В’єтнам-3: Короткий посібник для батьків у подорожах Азією

В’єтнам-3: Короткий посібник для батьків у подорожах Азією

Минулого разу ми розпочали формувати "Короткий посібник для батьків, які хотіли б подорожувати з дитиною Азією". У другій частині йшлося про комплект речей, необхідний у дорогу на 33 дні. А у цьому випуску мандрівниця Аліса Смирна розповідає про інфоматеріали.

Накидавши приблизний маршрут, я скопіювала собі основну інформацію про об’єкти, які хотілося б відвідати, окремо кілька абзаців про їжу, сувеніри, контакти посольства, а також, що дуже важливо, як добратися з аеропорту прильоту до заброньованого  хостелу.

Лише один раз в перші два дні ми скористалися booking.com, щоб уникнути сюрпризів після довгої, виснажливої подорожі.

Попередньо я вже з’ясувала, що з Інтернетом у В’єтнамі проблем нема, то й було вирішено все інше копати на місці.

Ханой

Після отримання візи, пішли забирати свій багаж і звільнити його від пакетів для сміття. Нам шкода було нові наплічники, а також і грошей їх упакувати, бо послуга десь під 300 грн коштує, тому взяли з дому скотч і пакети, обмотали гарненько і тим самим зберегли їх від знищення і можливого контакту з зацікавленими вантажниками.

Потім ми поміняли гроші. Курс, до речі, в аеропорту Ханой найкращий за всю подорож. Тому міняйте, не шкодуйте. В’єтнамська валюта - донги, дуже легко переводилася на гривню. Тобто, ціни як у нас, лиш нулі забрати. До прикладу, кава коштує 15000-20000 донгів. Це приблизно 15-20 грн.

Ну і трансфер. Є багато способів потрапити з аеропорту до міста. Таксі ми виключили, вибрали 2 найдешевші варіанти. Переважна більшість хостелів і готелів знаходиться у туристичному кварталі, а всі автобуси зупиняються вздовж цього кварталу. Найдешевший спосіб - це громадські автобуси № 7 і № 17, які ніби-то коштують 0.30 $ + стільки ж за багаж. Ми знайшли детальний опис, звідки вони відправляються, оббігли в кожну сторону, перепитуючи, всі термінали, автобус так і не відкопали. Це мало бути зразу ж при виході через дорогу.

Ну ок. Залишився варіант за 1,30 $, що теж було не смертельно.

Мікроавтобуси В’єтнамських авіаліній (HanoiAirportMinibus). Зупиняються зразу зліва від виходу. Не бійтеся, не пропустите, на вас налетять з пропозиціями, всунуть вам в руки карту і покажуть, де виходити, глянувши на вулицю, де ви забронювали готель. В дорозі приблизно 45 хв.

В аеропорту був безкоштовний WI-FI, тому ми зразу скачали собі маршрут до готелю. Так робили потім всюди.

Хостел. Задушлива кімнатка за 12 $ на 4 поверсі без меблів, крім одного великого ліжка, вразила не дуже. Але довга 20-годинна подорож і різниця у часі далися взнаки. Випили пива і спати. Пиво дуже смачне, 12-15 грн на наші гроші.

 

Місто

Історичними пам’ятками, архітектурним шедеврами, водами столиця нас не вразила. В перший день ми нагуляли під 12 кілометрів, скуштували суп Фо (м’ясний бульйон з приправами, лапшою, кусочками відвареного м’яса курки, соєю і купою зелені) і вчилися просто пересуватися вулицями. Рух у В’єтнамі шалений. Щоб перейти дорогу, не треба звертати увагу на світлофори, а просто розставити руки в сторону і перти у заданому напрямку. В перший день це було шоком, здавалося, ми ніколи не зуміємо подолати ці відстані, бо, крім тисячі мопедів на дорозі, є ще сотні людей на тротуарах. Половина з них розвернула стихійну торгівлю прямо на прохожій частині, інші теж просто кудись поспішають. Наш шлях гальмували ще постійні потискування, прогладжування і сіпання Аріші з боку в’єтнамців, для яких світла, маленька дівчинка виявилася дивом природи. Кожен вважав своїм обов’язком доторкнутися до неї. Дехто для цього ритуалу перебігав дорогу.

