Літо потихеньку добігає кінця, закарпатці неспішно доробляють заплановані на серпень справи, хтось шукає продовження спекотної пори на морях, а комусь – час повертатися до роботи. Сонечко по-літньому вже не пече, проте Ужгород частіше нагадує про свою любов до нестабільності погоди: кілька днів ужгородська спека змінювалася рясним небесним душем. В інформаційному просторі – майже те саме. Однак, до різких перепадів «новинних температур» ми вже звикли. На жаль.
Тиждень на Закарпатті розпочався із напівскандальних обговорень. Народ на кухнях, на вулицях, на роботі, в магазинах спішив висловити свою думку про чергові бімби і пошуки вибухівок в Ужгороді. Спочатку замінували вокзал, потім – обласний військкомат. А на завершення – ще раз налякали пасажирів поїздів. Кажуть, жартували із закарпатцями з Луганська. Нерви правоохоронцям таки трохи попсували.
У понеділок інформаційний простір знову сколихнула новина про Правий Сектор. Закарпатький. Той, який нещодавно з купою зброї затримали у Стрию. Тепер бійці розповсюдили повідомлення, що по дорозі додому (на триденний відпочинок, як відомо) львівські правоохоронці, в яких хлопці з Правого Сектору одразу впізнали колишній «Беркут», жорстко, за їхніми словами, і невиховано затримали закарпатців, відібрали зброю, але на цьому не зупинилися. У Правому Секторі стверджують, що вкрали навіть останні бійцівські 300 гривень і труси з шкарпетками. Потерпілі (чи як правильно назвати сторону конфлікту?) збираються скласти список вкраденого. Може, львів’яни і віддадуть :)
Закарпатські угорці цього тижня святкували одне із найулюбленіших своїх свят – День святого Ішвтана. Якраз напередодні один із тих, хто має честь носити ім’я святого угодника, прощався з Береговом: консул Угорщини Іштван Товт завершив свою каденцію і зараз місто чекає на нового представника сусідньої країни.
В Ужгороді волонтери придумали нову акцію: для допомоги закарпатським військовим усі охочі можуть зробити собі фото патріота і пожертвувати солдатам, «скільки не шкода». У результаті акції вже багацько ужгородців і активних користувачів соцмереж змінило свої аватарки на нові – із синьо-жовтим стягом на фоні. Кажуть, людям подобається. А у Фейсбук стає складніше розрізнити людей у чаті :).
Ужгородські діти зібрали Україну докупи: у рамках грандіозного «Велодня» маленькі любителі двоколісного транспорту разом із механіком складали старенький велосипед «Україна», що симовлізуватиме об’єднання держави. А загалом у п’ятницю все місто стало столицею велоруху: організатори «Найт райду» на перший «Велодень» запланували купу цікавих акцій, кілька заїздів, презентацію велокарти і спеціальних велосипедних сумок та ще багато чого з приставкою «вело». А увечері півміста зібралося у вишиванках на масштабний велозаїд.
Жителів Ужгорода цього тижня налякали водою. Вірніше, її відключенням. І таким, орагніальним відключенням: «Закарпаттяобленерго» образилося на «Водоканал» через борги і заявило, що поступово відключить від електроенергії насосні станції. Ужгородці вже почали набирати воду в тазики, але наша влада нас врятувала, як то кажуть. Губернатор Закарпаття особисто провів нараду з енергетиками і домовився, аби все було «полюбовно». Відтак, воду поки не відключатимуть. І світло теж.
Громадським активістам таки подобаються пікети і різноманітні акції під стінами державних структур. Цього разу «під прицілом» була Ужгородська міськрада. Активісти вимагали від в. о. мера Ужгорода Віктора Щадея конкретних дій і затвердження плану розвитку міста, який самі ж і написали. Пікет відпікетувався, але не мерією єдиною: активісти «заодно» пішли і до прокуратури, і до СБУ.
Правда, по дорозі дехто передумав, і, як наслідок, і без того не надто чисельний активістський натовп зменшився майже вдвічі. Кажуть, дехто спостерігав зі сторони. Так з прокуратурою і СБУ простіше :).
Попереду – вихідні. І купа цікавих заходів. А відзначення Дня Незалежності в Ужгороді цьогоріч розпочалося на світанку: вперше у місті схід сонця зустрічали молитвою, яку заспівавЗакарпатський народний хор. Дійство викликало масу емоцій навіть у малоемоційних!
Усім гарних вихідних!
Тримаймося!
Аня Семенюк, Zaholovok.com.ua