В Ужгороді відкрилося арт-кафе, що поєднує функції кав’ярні та галереї, де щомісяця оновлюватиметься експозиція закарпатських відомих або і маловідомих художників, скульпторів, керамістів та інших митців. Заклад має всі підстави стати культовим місцем для естетичних гурманів, де можна вже насолодитися смаком не тільки улюбленого напою закарпатців, але й візуальним мистецтвом. Арт-кав’ярня має дивну назву - VOTO. «Вото-утса» (угорською) - саме так називалася стара вуличка в Ужгороді, перша згадка про яку була в 1691 році. Точне її розміщення наразі невідоме – вона знаходилася орієнтовно біля теперішнього кафедрального собору. На ній жило всього 9 родин ремісників. А з латині один з варіантів перекладу слова«вотум» -обітниця. В закладі створено романтичну атмосферу, щоб молоді закохані люди могли давати один одному обітниці саме тут.
«Мистецтво стирає з душі пил повсякдення» - цей вислів відомого Пікассо – головне гасло у «Voto». «Слова, які мені дуже подобаються, - каже Юліанна Стойка, власниця закладу, - ми хочемо, щоб у нас гості могли забути про повсякдення і насолодитися мистецтвом. Закарпатці люблять хорошу каву, а наш край славиться видатними митцями. Хотілося створити щось таке, де можна було б насолодитися всіма своїми чуттями. Це і смачна запашна кава, і приємна музика і візуальне задоволення. Наразі, ми маємо велику честь починати діяльність закладу з виставки полотен заслуженої художниці України Людмили Корж-Радько. В планах у нас є створення сайту, де можна буде знайти біографію та іншу інформацію про авторів та їх роботи. Наразі, у нас є книжкова шафа, де ми виставили книги про Ужгород, Закарпаття. Як більш сучасні, так і старі. Гості закладу зможуть за філіжанкою кави дізнатися більше про наш край».
Завдяки дизайнеру Наталії Шталь, у кав’ярні справді жодного «пилу повсякдення»: все гармонує, налаштовує на позитив і душевні розмови. «Основним завданням було створити атмосферу, в якій люди, що цінять мистецтво, і все красиве, могли б зустрітися, поспілкуватися, подискутувати на різні мистецькі теми. – розповідає дизайнер. - Технічна задача, яка переді мною стояла: зберегти найкраще (попередньо в приміщенні вже діяла кав’ярня) – це і підлога, і дерев’яні панелі на стінах, і натуральний камінь бар-стійки та підвіконників. Змінено тільки текстуру і колір стін, щоб створити хороший фон для виставки".
Також використано професійне точкове освітлення з кріпленнями для картин, що дають можливість іх зсувати у потрібному напрямку. Також змінено загальне освітлення. Тепер тут працює оригінальна лампа, створена самим дизайнером з допомогою професійних електриків. Крім цікавої конструкції, вона дозволяє регулювати яскравість освітлення: від денного світла, до режиму вечірніх свічок, що додасть романтики закладу. Збільшилася в кафе і кількість посадкових місць, на стільчиках з’явилися м’які подушки для зручності клієнтів, щоб спілкуватися, говорити про прекрасне і насолоджуватися ним.
Прекрасного тут, до речі, не бракує. Кав’ярня буквально тоне у трояндах, їх тут багато, різних сортів і всі вони по-справжньому пахнуть!
«Я рада, що я тут виставляю свої роботи, що є фактично першою. Ідея зробити арт-кафе в центрі міста – це дуже, як кажуть «на часі», - ділиться враженнями художниця Людмила Корж-Радько, роботи якої під назвою «Життя однієї жінки» якраз експонують у “Voto”. - Тому, що у нас є багато художників, багато молоді, але всі ці кола існують якось самі по собі. Виставкові зали, яких не так і багато, більше віддалені від центра міста. А тут може зустрітися і мистецтво, і люди, які заполоняють центр: і ужгородські студенти, і туристи, що прийшли помилуватися історичною частиною Ужгорода. І ось таким ненав’язливим способом ця зустріч з мистецтвом відбудеться. Вважаю, що таких закладів має бути ще більше, бо дехто навіть боїться відвідувати галереї, а ось так, за кавою, єднання з мистецтвом більш природнє, без якихось психологічних бар’єрів. Хочу відзначити, що інтер’єр дуже якісно і професійно продуманий – він не заважає виставці, а регульоване освітлення акцентує увагу на потрібній частині полотна».
Поєднати різні види мистецтва допомогла Валентина Глюк-Александрова, донька відомого художника Гаврила Глюка, яка запросила в арт-кав’ярню з роботами Людмилу Корж-Радько. «Мені дуже приємно, що молоді власники кафе захотіли тут щось виставляти. Тому що багато людей взагалі не знає про наших закарпатських митців, що дуже прикро. Наразі, є нагода і для тієї талановитої молоді, що не має змоги виставлятися в галереї «Ужгород», або в музеї ім.Бокшая і Ерделі, бо вони ще не в спілці художників. Тим самим ми будемо пропагувати не тільки стару, відому на весь світ, закарпатську школу, а і сучасних митців, як відомих так і ні. В Ужгороді це перше таке кафе», – каже Валентина Глюк-Александрова.
Єдиний критерій, за яким відбиратимуться роботи авторів – їх висока якість виконання. Тож хто вважає, що його полотна відповідають цій вимозі, можуть підходити до працівників закладу і ймовірно саме ваша експозиція буде наступною в арт-кафе. Якщо якісь роботи настільки сподобаються відвідувачам, що вони захочуть їх придбати, то в арт-кафе можна буде отримати телефон автора і безпосередньо з ним вирішити це питання.
Також, власники мають намір проводити в арт-кафе літературні вечори, тож запрошують до співпраці талановитих поетів. Заклад знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул.Волошина, 24.
Текст: Олександра Шевченко, Фото: Ірина та Олександр Брези