У Ханої туристичний район знаходиться неподалік Озера Повернутого Меча. Не очікуйте побачити щось надзвичайне, це просто озеро, яке можна обійти за 40 хвилин і побачити в парку місцевих жителів, що займаються дивною гімнастикою, тобто просто махають руками. Серце так заводять чи що?

Слід відвідати мавзолей Хо Мі Шина, храм Культури, шлях до яких веде через Парк Леніна. Оце і все.

А ми вирішили рухатися далі, власне до головної нашої мети - Бухти Ха Лонг.

Витрати:

Хостел 2 ночі *12 євро

Харчування 30000-80000 донгів/з людини (30-80грн з людини за обід чи вечерю)

Квитки до Храму літератури 1$ = квиток

Вода 1.5 л = 10-15грн

Пересувалися пішки, крім трансферу з аеропорту 2*1, 30 $.

 

Бухта Ха Лонг

Є візитівкою В'єтнаму і одним з найкрасивіших природних чудес світу. Бухта включає в себе більше 3000 наймальовничіших островів.

Ми не бронювали тур чи круїз, а вирішили спочатку дістатися острова Катба, поселитися, а там вирішити, що робити далі. На острів треба їхати через місто-порт Халонг. Можна купувати окремі квитки або один з декількома пересадками, але впевненістю, що довезуть до самого серця острова без сюрпризів.

Адресу автобусної компанії ми знайшли в Інтернеті, вона знаходилася 10хв пішки від нашого місця ночівлі. Насправді ж, у кожному готелі на рецепції можна придбати квитки та екскурсії за майже такими ж цінами. Комбінований квиток (2 автобуси + катер до острова + трансфер до Катба, звідки починаються тури в бухту і відкриваються краєвиди) коштує від 200 грн до 10 $. За дитину ціна така сама, якщо не хочете тримати її довгих 6 годин на колінах. Початок довгого трансферу о 7 год. ранку.

Втома від виснажливого трансферу знімається відразу, як потрапляєш на острів. Чарівні, дивної форми зелені гори у поєднанні з водою, побут і саме житло, ніби витесане у скелях, місцевих жителів заворожує. Тут ти нарешті розумієш, навіщо прилетів у таку далеку, незрозумілу країну.

Автобус зупиняється на головній площі, що знаходиться на береговій лінії, вздовж якої вузькі, але високі готелі, кафе, ресторани, магазини. Ми практично ніколи не бронюємо житло наперед. І тут не прогадали. До нас зразу ж підійшли люди і наввипередки почали нам пропонувати кімнату. Я залишила наплічник і пішла на оглядини. Вся родзинка подорожі у мертвий сезон полягає у відсутності туристів і низьких цінах. Без зайвих зусиль і лишніх кроків ми отримали шикарну кімнату на третьому поверсі з панорамним вікном з виглядом на бухту з горами і човниками за 8 $ за добу. Без сніданку, щоправда.

Відпочивши і випивши каву за 20 грн, пішли гуляти. Обійшли містечко, пішли вечеряти. Тут я і зрозуміла, що виживати на цих харчах буде мені важко. У мене було дуже багато спроб замовити просто макарони, без нічого. Безрезультатно. Хоч водою, хоч бульйоном заллють, або трави вкинуть, чи яйце. Тут почався наш період ролів, картоплі фрі і хотдогів (в»єт-догів). Але пиво продовжувало смакувати.

У власника чи то у менеджера готелю ми придбали одноденну екскурсію до бухти з харчуванням, островом мавп (я не хотіла, але це стандарт) та каякінгом. Продають і 2-3 денні тури, про які, до речі, не дуже позитивні відгуки гуляють Інтернетом, тому відкинули цей варіант.

Про саму бухту нема чого розповідати, її бачити треба. Це однозначно диво природи. Тому тут просто фото.

Ми були в захваті, не переставали дивуватися і фотографувати. На острові можна придбати квитки на катер, який відвозить на цілий день на пляжі. Тому, якщо плануєте пляжний відпочинок у В’єтнамі у теплу пору року, їдьте на Ха Лонг. Інші напрямки В’єтнаму для пляжного відпочинку, особливо з дітьми, не годяться.

