В інтернет-виданнях Закарпаття почастішали матеріали про жінок у політиці. Результати серпневого моніторингу

В інтернет-виданнях Закарпаття почастішали матеріали про жінок у політиці. Результати серпневого моніторингу

Упродовж 11-17 серпня 2020 р. було проведено четверту хвилю моніторингу гіперлокальних медіа – 5 друкованих та 5 онлайн-видань Закарпатської області з метою виявлення рівня їхньої гендерної чутливості.

Удрукованих виданняхоцінювалися всі інформаційні матеріали й зображення, крім оголошень (зокрема й рекламних), порад, рецептів, некрологів, в інтернет-виданнях – щоденні новини й ілюстрації до них. У кожному матеріалі потрібно було відстежити, у яких темах жінки і чоловіки є героїнями / героями (про кого пишуть) й експертками / експертами (хто дає коментарі, висловлює думку з приводу теми публікації), чи послуговуються журналісти фемінітивами на позначення посад жінок, чи вживають стереотипні образи жінок і чоловіків, і чи присутній в медіа сексизм.

Аналізу підлягали матеріали таких друкованих ЗМІ: «Вісник Хустщини», «Новини Виноградівщини», «Дружба», «Зоря Рахівщини», «Нове життя», де загальна кількість проаналізованих матеріалів склала 86 публікацій. Із онлайн-видань: «Beregovo todey», «Панорама Мукачева», «Рахів», «Тячів», «Хуст NEWS», загальна кількість проаналізованих матеріалів яких 381.

Друковані ЗМІ

Як показав моніторинг, кількість цитувань експерток у журналістських матеріалах друкованих ЗМІ склала всього 15% до 85 % використання коментарів експертів. Це дуже низький показник, а у порівнянні до результатів третьої хвилі моніторингу складає всього третину. Найчастіше за період моніторингу у червні експертки коментували тему медицини -100%, освіти та науки  – 67 %, (особливо – у виданні «Дружба», де показник цитування експерток склав 80%). Всього 10% коментарів експерток стосувалися політики/місцевої влади, 20% – економіки та бізнесу та 7% – культури і релігії. У публікаціях на решту тематики фігурували виключно експерти. 

Героїнями публікацій жінки найчастіше були теж у тематиці освіти і науки – 63%, у медицині відсоток героїнь склав 100%. Порівну з чоловіками жінки стали героїнями кримінальних хронік – 50%. Доволі високі показники (у порівнянні з попередніми періодами) жінок в якості героїнь у політичній тематиці – 36%.  У матеріалах про бізнес та економіку, соціальну сферу, спорт, волонтерство, війну, армію, розваги героями є виключно чоловіки.

Варто зазначити, що жінки є героїнями у всіх виданнях, у матеріалах на культурницьку тематику. Але навіть при такому представництві вони складають 23% у порівнянні з 77% використання у публікаціях героїв чоловіків. Значний відсоток матеріалів- прес-реліз органів місцевого самоврядування, інших адміністративних установ, в яких взагалі не використовуються означено-особові речення й відсутні таким чином герої та героїні, експерти та експертки. 

У друкованих ЗМІ локального рівня майже відсутні повідомлення про війну/армію, екологію, розваги та дозвілля, волонтерство та благодійництво. У спортивних публікаціях на 100% використовуються в якості героїв чоловіки. Як і в бізнесі та економіці.

Щодо фемінітивів, то їх у текстах майже удвічі більше, ніж маскулінітив  (слів на позначення професій, посад, діяльності жінок у чоловічому роді): 65% до 35%. Найчастіше у чоловічому роді фігурували такі: начальник відділу, керівник художньої самодіяльності сільський голова, директор, перший секретар посольства, професор кафедри, головний лікар, заступник голови та інші; у жіночому роді –  власниця закладу, майстриня, вокалістка, бібліотекарка, представниця,  засновниця – гідеса, заступниця голови та інші.

Найвищий відсоток фемінітивів зафіксовано у публікаціях «Дружби» - 70%, найнижчий- у «Нове життя»- 33%. Взагалі відсутні фемінітиви у газеті «Новини Виноградівщини». Найчастіше цитувала експерток газета «Дружба» (80%).  Найнижчий показник експерток – у «Вісник Хустщини» (5%) та «Нове життя» - 8%. Всі видання у своїх матеріалах цитували експерток і подавали жінок у якості героїнь.

