За останні два тижні у закарпатському Ужгороді, відомому своєю багатонаціональністю та толерантним ставленням до людей з будь-якої країни, походження та кольору шкіри, сталися події, що можуть дещо попсувати благородний імідж міста. Випадок, який вже назвали расистським скандалом, трапився зі студентами Ужгородського національного університету. Через те, що у них… темний колір шкіри.
Адміністрація місцевого аквапарку відмовила студентам-іноземцям у відпочинку, а сам власник закладу, колишній мер Ужгорода Сергій Ратушняк пояснив, що піклується про здоров’я мешканців міста, не пускатиме «сіфілісну і туберкульозну циганоту краю і всього світу».
Екс-мер, який вдало прикупив у 2009 році через племінника (ПП «Дроботенко») єдиний загальноміський басейн (чашу басейну всього за 300 тисяч гривень), відомий антисемітськими висловлюваннями і нестриманістю. Коментувати свої дії він відмовився. «Це моя приватна квартира, я що, буду по приватній квартирі давати інтерв’ю?» – прокричав він у слухавку журналісту Радіо Свобода і надіслав навздогін образливе смс.
Громадський правозахисник Олександр Пересоляк натоміть каже: незважаючи на приватну власність, басейн – це громадський заклад і умови його відвідування мають бути для усіх однаковими.
Якщо відбувається дискримінація за расовою ознакою, кольором шкіри то це – незаконно. Умови відвідування мають визначатися у правилах
«Якщо відбувається дискримінація за расовою ознакою, кольором шкіри то це – незаконно. Умови відвідування мають визначатися у правилах. І всі правила мають бути однакові, не може бути винятків для певних категорій. Це відповідальність, передбачена Кримінальним кодексом. Нагляд за ситуацією повинні здійснювати правоохоронні органи та прокуратура. Якщо ж вимоги не надруковані, то це адмінпорушення, за яке повинне штрафувати управління у справах споживачів», – каже Олександр Пересоляк.
Реакція студентів-іноземців
Один із фігурантів скандалу, постраждалий другокурсник медичного факультету Ужгородського національного університету Гарі Крішнарозповів, що на колір шкіри його і друзів місцеві увагу звертали, але це були дрібні випадки. Хлопець пов’язує це з невисоким рівнем освіти певних громадян. Та невдача із походом у басейн прикро вразила.
«Це було публічне місце, я не розумію. Це літо і всі хочуть отримувати користь від літа, ми не виняток. Ні, ми нікуди не зверталися, тому що, по-перше, тільки трохи розмовляємо українською мовою, загалом англійською. А ще – це приватна територія. По-третє, ми розповіли про цей випадок своїм викладачам, вони донесли це до ЗМІ і таким чином це стало відомо», – каже студент-іноземець.
Cпочатку я трохи розчарувався, але після того, як ми дізналися реакцію багатьох людей і друзів у ФБ, наше ставлення стало дещо кращим до Ужгорода та ужгородців.
За рік, що хлопець вчиться в Ужгороді, з друзями їздили по Закарпаттю на відпочинок. Проблем не було. «Так, спочатку я трохи розчарувався, але після того, як ми дізналися реакцію багатьох людей і друзів у ФБ, наше ставлення стало дещо кращим до Ужгорода та ужгородців», – додає він.
Сам Гарі з південної Індії, перший курс навчання провів у Луганську. Коли почалася війна, змушений був з багатьма іноземцями перебратися у більш спокійне місто, але Україну не залишив. Як і майже чотири сотні іноземних студентів з різних країн та континентів, які перебралися в Ужгород минулого року.
Такий випадок є неприпустимим для європейського міста
«Це студенти з Індії, Бангладеш, Зімбабве, Гани, які втікали від війни, ксенофобії, які посилювалися у Луганську», – пояснює Мирослава Лендьел, проректор Ужгородського національного університету.
«Викладачі та студенти зустріли їх приязно, УжНУ сприймали як певний оазис безпеки в Україні. Для УжНУ, перш за все, трохи прикра ситуація, бо ми вважаємо що наше місто є толерантним і відкритим, приязним для людей різних рас і національностей. Такий випадок є неприпустимим для європейського міста», – додає проректор.
За словами Мирослави Лендьел, постраждалі у конфлікті студенти шукали передусім моральної підтримки. Університет також запропонував їм перелік альтернативних закладів для відпочинку.
Традиційна толерантність Ужгорода
Ужгород мусить бути толерантним, бо за всю свою історію ця територія перебувала у складі 22 країн. У цьому переконаний Федір Шандор, професор, відомий туризмознавець Закарпаття.
«Треба було знати не тільки мову, але й релігію, побут, і відповідні нюанси тих народів, які були правлячими. Унаслідок цього сформувався такий психотип закарпатця толерантного, бо це необхідно для життєдіяльності. В Закарпаття це закладено генетично, що толерантність є, і буде, незважаючи на жодні дії», – каже Федір Шандор.
Його підтримує Мирослав Горват, голова Закарпатського обласного молодіжного об’єднання «Романі черхень», але зізнається: у побутових речах неприязнь до ромів існує.
Кілька років тому ромів перестали пускати в басейн. «Мотивуючи тим, що люди ромської народності і колір шкіри не відповідає їхнім нормативам. Ми боремося, щоб бути європейцями. А ця ситуація, що існує в Ужгороді, не говорить нічого позитивного європейцям. Слава Богу, таких випадків на Закарпатті дуже мало і вони рідкість», – каже ромський активіст. Але і відповідати на ксенофобські образи громада не планує.
«Наша реакція одна, хотілося б попросити тих людей і у тому числі екс-мера любити своє місто, любити і поважати жителів нашого міста. Бо роми не одне століття проживають в Ужгороді. Один час роми багато зробили для того, щоб підтримати екс-мера на виборах. Та й він робив для міста. Що сьогодні сталося я не знаю», – додав Мирослав Горват.
Ромів на території Закарпаття майже 100 тисяч, а це приблизно 10% населення. За останні тижні ромське питання піднялося ще в одному аспекті – кримінальному. Хвилю обурення здійняло жахливе зґвалтування 17-річної дівчини. Місцеві ЗМІ повідомили – злочин вчинило троє ромів. За місяць до цього компанію школярів побили, і теж громада зосередилась на національності злочинців. Кримінальні історії в Ужгороді, в яких суттєвим показником стала національна складова, Мирослава Горвата засмучують.
«Постійно говорю про те, що не треба розділяти людей. Всі ми маємо українські паспорти. І також 97% громади не можуть бути винні через 3% негідників. Наші предки були музикантами і ніколи ми не займалися такими речами, моя бабка вчилася під час Словаччини, я маю вишу освіту, друзі закінчили університет, мої діти вчаться. Чого мої діти мають страждати через негідників?» – каже Горват.
Закарпатська міліція запевняє, що облік громадян за національністю не веде. А факт расової дискримінації зареєстрований і проводиться перевірка.
«Опитано працівників каси цього аквапарку, по зверненню громадян здійснюється перевірка», – офіційно заявив В’ячеслав Галеєв з обласної міліції.
Громада очікує, чим закінчиться нетиповий для міста конфлікт, і чи матиме він продовження. Днями сам фігурант конфлікту екс-мер Ратушняк подарував міліціонерам, які відзначилися у затриманні ґвалтівників, вхідні квитки у свій аквапарк. У міліції конфлікту інтересів у цьому не вбачають. Кажуть, що це зовсім не пов’язані речі і міліціонери не ті, які займаються справою недопуску студентів-іноземців до аквапарку.
Ірина Бреза, Радіо "Свобода"