Про це 4 червня в Ужгородському прес-клубі розповів закарпатський герой Микола Марчишак.
“Я був у штурмовій групі по звільненню Іловайська, спецоперація почалася 10 серпня. 17 18 серпня 24 серпня нас оточили військові, псковська десантна дивізія, почався обстріл артилерії. Базу на 90% знищили, хоча частину десантників вдалося взяти у полон. Два дні ми ще пробули у оточенні, тримали оборону. 26 не дочекалися підкріплення і потрапили у полон. Вони не приховували, що вони псковські десантники говорили, що були у Криму. Нас два з половиною дні протримали у полі, а потім перевезли у Сніжне. Там ми побачили озброєних людей з шевронами Новоросії. Російські військові над нами не знущалися,а вже місцеве населення поводилося інакше. Вони приходили до нас, говорили, які ми негідники. Але сильно не знущалися, бо нас було багато - 227 полонених, і з добровольчих батальйонів, і з військових частин. До артилеристів було зовсім інше ставлення. Один із них, майор Фураєв, досі у полоні - вже 287 днів. Але держава про нього забула. Його виводили, показово били. У вересні 73 хлопців вивезли за Донецьк на нейтральну територію і обміняли на їхніх іншими закарпатцями потрапив у першу партію обміну”, - згадує хлопець.
Сам Микола Марчишак родом з Львівщини, але останні три роки живе в Ужгороді.