Новини

Ужгородський скансен готує серію листівок з національним одягом. ФОТО

Ужгород – це осередок культурно-мистецького життя всього Закарпаття, туристичне місто, яке щодня гостинно зустрічає велику кількість туристів як з-за кордону, так із інших областей України. Одним із місць, куди прямують туристи є Закарпатський музей народної архітектури та побуту.

Тому саме бажання популяризації музею як привабливого туристичного об’єкта, цікавого центру народної культури, де відроджуються і оживають збережені народні традиції, гармонійно переплітається минуле та сучасне, трансформуючись у музейний продукт, що відповідає вимогам часу - і стало нашою основною метою і підставою для участі у другій семінарській програмі для музейних працівників на тему «Презентаційна продукція і промоція музею» в рамках проекту «ProMuseum: розвиток ресурсної бази та модернізація музейної галузі», що реалізується ГО "Український центр розвитку музейної справи" за підтримки МФ «Відродження» та МБФ «Україна 3000».

Наступним нашим кроком був початок роботи над одним з видів сувенірної продукції, що буде створена на кошти від конкурсу міні-грантів в рамках семінарської програми, одним із переможців якого ми стали. Мова йде про сувенірні листівки «Традиційний народний одяг та вишивка Закарпаття», які будуть цікавими як для туристів, адже невеличку часточку музейної колекції одягу можна буде повезти з собою додому, так і для майстрів, поціновувачів народних традицій, колекціонерів. Але родзинка листівки полягатиме в тому, що з одного боку вона матиме фотозображення, а на звороті - схему автентичної закарпатської вишивки!

Тож одразу після отримання результатів ми перейшли до практики: провели реконструкції народних строїв та фотосесію, «головними героями» якої стали студенти 3 та 4 курсів історичного факультету Ужгородського національного університету.

Для реконструкції та фотографування були відібрані 16 одягових комплексів (тобто 32 автентичні костюми), які представляли як усі адміністративні райони краю, так і всі етнографічні групи українців Закарпаття, а також одягові традиції угорців та румунів області. За невеличкий проміжок часу сучасна молодь «перевтілилася», вдало ввійшовши у роль гуцулів, бойків, лемків та долинян. Первинна скромність та скутість студентів швидко змінилися на емоції, радість та гордість за традиції своїх дідів прадідів.

Професійний фотограф Ярослав Макар фотографував студентів попарно, адже на кожній листівці буде розміщене зображення із парою в народному одязі.

Отримані світлини було опрацьовано, відібрано найкращі серед них та передано до видавництва для створення макету. Наразі проводиться фотографування вишивок та розробка схем, які будуть міститися на звороті листівки.

Кожен комплект буде поміщений в упаковку, на якій буде надруковано вступне слово та коротку інформацію про листівки та одяг з вишивкою

Комплект складатиметься із 16 листівок, на кожній з яких буде поміщена художня фотографія пари (дівчина та хлопець) в традиційному строї, який був характерний для всіх районів краю та національних меншин (угорців та румунів), які проживають на Закарпатті.

Поява такої ідеї була спричинена тим, що в контексті останніх подій в Україні відбулося значне піднесення патріотичного духу та необхідність українців самоідентифікувати себе та показати свою приналежність до української нації. Однак дуже часто на сорочках, шкарпетках, сумках можна побачити орнаменти, які зовсім не притаманні українцям, а самі вироби на яких виконана вишивка, виготовлені навіть не в Україні, а за її межами.

Саме тому, ідея видання листівок з одного боку рекламуватиме музей та його колекцію народного вбрання, а з іншого боку – спонукатиме населення вишивати автентичні закарпатські візерунки які є складовою загальноукраїнської вишивальницької культури, натомість витіснивши з вжитку завезений з-за кордону кітч.


Тетяна Сологуб-Коцан,
завідуюча Відділом масової науково-освітньої роботи
Закарпатського музею народної архітектури та побуту,
учасник семінарської програми "ProMuseum"

Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.