Санаторій-профілакторій УжНУ «Скалка», який востаннє приймав на оздоровлення студентів ще років зо двадцять тому, а майже всю незалежність України занепадав, має шанс на абсолютне перевтілення. Керівництво УжНУ планує реалізувати амбітний проект з відбудови та оновлення «Скалки». Про це повідомляє офіційний сайт УжНУ.
Яким найближчим часом може постати комплекс «Скалка», продемонстрували фахівці ТОВ «Каратбуд плюс». Близько трьох місяців вони розробляли загальну концепцію реконструкції санаторію-профілакторію, яку на початку тижня презентували в УжНУ.
«Керівництво УжНУ озвучило потребу у реанімації санаторію-профілакторію «Скалка» і ми взялися за підготовку загального генерального плану відбудови та оновлення популярного колись студентського об’єкту. «Скалка» має унікальні можливості, при цьому можна суттєво розширити її функції: крім відпочинку та оздоровлення студентів, які отримають ще можливість серйозно зайнятися спортом, частину території пропонуємо облаштувати під проведення різного рівня конференцій, симпозіумів, конгресів, - розповідає Василь Гісем, директор «Каратбуд плюс». – За нашими розрахунками «Скалка» може прийняти близько 300 студентів, при потребі цю кількість можна збільшити до 400 осіб.
Згідно з проектом «Скалку» заплановано розділи на певні зони: житлову з двома корпусами та сучасними будиночками (кожен на 15 місць), окремим корпусом для людей з особливими потребами ( до 30 місць), оздоровчу – з лікувальним та бальнеологічним корпусами, наметове містечко сезонного користування, на території якого взимку можна облаштувати хокейний майданчик. А ще – виділити територію на спорудження автономного конференц-залу, який вміщатиме до 300 учасників з усім необхідним устаткуванням для проведення наукових та ділових зустрічей. Гордістю комплексу повинен стати сучасний спортивний універсальний критий спортзал, де змогли б тренуватися не тільки студенти, але й олімпійські чемпіони. Крім того фахівці пропонують використати територію з максимальною користю, зокрема прокласти велосипедні доріжки.
"Протягом тривалого часу розвитком, або просто елементарною підтримкою інфраструктури "Скалки" ніхто не займався. Санаторій-профілакторій практично занепав, - коментує ініціативу вишу Володимир Смоланка, ректор УжНУ. – Університет прийняв рішення про відновлення оздоровчого об’єкту. Минулого року активісти і студенти кількох факультетів власними силами впорядкували території, було вперше розташоване наметове містечко. Звичайно, наші плани більш далекоглядні: ми хочемо не тільки відновити колишню славу «Скалки», яка була відома на весь колишній СРСР, але плануємо розвивати цю структуру як сучасну оздоровчу та спортивну базу. Це потребує великих інфраструктурних змін, наприклад, побудови транспортного мосту, без чого відновити «Скалку» неможливо, та цілого ряду інших моментів. З цією метою ми провели нараду, на якій експертна організація представила керівництву вишу ескізну частину проекту реконструкції, відновлення та розвитку «Скалки».
Андрій Головач, директор санаторію-профілакторію «Скалка» теж прокоментував ситуацію. «Територія УжНУ має використовуватися його колективом. Планується, що на «Скалці» діятиме навчально-спортивний рекреаційний центр, де студенти змогли б закріплювати свої знання на практиці. А також відпочивати без відриву від навчання, – коментує Андрій Головач. – Запропоновано проектну концепцію, яка пройде обговорення на всіх рівнях в УжНУ. Є велика кількість юридичних питань, узгодження різних дозволів, пошук грошей і т.д., але проблема зрушила з місця. Минулого року ми займалися очисткою територію, започаткували ряд заходів проводилося. Цього року плануємо використовувати «Скалку» більше за її профілем. «Скалка» – це територія для відпочинку із свіжим повітрям, Ворочівськими скелями, річкою з чудовою природою».
За словами Василя Гісема, 20% потужностей профілакторію збережено, 80% – треба реконструювати або добудувати. До нескладних будівельних завдань планують залучити студентів. «Кожен факультет може організувати свій будівельний загін. При цьому молодь і копійку можна заробити і здешевити вартість робіт на об’єкті, – коментує Василь Гісем. – До речі, ми пропонуємо для відновлення об’єкту використовувати енергоощадні технології та сучасні екологічні будівельні матеріали – енергозберігаючі керамічні блоки (які випускаються на Закарпаття), для обігріву – сонячні колектори, нові сучасні пелетні котельні тощо».
Звісно, власними силами УжНУ такий масштабний проект реалізувати непросто. Тому наступним кроком вишу стане пошук джерел фінансування та інвесторів. Керівництво пропонує розглядати питання комплексно: вже готуються звернення до профільних міністерств, обласної влади, шукаються інвестори та вивчаються ґрантові програми.
Ірина Бреза