Щоправда головну скрипку в ґрунтовному оновленні меню відомого ресторану зіграв новий шеф-кухар Олег Колісніченко, який вже півроку господарює на кухні Фанфану. За цей час від вивчив смаки відвідувачів, а також встиг увести нову моду на якісну випічку: у ресторані з’явилася особлива хлібна тарілка, продукцію для якої виробляють власну. Поласувати духмяними булочками з кукурудзяної муки, продегустувати хліб житній, пшеничний, кукурудзяний, багети з альпійськими травами та багато іншого можна і у «дочірній» кав’ярні La Bouche.
А на початок осіннього сезону шеф-кухар майже повністю оновив меню «Фанфану», залишивши у «списку» хіти ресторану. Zaholovok.com.ua вирішив перевірити все на власний смак і подався у «Фанфан» продегустувати найсмачніше. Почали з кухні. Щоб на власні очі пересвідчитися: найцікавіше саме тут. А в же у залі – найкраще!
Шеф-кухар з помічниками готували три страви, рецепти яких відомі навіть не десятки, а сотні століть. Наприклад, картопля «гратен». «У перекладі – просто картопля із скоринкою. Раніше була чи не основним харчем простих людей. Допоки один підприємливий лікар не подав страву Наполеону III»,- пояснював тим часом Олег Колісніченко. У рецепт входить пармезан, трави, розмарин, мускатний горіх…
Поки картопля запікалася, Олег готував ніжну телятину. М’ясо обов’язково має бути на кістці. Обсмажується кілька хвилин на сковороді. А потім запікається. Аромати на кухні, чесно признаємося, не давали запам’ятати увесь рецепт. Але це і не потрібно, варто спробувати страву, приготовану професіоналом. Тим часом Олег вже вибрав з із спеціальної печі складові: картоплю грабен та телятину і почав сервірування. От результат.
Ми вже очікували на наступний гастрономічний шедевр шеф-кухаря. Яловичина Веллінгтон – ще один бомбовий рецепт для м’ясоїдів. Історія походження рецепту та назви не одна. І місто Велінгтон у Новій Зеландії тому причина, і якийсь герцог Велінгтон, який любив добряче поїсти.
Шеф-кухар розповідаючи гастрономічні оповідки ніжно загортав шматок яловичини у тісто, на яке перед цим виклав подрібнені гриби. Можна чорні трюфелі, а можна обмежитися і більш звичними грибами, зокрема білими. Доки страва запікалася, помічники готували особливий соус.
А Олег взявся за ще одну вельми цікаву страву. Як ми думали, десерт. Але ні, запечений сир камамбер з пряною грушею під вишневим соусом, який нам згодом подали, це гаряча страва, а зовсім не солодощі. І чекати доки сир охолоне - не варто. Груша, як розповів шеф-кухар, варилася у вині із спеціями. От чому вона була незвичайно ніжна, духмяна та п’янка, коли ми її спробували. Кілька хвилин сир у печі, соус на плиті, і от вже шеф-кухар сервірує третю страву.
«Вдихнути у ресторан нові нотки французької кухні, трошки італійської, середземноморської, - така моя мета», - каже Олег Колісніченко І ми, йому віримо не просто на слово, а й на смак. Камамбер з винною грушею, ніжна телятина з особливо приготованою картоплею, яловичина веллінгтон, а ще десерти, якими нас пригощали, просто не дадуть про це забути.
До речі, а сало по-французьки ви пробували?:)
Фото Ірини Брези