Ввечері, гуляючи, ми вивчили розклад руху автобусів, напрямки і ціни і вирішили наступного дня їхати на Північ, до Сапи, що на кордоні з Китаєм. Автобус мав відправлятися ввечері, тому наступного дня у нашому ж готелі ми ще встигли взяти на прокат мопед і об’їхати цілий острів з його серпантинами, тунелями, полями, фруктовими плантаціями, горами. Бачили буйволів, диких курей, ще один порт.

Витрати

Готель 2 ночі * 8$

Екскурсія в Бухту 13 $ дорослий, 6.5 $ з дитини

Оренда байка 4 $ + 30 грн заправка

Кава 2 грн

Вода 1.5 л  15 грн

Обід/Вечеря 30-100грн

 

Переїзд Катба-Сапа

На зупинці треба було бути за півгодини до відправлення. І тут почалися перші пригоди.

Півквитка, який нам продали напередодні, виявився недійсним. Дівчина-продавець дуже переживала і намагалася владнати це питання. Ми хотіли доплатити, але вона, з почуттям провини, пропонувала нам варіант до Ханоя тримати Арішу на колінах, а з Ханоя уже поїхати з повним квитком. Ну ок. Переписали квиток, ніякої доплати не потрібно. Поки переоформляли, наш автобус проїхав. Дівчина заскакує на мопед, наздоганяє автобус, повертає його за нами, ми ледве влазимо у переповнений транспорт, Аріша кричить, ми сваримось. Надалі ми брали виключно повні квитки і більше не сварилися. Це був ідеальний відпочинок, але не закінчення пригод.

Супровідний водій поцікавився нашим квитком, щоб знати, куди нас завозити для пересадки у Ханой і повідомив, що у нашому квитку власне не Сапа зазначена, а якесь зовсім інше місто, яке знаходиться у протилежному напрямку країни. Наші сусіди чомусь зловтішно з цього посміялися. Нам було не до сміху. Англійська цього хлопчика була не на особливому рівні, але якимось чином він таки додзвонився до компанії, де його завірили, що квитки при пересадці нам поміняють і він зміг нам це пояснити. Сказати, що 4 години їхали ми в напруженні, нічого не сказати. Але справу вдалося залагодити. Квитки поміняли без проблем. ЗАВЖДИ ПЕРЕВІРЯЙТЕ КВИТКИ і попросіть зазначити адресу і телефон компанії.

До речі, всі автобуси відправляються не тільки з вокзалів. Здебільшого вони забирають туристів біля офісів продажу квитків, що представляють собою малесеньку, задушливу кімнатку зразу біля дороги з шаленим рухом. В такому офісі ми залишили речі і пішли купити продуктів на дорогу. Часу було достатньо, 2 години.

А далі ми познайомилися зі Sleeperbus.

Sleeperbus

Ще перед поїздкою ми вирішили для себе пересуватися країною цим видом транспорту. По-перше, так можна зекономити кошти за проживання, бо пересувається він переважно через ніч; по-друге, місця лежачі, що апріорі є комфортніше; по-третє, як же ж я могла не познайомитися з місцевою транспортною інфраструктурою, працюючи в туризмі.

І що ж? Я в захваті. В автобусі треба роззуватися, взуття складати у видані пакети. Лежаки-сидіння розташовані у три ряди, останній ряд може мати або 3, або 4 підряд місця, в залежності від того, чи є в автобусі туалет. Нам щастило мати завжди свій власний останній ряд. Спиться не ідеально, в напівсидячому стані, але краще, ніж сидіти. Аріша висипалася точно.

В автобусі є вайфай. Обов’язковою є як мінімум одна довга зупинка для туалетів і перекусів. До сих пір дивуюся, чому в нас не ходять такі автобуси. У В’єтнамі їх також використовують для перевезення багажу. Таких компаній десятки, автобуси майже завжди повні.

Мінусів три: досить мало місця для власних речей, шалено працюючий кондиціонер, який ми заліплювали скотчем, і дикі, постійні бібібкання водіїв, які є характерною ознакою цієї країни.

Ціни і маршрути:

Катба-Ханой 16.00-20.00

Ханой-Сапа  22.00-04.00

21 $ / місце

Далі буде…


Аліса Смирна, сеціально для Zaholovok.com.ua

Loading...

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
CAPTCHA
Питання для відсіювання автоматичного коментування.
Введіть відповідь на питання
Loading...