Відповідно до цих даних три видання майже з однаковими показниками займають позицію найбільш гендерночутливих: «Дружба» 47,7%, «Зоря Рахівщини» 46,7% та «Вісник Хустщини» 45,5%. Найменш гендерночутливі – «Новини Виноградівщини»» (11%).

Онлайн-медіа

Тенденції використання неозначено-особових речень, передруків прес-релізів, оголошення, анонси подій, типові для обласних медіа, зберігаються і у ЗМІ на локальному рівні. Це, зокрема, зумовлює незначну кількість власних матеріалів, розлогих публікацій, де б фігурували експерти та експертки. І в такій ситуації важко виділити як героїнь, так і героїв, бо вони просто відсутні.

Особливість цього періоду моніторингу –  новини про COVID-19 стосуються переважно зведень обласного управління охорони здоров’я чи обласного центру здоров’я про нових хворих, тих, хто одужав тощо. Або ж інформації по карантинні заходи. Їх кількість склала 20% від усієї інформації.  

Кількість експерток в онлайн-медіа складає 18% до 82% експертів у публікаціях. Найчастіше жінки коментували події/ситуації в контексті культури/релігії – 100% , криміналу – 67% та освіти/науки (60%).  У політичній темі до коментарів журналісти залучали жінок-експерток всього у 4% матеріалів і тільки у виданні «Панорама Мукачева». У цьому ж виданні максимальна кількість новин (у порівнянні з іншими онлайн виданнями), де експертами є чоловіки. у порівнянні з публікаціями, де використовували думку чоловіків.  Експерток  у бізнесі, соціальній політиці, спорті, волонтерстві, екології, спорті та воєнній тематиці загалом не зафіксовано. Треба зазначити, що чоловіки як  експерти також відсутні у розділах соціальної політики, культури/релігії, війни, волонтерства. Найчастіше вони коментують політичні новини та події місцевого політикуму – 50%. 

Хоча експерток мінімально цитували у політичних публікаціях, зате у майже половині матеріалів про політику жінки представлені у якості героїнь – 48%, що є найвищим показником за усі періоди моніторингу. Найчастіше героїнями новинних заміток жінки за цей період були у матеріалах на тему «освіта і наука» (80%), «розваги/дозвілля» – 61%, «медицина/охорона здоров’я» 50%. Мінімальний відсоток жінок у новинах на тему культури/релігії, спорту. У темах про бізнес, соціальну політику, екологію, війну про жінок взагалі не йшлося.

В онлайн-виданнях фемінітиви використовувалися у 2,5 рази частіше, ніжмаскулінітиви(слова, на позначення посад, професій тощо жінок у чоловічому роді). Найбільше фемінітивів зафіксовано у виданні «Панорама Мукачева», найменше у «Beregovo today». Загалом кількість фемінітивів в закарпатських онлайн-медіа – один із найвищих в Україні серед інших аналізованих сайтів (71%).

Загалом, було зафіксовано такі фемінітиви:лікарка, ведуча, переможниця, директорка навчального закладу, керівниця пресслужби, речниця , завідувачка відділу, екскерівниця департаменту, громадянка тощо. Щодо маскулінітив, то траплялися такі:  керівник колективу, хореограф, пластунита інші.

Згідно з цими даними, «Хуст News» (48%) та «Панорама Мукачева»  (45%) є гендернонайчутливішими інтернет-виданнями Закарпаття у серпні. Близькі показники у видання «Рахів» (43%) та «Тячів» (42%). Найнижчий показник – у «Beregovo todey» (14%).

Загальний Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа Закарпаття у серпні склав 40%. Ознайомитися із результатами моніторингу друкованих та інтернет-видань 24 областей України (інфогрфіка) можна на сайті Волинського прес-клубу.

 

Експертка з моніторингу – Ірина Бреза

__________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів локальних регіональних медіа проведений у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

Loading...

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
CAPTCHA
Питання для відсіювання автоматичного коментування.
Введіть відповідь на питання