Минулі п’ять буднів наполовину стали продовженням літніх мрій закарпатців. Інші половину – віддали дощам і великій воді. Насправді, нічого поганого: просто настала повноцінна осінь. З усіма її мряками, моросіннями, лондонськими туманами і першими морозами. Про «мінуси» на термометрах закарпатцям ще думати зарано, – хіба що в Рахові, Міжгір’ї чи Воловці. А от про рясні дощі і безпощадні вітри – якраз на часі.
Але, якщо надійний захист від опадів – яскраві і не дуже парасольки, а від вітру – куртки, або обійми дорогих людей, то від громадської активності, тієї, що потрохи вже дістає, ліків ще не придумали. По крайній мірі, в Ужгороді.
Цього тижня далася взнаки наболіла,скандальна, резонансна, але, здавалося б, вже закрита тема шкільних канікул і дитячих мітингів. Однак, сказати все вільний і свідомий народ ще не встиг. Спочатку громадські активісти школярський бунт остаточно записали у вину самому меру Ужгорода Віктору Погорєлову. Пройшло трохи часу – пару швидкоплинних закарпатських буднів – як ті ж свідомі активісти зажадали страждань. І не собі, а тому ж таки Погорєлову. Відомий невідомий свободівець Віталій Грегор висловив чи то пропозицію, чи просто відверте бажання відправити градоначальника на благородні громадські роботи. Да-да-да, за ті ж таки дитячі канікули. Прибирати меру пропонували не Поштову і не розриту Народну, не Корзо і не Боздоський парк, а маленькі зелені зони – прибудинкові території простих ужгородців. Навіть адреси було визначено. Але то вже провокація :).
З понеділка закарпатців потішили погодною новиною. Все просто і банально: ще три дні обіцяють бути літніми. Але як тільки 4, 5 і 6 листопада пройшли, тутешній нарід захопив контраст: штормове попередження, різке похолодання і дощі-дощі-дощі. Ужгород, звичайно, у лондонському тумані по-особливому красивий. Але Уж як тільки піднімається на кілька метрів – починає турбувати ужгородців. Цього разу, крім страшних снів про затоплення «Апріорі», «Діпа», «Лабди» і першої школи, жителів Унгвара здивувала чергова «особливість» води Ужа щедро несли у сусідні країни купу пластикових пляшок, напіврозроблених гілляк, порваних клейонок і подібних сюрпризів. Європейські друзі будуть не в захваті.
А велика вода Ужгороду і всім закарпатським містам і селам загрожує не через рясні дощі. Кажуть, каламутна вода біля будинків і на вулицях – не вина шторму, а наслідок надлишковості того ж таки сміття у водозливних системах. Отак і живем.
Закарпатські дороги мають стати файними: австрійська фірма пілч-о-пліч з екс-директором «Укравтодору» збирається закатати і транспортні артерії Срібної землі ні багато, ні мало – 88 мільйонів рідних українських гривень. Кажуть, роботи можуть початися вже зовсім незабаром, але, якщо получиться забаром, то всі нестиковочки спишуть на сувору зиму :).
Справедлива закарпатська прокуратура відібрала від ужгородського чиновника хату. Ну, не хату, а квартирку. Кажуть, сварилися дуже. Але головний господарник Ужгорода сказав: «Кидь тре по закону, - без питань!» :). Тепер цікаве інше: кого туди поселять?
Сонячноє Закарпаття – у топ-новинах всеукраїнських і світових ЗМІ. І такого би ніколи не було, якби не всемогучий і грандіозний «Єврокар» у Соломоново. Кажуть, скоро ті машинки прославлять наш край на цілий світ. Але закарпатці того й не відчують.
За місяць закарпатські водії вже заплатили ДАІшникам 39 тисяч гривень. Легально. Як тільки з 1 листопада вступили в дію нові правила, згідно з якими за містом завжди треба включати фари, працівники Державтоінспекці почали виховувати закарпатських власників авто найбільш дієвим методом – офіційними і неофіційними штрафами. От завдяки офіційності державі вже 40 тисяч надійшло. А українські родини ДАІшників про решту деталей не знають :).
Найбільше грошей рідному нашим людям Закарпаттю віддають із Австрії, Німеччини та Словаччини. Щодо словаків – усе ясно: крім, Краснодонців ще якісь інтереси у нашій області цілком виправдані. А от Австрія з Німеччниною? Половина – точно за «АВЕ».
Наступнного тижня закарпатських дітей чекає ще одне «школярське пекло»: на Срібну землю ступлять представники відомства Табачника. Кажуть, МОН візьметься за 5-10-і, але порядок наводять у всіх класах і у всіх школах без винятку. Плани-конспекти пишуться, журнали заповнюються, пилюка старанно витирається, а дітки пишуть контрольні. Директорам несолодко :).
Тим часом на Закарпаття знову насувається шторм. На річках підвищиться рівень води, потеплінь скоро не буде тому, аби розслабитися відчути, що все прекрасно, закарпатським жінкам пропонують відчути себе богинями. І все це за допомогою таємничого танцю Мандала 15-16 листопада. Закарпатські жони ще не танцювали, а вже одна одній закидують: «Магдо, ти – багіня!» :). Результат – на лицо!
Дощові – не дощові, туманні – не туманні, але настали довгождані вихідні. Ужгородці, не спішучи, п’ють свою найкращу каву, мукачівці, спішучи, думають, як її зварити, а в Іршаві, Хусті і Сваляві гойкають: «Пой на кавиль, субота – не годнам робити!».
Не перепрацюйтеся! Осінь набирає обертів, тож наступний понеділок буде не менш сонним і лінивим. Набирайтеся сил і енергії і готуйтеся до зимової сплячки. Вже скоро! :)
Аня Семенюк, Zaholovok.com.ua