних документів про те, що він має бути звільнений від служби через хворобу не надають . Рекомендацій лікарів,як мені те приписує прокуратура, що солдат мав бути звільнений від нарядів, польових виходів, бойової підготовки не було. Я, зі свого боку, виконував функціональні обов'язки командира мінометної батареї. Солдат у подальшому залучався на всі передбачені види активності. Солдат не скаржився, і зараз не скаржиться. Я розмовляв з батьком і мамою. Їх позиція така, що хтось має бути винним. Сторона медиків дає свої пояснення. Медик зі Львівського шпиталю чітко назвав винного, але в Ужгороді на засіданнях він не з'являвся. Бо там солдата визнали непридатним для служби. Наші лікарі були лише як свідки. Мушу наглосити, що хлопця виписали з тим, що у подальшому прийдуть документи на демобілізацію. Але вони надійшли лише через 3.5 місяці”.
Фінальний акт суду відбувся, коли поранений Денис повернувся додому.
“Два тижні кожен день отримував повістки, але суддя перекидував справу на наступний день”, - згадує військовий.
Врешті 18 листопада 2014 року Денису Волошину Ужгородським міжрайонним судом було винесено вирок за вчинення злочину, передбаченого ст.425 КК України, а саме за службову недбалість з тим, що його засудили до дворічного службового обмеження і постановили відраховувати 20 відсотків з грошового забезпечення.
Батько військового розповідає, що до останнього не вірив у таке рішення суду, але зараз вимушений боротися за сина у суді. До слова, міськрайонний суд за час служби Дениса в АТО неодноразово висилав йому повістки попри те, що установа отримала відповідні документи про відсутність чоловіка в Ужгороді. Замість нього на засідання постійно ходив батько... Останній згадує, що свідки лікарі приходили до суду з адвокатами.
Проблема насправді серйозна.
“У Білорусі солдатві-строковику пересадили нирку. Операція коштувала півмільйона гривень. Тепер батьки його хочуть, аби місцеве військове командування повернуло ці кошти хоча би в адміністративному плані, а от 500 тисяч попросили від Міноборони”, - розповів обвинувачений.
Денис Волошин переживає, що ці кошти таки доведеться платити йому. Але проблема не лише у них. Це і маленький син Дениса Волошина, який може мати через вирок батька проблеми у майбутньому, і кар'єрний ріст чоловіка.
Від несення служби у АТО Дениса Волошина поки не звільнили.
“Зараз пройшов реабілітацію. Моє командування нормально до цього відноситься і допомагає мені”, - пояснив він.
Що більш цікаво, це не перший подібний випадок, коли міськрайонний суд викликає військових із АТО на засідання.
“Так, Мицьо Микола виконує бойові завдання, а міськрайонний суд приймає по ньому рішення. Це уже потрібно зупиняти”, - наголосив батько Дениса Волошина.
Як виявилося, Миколу засудили за пеню по кредиту.
“Він начебто вирішив всі справи з банком, але згодом спливла пеня розміром 66 тисяч гривень. Це наш кіборг. Він зараз у Мукачівському шпиталі. Тільки повернувся з донецького аеропорту. ”, - додала волонтерка Галина Ярцева, котра також прийшла на судове засідання підтримати Дениса.
Отож, поки наші герої вбивають ворогів, на них очікують суди з суддями, вироки і грошові стягнення.
Всіх небайдужих запрошують з'явитися на чергове засідання у справі Дениса Волошина, котре відбудеться 29 січня об 11:00.