За часів Австро-Угорщини Карпати масово засаджували альпійськими смереками – породою, яка дуже швидко росте, а значить і прибуток дає швидкий. Але кожні 40-50 років смереки всихають, залишаючи на гірському тлі величезні голі ділянки. Сьогодні в Карпатах відновлюють «історичну справедливість» – вже в 2017 році тут висадили більше 20 000 дерев, притаманні даному регіону. Серед них – славнозвісна карпатська модрина, з якої була побудована Венеція.
У Карпатах продовжується спільна національна програма «Разом за природу» за підтримки Всесвітнього фонду природи (WWF*), в рамках якої у Карпатському національному природному парку, національних парках «Сколівські Бескиди» та «Синевир» навесні 2017 висадили понад 20 000 дерев: ялицю, бук, клен-явір та модрину. Ці дерева історично росли на території Карпат, але майже зникли наприкінці ХІХ століття.
Мета другого етапу проекту – перевірити кількість дерев, що прижилися.
«Навечні проект “Разом за природу” зробив перший крок до великої мети – висадити понад 1 000 000 дерев. – розповідає організатор проекту, представник компанії “Моршинська” Марина Соловйова. – З першої висадки прижилися 85% дерев, що вважається надзвичайно високим результатом. Наступна висадка планується в березні 2018 року».
У найближчі 100 років висаджені дерева поглинуть понад 2 000 тон вуглекислого газу. А вже дорослий ліс надалі щорічно з кожного гектару поглинатиме орієнтовно 3,6 тон вуглекислого газу та вироблятиме близько 2,6 тони кисню.
«За часів Австро-Угорщини у Карпатах висаджували смереки, часто з насіння, привезеного з Альп, – розповідає координатор лісового напрямку WWF в Україні Роман Волосянчук. – Природно смерека повільно росте у високогірному поясі, а внизу, в тепліших і багатших умовах, росте швидко, має рівний стовбур, тому її вирощували для будівництва, виготовлення меблів та паперу. Але через дуже швидкий ріст ці дерева перезрівають вже в 40-50 років і їх необхідно висаджувати знову, що і робили до 70-х років ХХ ст. Наша ключова задача сьогодні – відновити екосистему Карпатських лісів».
«Крім того, ми ставимо перед собою ціль відновити модринові ліси, — додає координатор проекту Ірина Миронова. — Модрина – дуже цінне дерево. За міцністю вона не поступається дубу та стійке до води. Для прикладу, Венецію побудували на сваях з альпійської та карпатської модрини. Також, з її насіння виробляють олифу та концентрат вітаміну С. Усі види модрини утворюють багато пилку, який за відсутністю іншого корму збирають бджоли».