Новини

З понад 2000 насильників на Закарпатті шестеро дітей

В Ужгородському прес-клубі відбулася пресконференція, на якій озвучили результати участі Закарпаття у всеукраїнській акції «16 днів активних дій проти гендерного насильства».

  Наталія Омельянюк, заступник директора Департаменту соціального захисту населення Закарпатської ОДА зауважила, що за останній рік завдяки діяльності Кризового центру та багатьох громадських організацій робота з цього напрямку значно покращилася. З лютого цього року на всеукраїнському рівні запрацював кол-центр, куди за номером 1547 можуть звернутися всі, хто відчуває на собі домашнє насильство і не знають що робити. «У кол-центрі працюють психологи, спеціалісти. За 9 місяців цього року вже звернулося понад 9000 осіб з усієї України. Також за попередні два роки в державі прийняли відповідний закон і понад 10 відповідних актів, які регулюють роботу у сфері протидії домашньому насильству, - каже Наталія Омельянюк. -  Щодо кривдників, то до перемоги ще далеко. Але по кількості звернень ми бачимо, щоб більше жертв усвідомлюють ситуацію і хочуть щось змінити. Адже за даними Фонду народонаселення ООН понад  50% жінок не усвідомлюють, що вони живуть і терплять насильство, а понад 80% не можуть ідентифікувати  такі види насильства, як економічне та психологічне». 

Наталія Омельянюк також нагадала, що в області є спеціальний центр, куди можуть на деякий час для підтримки поселитися жертви насильства. Діють є 3 притулки при релігійних та громадських організаціях. Проте в області немає спеціалізованого притулку. За рік на Закарпаття зафіксовано близько 2,5 тис звернень (на 11% більше, ніж за попередній період) від жертв домашнього насильства. 2014 осіб перебувають на обліку за вчинення насильства, серед них -- 174 жінки, є навіть 6 дітей (до 18 років).  

Фото

  Олександра Мельничук, директорка Закарпатського обласного центру соціально-психологічної допомоги нагадала, що акція «16 днів активних дій проти гендерного насильства» розпочинається щороку 26 листопада Міжнародним днем боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок і закінчується 10 грудня Днем прав людини. Як розповіла Олександра Мельничук, протягом цього періоду в Ужгороді проходила фотовиставка «Життя після насильства», де у фото були представлені розповіді про жінок, які постраждали. «У продовження відбулися інтерв’ю з героїнями фотовиставки, де вони ділилися своїми історіями,  велике спасибі, що не побоялися говорити про це. Ці дівчата- підопічні нашого Центру, - каже Олександра Мельничук. – Проходив також театралізований перформанс на площі Театральній, де актори представили короткі фрагменти з життя жінок. Розміщено безліч інформаційних матеріалів про те, що таке насильство, як потрібно діяти, куди звертатися тощо.  Також ми відкрили виставку «Річ у тім», 16 працівників поліції допомогли провести цей захід. Це підбірка фото, де зображені предмети, якими здійснювали насильство, розміщено QR коди, за якими можна прочитати кожну історію». 

Фото

  Ольга Мартин, в.о. начальника відділу зв’язків з громадськістю Управління патрульної поліції в Закарпатській області розповіла, що патрульна поліція та національна поліція беруть участь у виїздах за викликами, але немає алгоритму спільних дій у ситуаціях з домашнім насильством. «Не всі знають, чи можуть звертатися у поліцію, що робити з дитиною тощо. Ми дуже багато поширюємо інформації, проводимо пояснювальну роботу, щоб до нас почало більше звертатися жінок і щоб вони були більш відкритими», - каже Ольга Мартин. Вона також додала, що самі поліцейські постійно проходять тренінги, як діяти у ситуації з домашнім насильством.  

Фото

  Мар’яна Колодій, директорка Закарпатського обласного центру гендерної освіти при УжНУ зазначила, що в Україні не вдалося за 10-15 років вибудувати системного алгоритму протидії гендернообумовленому насильству. Найбільше питання -  це ратифікація Стамбульскої конвенції, яка передбачає кардинально інший механізм реагування на випадки домашнього насильства.  Інше питання –це взаємодія органів влади і реагування на явища насильства, а також фінансування заходів з протидії домашнього насильства. «Ті кошти, які виділяються у державі, це невеликі суми, передбачені лише на просвітницькі акції. Також необхідно перевести цю проблему із площини приватної у справу політичну. Ми повинні не тільки говорити про те, як нам шкода цих людей, а насамперед заявляти як суспільство, ще домашнє насильство неприпустиме. Як тільки ми будемо реагувати на випадки, повідомляти поліцію, вимагати відповідальності для кривдників, так ми перейдемо від приватної справи до суспільної». 

Мар’яна Колодій також зауважила, що в області немає системи закладів, куди б могли звертатися люди, які потребують допомоги. «У контексті великого будівництва варто включати у бюджет заклади соціального спрямування, зокрема тих, які вирішуюсь проблеми гендерно обумовленого насильства», - додала експертка. 

  Також Мар’яна Колодій наголосила не проходити повз дітей, які жебракують на вулиці, але не давати їм гроші, а відразу звертатися до поліції. «Якщо Ви пройшли повз дитину, ви схвалили насильство. Якщо дитина без одягу - одягніть, нагодуйте і дзвоніть у поліцію. Дитина не повинна просити гроші на вулиці. Даючи гроші, ми тільки погіршуємо ситуацію. Де її батьки?  Також часто ми проходимо повз, коли дорослі люди сваряться і штовхаються, таких випадків може бути багато. У такому разі ми теж схвалюємо насильство. Не проходьте повз», - резюмувала Мар’яна Колодій.

Фото: А. Семенюк


 

Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.